Визначено значення духовно-світогляднихцінностей у професії та підготовці архітекторів, роль особи викладача в цьому процесі. Рефлексії здійснено на прикладі Львівської архітектурної школи та її представника професора Андрія Рудницького. У полі розгляду перебувають риси людини, які не повинні залежати від часу, – професіоналізм, честь, духовність, справедливість, доброта. Основою для висновків став особистий досвід співпраці з професором Андрієм Рудницьким і спогади колег-викладачів та колишніхстудентів. Аналіз охоплює окремі події, подані на тлі історичнихобставин кінця ХХ – початку ХХІ століть. Розглянуто методичні засади викладання, що їхдотримувався професор Рудницький, його принципи спілкування зі студентами, залучення їхдо практичного проектування, виховання поваги до архітектурної спадщини минулого. Показано, як в умовахідеологічного тиску на духовні традиції народу, завдяки професіоналізму, принциповій позиції фахівців-архітекторів і повазі до думки викладачів політехніки, вдавалося уникнути багатьохмістобудівнихпомилок і послідовно відстоювати історичне середовище Львова. Серед архітекторів Львівської політехніки панував дух загальнолюдськихцінностей, важливими були не лише знання професії, але й літератури, мистецтва і культури загалом. Відчуваючи відповідальність за майбутнє львівської архітектурної школи, професор підтримував молодихпрацівників, формував клімат психологічного комфорту в колективі. Обґрунтовано нерозривність процесу формування високихдуховносвітогляднихрис та високого професіоналізму. Особливо це стосується архітектури, яка перебуває на стику інженерної, гуманітарної та мистецької сфери, а діяльність архітектора, спрямована на людські потреби і цінності, вимагає від нього відповіднихморальнихякостей, і передусім – порядності і відповідальності. У забезпеченні єдності духовного і професіонального в новихреаліяхжиття, у методиці виховання молодих фахівців роль та приклад викладача залишаються вирішальними.
духовно-світоглядні цінності, професіоналізм, підготовка архітектора, Львівська архітектурна школа, особа на фоні часу, професор А. Рудницький.
Взято з Том 4, № 2, 2018
Сторінки 180-188