Bevz, M., Gazda, L., & Golub, S.
(2024).
The technology of masonry and processing of stone materials in the buildings of the 13th-century castle of King Danylo Romanovych in Kholm.
Architectural Studies,
10(2),
37-54.
https://doi.org/10.56318/as/2.2024.37
Стаття
Технологія мурування стін і обробки кам’яних матеріалів у будівлях замку XIII століття короля Данила Романовича в Холмі
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена великим культурним значенням замку короля Данила, одного з незвичайних архітектурних об’єктів XIII ст. Русі. Мета дослідження – розкрити будівельні технології, техніки обробки і різьблення архітектурних деталей з каменю, що їх застосовано при зведенні замкових об’єктів. Методика дослідження базується на детальному аналізі залишків будівель та окремих будівельних чи архітектурних деталей, які відкриті в результаті архітектурно-археологічних досліджень. У статті проаналізовано характеристики застосованих природних каменів. Археологічні залишки оборонної стіни, веж, фундаментів та стін кількох будівель, призначення яких ще не вияснено, презентують об’єкти створені високопрофесійною будівельною майстернею. Розкопки виявили велику кількість різьблених декоративних архітектурних деталей з глауконіту та вапняку, використання яких свідчить про багатство архітектури та презентує конкретні архітектурні форми романського стилю. Замок на першому етапі будувався лише з каменю, на другому – застосовувалася також цегла. Найстаріші споруди були зроблені з натурального каменю-глауконітиту. Крім місцевого зеленого глауконітиту, застосовано також пісковик, вапняк та скам’яніла крейда. Цікавою особливістю замку є застосування типової романської технології мурування стін, технік тесання кам’яних блоків та різьблення декоративних кам’яних деталей. За результатами досліджень можна ствердити, що тут застосовувався стандартний для того часу набір ручних інструментів. Залишки різьблених кам’яних деталей показують багатий пластичний вистрій фасадів та інтер’єрів замку. Подібні вироби та технології не зустрічаються в інших тогочасних замках Русі. Знахідки каменярських інструментів у замкових руїнах дозволяють припустити, що більша частина технологічного процесу обробки каменю відбувалася тут же – на замковому дворі. Результати дослідження дозволяють вперше представити детальну характеристику каменярської артілі «Майстра Авдія» – персонажа літописних рядків про будівництво замку в Холмі
Ключові слова
будівельні матеріали; архітектурні деталі; камінь; техніка обробки; каменярські інструменти
Отримано 27.07.2024, Доопрацьовано 03.11.2024, Прийнято 18.12.2024
Взято з Том 10, № 2, 2024
ЦИТУВАТИ
https://doi.org/10.56318/as/2.2024.37
Сторінки 37-54
Використані джерела
[1] Bevz, M. (2019). Stone blocks and architectural details from excavations on the High Hill. In A. Buko (Ed.), Medieval palatial complex on the Cathedral Hill in Chełm (pp. 181-194). Warsaw: Institute of Archeology and Ethnology PAN.
[2] Buko, A. (2016). Elements of the monumental development of Chełm and the surrounding area in the times of Daniel Romanovych. In The King Danylo Romanovych: The cultural and state-making heritage of his era (pp. 104-117). Lviv: Lviv Polytechnic National University.
[3] Buko, A. (2019). Medieval palatial complex on the Cathedral Hill in Chełm. Warsaw: Institute of Archeology and Ethnology PAN.
[4] Discover the secrets to stone carving: Advanced techniques and tools that will take you beyond the hammer and chisel. (2023). Retrieved from https://rockandtools.com/en/blog-en/247-discover-the-secrets-to-stone-sculpting-advanced-techniques-and-tools.html.
[5] Dzieńkowski, T. (2019). Chronology and spatial relationships of the Chelm palatial complex. In A. Buko (Ed.), Medieval palatial complex on the Cathedral Hill in Chełm (pp. 121-128). Warsaw: Institute of Archeology and Ethnology PAN.
[6] Dzieńkowski, T., & Gołub, S. (2018). Archaeological excavation on High Hill in Chełm in the 2016 season. Rocznik Chełmski, 22, 385-397.
[7] Fehér, K., Takács, I., & Török, Á. (2022). Stone materials of the late twelfth-century incrustation works of Esztergom. Acta Historiae Artium, 63(1), 177-191. doi: 10.1556/170.2022.00004.
[8] Gazda, L. (2017). Rocks of the Lublin region in the regional construction and architecture – glauconite. Civil Engineering and Architecture, 16(3), 143-154. doi: 10.24358/Bud-Arch_17_163_14.
[9] Gazda, L., & Bevz, M. (2020). Medieval material and technological experiment in the construction of King Daniel Romanovich’s residence in Cholm. In Z. Blikharskyy, P. Koszelnik & P. Mesaros (Eds.), Proceedings of CEE 2019. Lecture notes in civil engineering (pp. 7-16). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-27011-7_2.
[10] Gołub, S. (2018). Typescript “Chełm – High Hill, 2 Lubelska Str., site 1. Preliminary documentation of archaeological works in the 2017 season”. In D. Kopciowski, A. Frąckiewicz & B. Stolarz (Eds.), Conservation news (pp. 15-16). Lublin: Lublin Archdiocese Publishing House “Gaudium”.
[11] Gorbanenko, S., Ilkiv, M., Mykhailyna, L., & Ridush, B. (2021). Millstones from Revne at Bukovyna. Archeology, 3, 117-129. doi: 10.15407/arheologia2021.03.117.
[12] Hutzuliak, R., & Shevchenko, N. (2016). Chemical and petrographic studies of building materials from the Assumption Cathedral in the city of Kholm (1st stage). In The King Danylo Romanovych: The cultural and state-making heritage of his era (pp. 196-206). Lviv: Lviv Polytechnic National University.
[13] Ivanchyshen, V. (2017). Stonemasonry of the Eastern Podillia region of the late 19th-early 21st century: Domestic and sacred dimensions. Kyiv: Naukova Dumka.
[14] Jundrowsky, R. (2015). Masonry. A modern look at traditions. Torun: Arkady Publishing House.
[15] Jusupović, A. (2019). The Hungarian faction in Galician Rus in the first half of the 13th century. In D. Bagi, G. Barabás, M. Font & E. Sashalmi (Eds.), Hungary and Hungarians in central and east European narrative sources (10th-17th centuries) (pp. 50-61). Pécs: University of Pécs.
[16] Kotliar, M. (2002). Halych-Volhyn chronicle. Research. Text. Comment. Kyiv: Naukova Dumka.
[17] Makhnovec, L. (1989). Chronicle of Rus according to the Ipatskyi list. Kyiv: Dnipro.
[18] McKee, H.J. (1973). Introduction to Early American Masonry. Stone, brick, mortar and plaster. Lafayette, LA: The Preservation Press.
[19] Rappoport, P. (1954). Kholm. Soviet Archeology, 20, 311-323.
[20] Rappoport, P. (1994). Construction production of Ancient Rus (10th-13th cent.). Saint Petersburg: Nauka.
[21] Voytovych, L. (2016). The King of Danylo Romanovych: Ancient and modern directions of forgery of portrait. In The King Danylo Romanovych: The cultural and state-making heritage of his era (pp. 11-32). Lviv: Lviv Polytechnic National University.
[22] Wiewióra, M., Bartz, W., Łukaszewicz, J., Witkowska, K., Jóźwiak, S., & Molewski, P. (2024). Local or imported? The origin of the raw material used in manufacturing bricks from castles of the Teutonic knights in north-central Poland and their significance to our understanding of medieval construction techniques. Archaeometry, 66(2), 282-305. doi: 10.1111/arcm.12925.