Linda, S., & Cherkes, B.
(2020).
Kastelivka: Folk-romantic tendencies development of architecture in Lviv at the turn of 19th – 20th centuries.
Architectural Studies,
6(1),
76-86.
Стаття
Кастелівка: Народно-романтичні тенденції розвитку архітектури Львова межі XIX–XX століть
Анотація
Інтенсивний будівельний рух Львова межі ХІХ–ХХ століть зумовив виникнення нових містобудівельних, типологічних та стильових тенденцій у розвитку архітектури міста. Ситезуючим прикладом новаторських вирішень стала забудова дільниці Кастелівка. Тому метою цієї статті є узагальнити попередні дослідження та на їхній основі створити цілісний образ формування архітектури Кастелівки у містобудівному, типологічному та стильовму аспектах. У 1885~р. ділянку придбали архітектори Ю. Захарієвич і І. Левинський, і відтоді почався новий період розбудови дільниці, яка зберегла свою історичну назву. Містобудівельна ідея Кастелівки ґрунтувалася на спробі створити гуманізоване, побудоване на глибокій єдності з природою середовище для проживання людини. Архітектори відмовилися від поширеної практики розбивки дільниці паралельними і перпендикулярними вулицями на однакові прямокутні квартали. Натомість була запроєктована мальовнича система криволінійних вулиць, які підкреслювали складний рельєф місцевості, підпорядковуючись природному оточенню. Вулиці розділили дільницю на невеликі, неправильної форми квартали, які, своєю чергою, були поділені на мальовничі різної форми ділянки під забудову. Котеджі, кожний за індивідуальним проєктом, розташовувалися в глибині ділянок, територія яких була розчленована криволінійними стежками. У планувальному вирішенні будівель реалізовані принципи функціональної доцільності, що зумовлювало переважну їх асиметрію. Це дозволяло створювати зручні комунікаційні зв’язки в середині приміщень, досягати оптимальної орієнтації кімнат. Приміщення об’єднані у просторові групи за функціональною ознакою й організовані, як правило, навколо коридору. Тераси, балкони, вежі функціонально виправдані і підсилюють комфорт приміщень. Наслідком реалізованих планувально-композиційних принципів стала своєрідна багатогранність архітектурно-художнього образу. Асиметричні об’єми, про різані вікнами різних обрисів, доповнені вежами з характерними завершеннями, а також використання різнохарактерних будівельних матеріалів створили складноконтрастну і мальовничу гру архітектурних мас. Архітектори прагнули створити цілісний архітектурний образ дільниці, що було принципово новим у львівській практиці. Ю. Захарієвич і І. Левинський намагалися створити єдиний містобудівельний ансамбль за допомогою єдиного стилю споруд. Це була нова, романтична течія у стильовій поліфонії львівського історизму, яка базувалася на інтерпретації мотивів народного будівництва. Aрхітектура Кастелівки стала особливою сторінкою розвитку Львова: новаторською була її містобудівельна структура, оригінальними стильові вирішення, які базувалися на формах народної архітектури. Всього за період з 1889 р. по 1906 р. було реалізовано 23 особняки у стилі “народного романтизму”, ще кілька у першому десятилітті ХХ ст. було споруджено по вул. Котляревського і Горбачевського, хоча стильові характеристики їх свідчать про інший напрямок у львівській архітектурі. Ми повинні усвідомити цінність і унікальність забудови Кастелівки, яка свідчить про те, що розвиток львівської архітектури не лише органічно вписувався у загальноєвропейський архітектурний процес, але й був у авангарді архітектурних пошуків.
Ключові слова
Кастелівка, народно-романтичні тенденції, Львів, межа ХІХ–ХХ століть
Отримано 08.06.2020, Доопрацьовано 26.07.2020, Прийнято 23.06.2020
Взято з Том 6, № 1, 2020
ЦИТУВАТИ
Сторінки 76-86
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації