Lukomskyi, Yu.
(2023).
Architectural-archaeological research and the hypothesis of the development of pre-local Drohobych in the XII-XIII centuries.
Architectural Studies,
9(1),
7-22.
https://doi.org/10.56318/as/1.2023.07
Стаття
Архітектурно-археологічні дослідження та гіпотеза розвитку долокаційного Дрогобича у XII−XIII ст.
Анотація
Архітектурно-археологічні дослідження збережених пам’яток архітектури підкреслюють тяглість розвитку, спадкоємність, самобутність культури кожного народу. Мета статті полягає у висвітленні результатів архітектурно-археологічних зондувань при фундаментах пам’ятки дерев’яної архітектури − церкви Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі, а також у розвитку гіпотези урбаністичної ґенези міста. Згідно аналізу письмових джерел визначено сім будівельних періодів з часу побудови церкви 1613 року. Метод зондувань показав, що перші фундаменти − стендари, які встановлювали у ямах на зрізану поверхню материка, часто з підкладами кам’яних плит, та засипали ґрунтом. Архаїчною вважається система підкладів подвійних плит, зафіксована під вівтарним вінцем зрубу. Впродовж третього−четвертого будівельних періодів окремі стендари замінили, а під північно-західний наріжник головного зрубу підвели мурований фундамент, опертий на розлогу основу з плит. 1823 року під вівтарний зруб та південний фасад споруди підвели стрічкову конструкцію мурованих підмурків. Під західною підвалиною бабинця та північною підвалиною нави стрічкових підмурків не виявлено. Нижня галерея ХІХ − початку ХХ ст., оперта на систему підвалин та менших стендарів. У межах четвертої зонди локалізовано глибокий археологічний об’єкт зі знахідкою у заповненні уламку кераміки, яка датується періодом княжої доби. Аналіз низки ознак і стратиграфічних особливостей формування заповнення дає підставу інтерпретувати об’єкт рештками пів-землянкового житла вказаного часу. На основі локалізації першого нерухомого об’єкту, робиться спроба уточнення однієї із гіпотез урбаністичного розвитку Дрогобича від неукріпленого початкового поселення солеварів на правому березі Побуку ХІІ−ХІІІ ст., через поступове його переростання у протоміське поселення ХІІІ – початку ХІV ст. на теперішньому Зварицькому передмісті до закладення у ХІV/ХV ст. нового локаційного середмістя на вільній суміжній території
Ключові слова
церква Воздвиження; зондування фундаментів; стендари; пів-землянкове житло; урбаністична реконструкція
Отримано 20.03.2023, Доопрацьовано 28.04.2023, Прийнято 25.06.2023
Взято з Том 9, № 1, 2023
ЦИТУВАТИ
https://doi.org/10.56318/as/1.2023.07
Сторінки 7-22
Використані джерела
[1] Bevz, M.V., & Petryk, V.M. (2001). Drohobych on the map of F. von Mieg. Drohobych Regional Studies, 5, 330-336.
[2] Bevz, M.V., Petryshyn, H.P., & Petryk, V.M. (2003). New cartographic materials for studying the planned development of Drohobych at the end of the 18th century. Drohobych Regional Studies, 7, 546-551. Retrieved from https://dspu.edu.ua/biblioteka/wp-content/uploads/2015/08/2003_7.pdf.
[3] Harris, E.C., Brown, M., & Brown, G. (1993). Practices of archaeological stratigraphy. London.
[4] Havryliuk, M. (1998). Historical topography of medieval Drohobych. Drohobych Regional Studies, 3, 164-172.
[5] Hupalo, V.D. (2014). Zvenyhorod and Zvenyhorod land in the 11th-13th centuries (socio-historical reconstruction). Lviv: Institute of Ukrainian Studies named after I. Krypyakevich.
[6] Hupalo, V.D. (2020). Tustani pottery: An introduction to the problem of dating. In Fortetsya (Vol. 4; pp. 52-53). Lviv: Prostir-M.
[7] Kajzer, L. (1984). Introduction to archaeological and architectural research. Lodz: University of Lodz.
[8] Kuchera, M. (1975). Archeology of the Ukrainian SSR. Kyiv.
[9] Kuza, A. (1985). Unfortified settlements. In B. Kolchin (Ed.) Ancient Rus. City, castle, village (p. 98). Moscow: Nauka.
[10] Lazurko, O. (2007). Dating of the Paraskeva church in Belga based on archaeological research materials. Materials and Research on the Archeology of Prykarpattia and Volyn, 11, 287-294. Retrieved from https://www.inst-ukr.lviv.ua/files/11/22lazurko.pdf.
[11] Lukomskyi, Yu., Myska, R., & Tymoshenko, L. (2017). Archaeological research of the bell tower of the church of St. Bartholomew in Drohobych, 2015. Drohobych Regional Studies, 19-20, 9-55. Retrieved from https://dspu.edu.ua/biblioteka/wp-content/uploads/2017/11/K_zbirn_istor_19_20_1-548.pdf.
[12] Mohytych, R., & Lukomskyi, Yu. (2021). Conducting archaeological research during the restoration of architectural monuments. In I. Prokopenko (Ed.) Conservation and restoration of objects of cultural heritage (pp. 13-45). Kyiv: Summit-Knyha.
[13] Mściwujewski, M. (1935). From the history of Drogobycz. Drohobych: Księgarnia Ludowa.
[14] Oliynyk, O. (1994). Urban development of the western lands of Ukraine: Between East and West. In V. Tymofiienko (Ed.) Architectural heritage of Ukraine (pp. 58-61). Kyiv: State Committee for Construction, Architecture and Housing. Retrieved from http://history.org.ua/LiberUA/ArkhSpUkr1_1994/ArkhSpUkr1_1994.pdf.
[15] Petryk, A., Petryk, V., & Tymoshenko, L. (2000). Problems and prospects of historical and archaeological research of Drohobych. Drohobych Regional Studies, 4, 47-53.
[16] Petryk, A.M. (2004). Protective archaeological research on the territory of the saltworks in Drohobych. Chronicle of Boykivshchyna, 2(78), 40-69.
[17] Petryk, A.M. (2009). The oldest Drohobych and its surroundings. Archaeological research. In L. Tymoshenko (Ed.) Essays on the history of Drohobych (from the earliest times to the beginning of the 21st century) (pp. 9-21). Drohobych: Kolo.
[18] Petryk, V., Ivanovskyi, V., Lazurko, O., & Rybchynskyi, O. (2004). Archaeological research in Belz in 2003. In Belz and Belz Land (Vol. 1; pp. 33-40). Belz.
[19] Prokop, P. (2017). The first medium-scale topographic map of Galicia (1779-1783) – survey, availability and importance. Geographia Polonica, 90(1), 97-104. doi: 10.7163/GPol.0081.
[20] Rappoport, P.A. (1975). Old Russian dwelling. In Collection of archaeological sources (pp. 50-115). Leningrad.
[21] Ratych, O.О. (1957). Ancient Russian archaeological sites in the territory of the western regions of the Ukrainian SSR. Kyiv.
[22] Slobodian, V.M. (2017). Church of Exaltation of the Holy Cross in Drohobych. Historical reference. Lviv: Institute "Ukrzakhidproektrestavratsiya".
[23] Sveshnikov, I.K. (1976). Handbook of archeology of Ukraine: Lviv region (p. 78). Kyiv: Naukova Dumka.
[24] Tymoshenko, L.V. (2004). Problems of the historical topography of ancient Drohobych. In To the sources: A collection of scientific works in honor of Oleh Kupchynsky on the occasion of his 70th birthday (pp. 727-745). Kyiv-Lviv: Scientific Society named after T. Shevchenko.
[25] Voynarovskyi, V.M., Lukomskyi, Yu.V., & Petryk, V.M. (2002). Archaeological sites on Kryloska Hill, covered by the Dormition Cathedral of the 12th century. In Notes of scientific society named after Shevchenko (Vol. 244; pp. 608-644). Lviv: Scientific Society named after Shevchenko.
[26] Vuytsyk, V.S. (1985). Church of the Holy Cross, the beginning of the 16th century and the belfry of the second half of the 17th century. In H. Lohvyn (Ed.) Monuments of urban planning and architecture of the Ukrainian SSR (Vol. 3; 96-98). Kyiv.
[27] Vuytsyk, V.S. (2004). About the dating of the church of the Exaltation of the Holy Cross in Drohobych. Bulletin of the “Ukrzakhidproektrestavratsiya” Institute, 14, 185-189.