Shevtsova, G.
(2023).
The historic Lake Biwa Canal as a permanent catalyst for the development of Kyoto’s landscape architecture.
Architectural Studies,
9(2),
20-34.
https://doi.org/10.56318/as/2.2023.20
Стаття
Історичний канал озера Біва як постійний каталізатор розвитку ландшафтної архітектури Кіото
Анотація
Історичний канал озера Біва, штучний водний шлях, що постачає воду з озера Біва до Кіото, було споруджено з метою пожвавлення Кіото після перенесення столиці до Токіо у 1868. Окрім основної функції, канал відіграє значну роль у організації культурного ландшафту навколишніх територій. Дослідження піднімає актуальні питання сталого розвитку, збереження та ревіталізації історичних інженерних споруд. Штучний водний шлях розглядається в аспекті його тяглових впливів на навколишнє оточення, як урбаністичне, так і ландшафтне. Метою роботи є виявлення характеристик ландшафтно-організуючої ролі каналу Біва та її трансформації у часі, зокрема, з пристосуванням до актуальних проблем сучасності. Робота велася переважно методами польових досліджень in situ. В результаті була окреслена вагома роль каналу як постійного каталізатора розвитку ландшафтної архітектури Кіото, що істотно видозмінювалася в часі, але не послаблювалася і завжди носила новаторський характер, органічно поєднуючи сучасні індустріальні досягнення з місцевими традиціями. Зокрема, у першому періоді існування (до 1951) фокус ландшафтно організуючої діяльності на прилеглих до каналу територіях припадав на створення приватних та храмових садів, але з другого періоду існування (1951-початок 1990х), фокус ландшафтної діяльності навколо каналу змістився на громадсько-рекреаційний та парковий аспекти. У часи третього періоду (з початку 1990х), коли канал було визнано Національним історичним надбанням, спостерігаються також і тенденції розвитку індустріально-ландшафтного туризму. Досвід збереження, ревіталізації, популяризації та пристосування ландшафтної ролі каналу Біва до нових потреб сучасності може бути використаний як приклад напрямку проведення аналогічних заходів для історичних водних шляхів у світі
Ключові слова
культурний ландшафт; історичні водні шляхи; ландшафтні сади Кіото; промисловий туризм
Отримано 07.09.2023, Доопрацьовано 21.11.2023, Прийнято 15.12.2023
Взято з Том 9, № 2, 2023
ЦИТУВАТИ
https://doi.org/10.56318/as/2.2023.20
Сторінки 20-34
Використані джерела
[1] Agency for Cultural Affairs, Governement of Japan. (n.d.). Cultural landscapes. Retrieved from https://www.bunka.go.jp/english/policy/cultural_properties/introduction/landscape/.
[2] Amasaki, H. (2008). Gardens for all five senses. In Yo. Shirahata (Ed.), Ueji, the genious of water and stone (pp. 13-17). Kyoto: Tsushinshya Press.
[3] Amasaki, H. (Ed.). (1990). The gardens of Ueji. The world of Ogawa Jihei. Tokyo: Tankosha.
[4] Chiang, Ye.-Ch., Weng, P.-Y., & Sato, N. (2013). The preservation of important rural Japanese cultural landscapes: Considering the Warabino paddy field as an example. Journal of the Faculty of Agriculture, Kyushu University, 58, 209-218. doi: 10.5109/26182.
[5] Hosler, A. (2023). The Nanzenji-area villa gardens you can visit. New York: University at Albany. doi: 10.13140/RG.2.2.31967.02729.
[6] Hutcheson, A. (2021). Divergent heritages? UNESCO and the cultural heritage of landscapes in the UK and Japan. The Historic Environment: Policy & Practice, 12, 164-185. doi: 10.1080/17567505.2021.1903147.
[7] Important Cultural Landscapes. (2015). Retrieved from https://www.bunka.go.jp/english/policy/cultural_properties/introduction/landscape/list-blank.html.
[8] Itoh, T. (1984). The gardens of Japan. Tokyo, New-York, London: Kodansha International.
[9] Kansai Electric Power. (n.d.). The history of Keage power station. Birthplace of utility hydropower generation. Kyoto: Kansai Electric Power Co., Inc. Retrieved from https://ieee-jp.org/section/kansai/milestone/img/keage.pdf.
[10] Kato, T., Shimizu, K., & Sakaue, T. (2017). A study of Murin-an's past scenery from old photographs property of General Yamagata Memorial Museum. Journal of the Japanese Institute of Landscape Architecture, 80(5), 447-452. doi: 10.5632/jila.80.447.
[11] Koike, N., Matsumoto, K., & Masanori, S. (2021). Validity of unified management of lakeside reed land groups in Omi-hachiman. Journal of the City Planning Institute of Japan, 56(3), 1053-1060. doi: 10.11361/journalcpij.56.1053.
[12] Lake Biwa Canal Museum. (2009). Permanent exhibition catalog. Kyoto: Biwako Sosui Kinenkan.
[13] Lake Biwa Canal Museum. (2012). 100 year history of Kyoto city water supply system. Material edition. Kyoto: Biwako Sosui Kinenkan.
[14] Lake Biwa Canal Museum. (2018). History of Lake Biwa Canal. Retrieved from https://biwakososui-museum.city.kyoto.lg.jp/en/about/.
[15] Niglio, O., & Inoue, N. (2015). Urban landscape of Okazaki in Kyoto. VITRUVIO – International Journal of Architectural Technology and Sustainability, 1, 15-25. doi: 10.4995/vitruvio-ijats.2015.4472.
[16] Ochiai, C. (2022). Windbreak stonewalls in a mountainous village of Japan: A case study of Tsuchigoya in Hongu-cho, Tanabe city. International Journal of Disaster Resilience in the Built Environment, 13(2), 197-210. doi: 10.1108/IJDRBE-08-2021-0090.
[17] Ono, K. (2008). Ogawa Jihei VII. In Yo. Shirahata (Ed.), Ueji, the genious of water and stone (pp. 7-12). Kyoto: Kyoto Tsushinshya Press.
[18] Ono, Yo., Nishidera, Sh., & Nakajima, S. (2012). Route decision in Eastern district of Kamo river and exploration on the construction of Biwako Canal in Kyoto. Journal of Architecture and Planning (Transactions of AIJ), 77(676), 1513-1520. doi: 10.3130/aija.77.1513.
[19] Ono, Yo., Nishidera, Sh., & Nakajima, S. (2014). Water utilization of Biwako Canal in the gardens around Nanzen-ji temple area in Kyoto. Journal of Architecture and Planning (Transactions of AIJ), 79, 1025-1034. doi: 10.3130/aija.79.1025.
[20] Rezig, N.H., & Shevtsova, G.V. (2022). Traditional water supply systems at lack of water regions and their modern situation (cases of M'zab Valley, Algeria and Miyakojima Island, Japan). IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1049, 012077. doi: 10.1088/1755-1315/1049/1/012077.
[21] Shevtsova, G., & Parkhomchuk, M. (2022). Lake Biwa Canal at Kyoto Japan: Sustainable development and revitalization. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1049, 012078. doi: 10.1088/1755-1315/1049/1/012078.
[22] Shirahata, Yo. (Ed.) (2008a). The great masters of gardens of Kyoto 2. Ueji, the genious of water and stone. Kyoto: Kyoto Tsushinshya Press. Retrieved from https://www.amazon.co.jp/.
[23] Shirahata, Yo. (Ed.). (2008b). The spirit of Meiji era and Ueji. In Yo. Shirahata (Ed.), Ueji, the genious of water and stone (pp. 114-155). Kyoto: Kyoto Tsushinshya Press.
[24] Shiroshita, S. (2006). Setting an industrial tourism route of the Lake Biwa Canal in Keage, Kyoto. Retrieved from https://web.archive.org/web/20070630155145/http://www.ticcihcongress2006.net/paper/Paper%2012/Shiroshita_JPN_%28a%291%262of6.pdf.
[25] Tanaka, N. (2002). Technology transfer during the construction of Lake Biwa Canal. In The 1st international conference on business & technology transfer (ICBTT 2002). Kyoto. Retrieved from https://www.jsme.or.jp/tsd/ICBTT/conference02/NaotoTANAKA.html.
[26] Tanaka, N., & Kawasaki, M. (2001). Water-front design based on the Lake Biwa Canal under modernization. Infrastructure Planning Review, 18, 381-386. doi: 10.2208/journalip.18.381.
[27] The Lake Biwa Canal cruise Kyoto-Otsu. (n.d.). Retrieved from https://biwakososui.kyoto.travel/en/.
[28] Watanabe, T., Umakoshi, K., & Kobayashi, H. (2019). Actual management condition regarding the legal system for conserving cultural landscapes in hot spring areas designated as Important Cultural Landscapes. Journal of the Japanese Institute of Landscape Architecture, 82(5), 663-668. doi: 10.5632/jila.82.663.
[29] Yagasaki, Z. (2012). Ueji, the precursor of the modern Japanese garden, and the people who inspired him. Projets de Paysage, 8. doi: 10.4000/paysage.14633.
[30] Yamazaki, K. (2021). Kyoto in motion: Azalea flowers bloom brightly across slope at water purification plant. Mainichi Japan. Retrieved from https://mainichi.jp/english/articles/20210427/p2a/00m/0et/014000c.
[31] Young, D., & Young, M. (2004). Introduction to Japanese architecture. Singapore: PERIPLUS.
[32] Young, D., & Young, M. (2005). Tha art of Japanese garden. Tokyo, Rutland, Vermont, Singapore: TUTTLE.