Cherkes, B., & Idak, Yu.
(2022).
The phenomenon of the city in the contemporary discourse of urban history.
Architectural Studies,
8(2),
7-23.
https://doi.org/10.56318/as2022.02.007
Стаття
Феномен міста у сучасному дискурсі історії містобудування
Анотація
Сучасний підхід до викладу історії містобудування є заангажований старими наративами щодо розуміння природи розвитку міста як деякого унікального об’єкта із тисячолітньою історією. За умови відбудови та відновлення зруйнованих війною населених місць України необхідно виявляти специфічні ознаки та розвивати розуміння такого роду явищ відповідно до викликів сьогодення. Розгляд їх у глобальному вимірі, допоможе розвивати ідеї на засадах українських культурних цінностей і продовжить формувати національну ідентичність в архітектурі та містобудуванні. Мета статті спрямована на осмислення процесів формування міста протягом п’яти тисяч років та виокремленні тих аспектів, які є свідченням феноменального прориву у розвитку людства. Методологія дослідження ґрунтується на принципах та методах у межах логіко-гносеологічного та філософсько-світоглядного підходів. Результатом дослідження стало виділення специфічних для певної епохи та культури характеристик матеріально-просторового наповнення давніх міст світу, які пережили тисячолітню історію, а також позначені тих якостей, що стали визначальними для оцінки їхнього розвитку. Увагу зосереджено на формуванні Homo sapiens та виникненні письма, без яких існування міст було б неможливим. Порівняльну характеристику давніх міст зроблено на прикладі таких поселень як Карнак, Вавилон, Афіни, Венеція, Єрусалим, а також Римської імперії, яка мала сталі містобудівні засади протягом декількох століть. Для історії ці поселення займають особливе місце, так як є репрезентантами специфічних еволюційних підходів у становленні та розвитку матеріально-просторового середовища життєдіяльності людини. Зміна їх формальних станів була неоднаковою, проте кожен раз вона призводила до якісних перетворень. Через це автори пропонують заглибитися у розуміння розвитку давніх міст через категорії лінійності, прогресивності та регресивності, а також зосередити увагу на поглибленні звичних підходів до вивчення міста
Ключові слова
теорія; human settlement; розвиток; лінійність; спонтанність; ідентичність
Отримано 09.08.2022, Доопрацьовано 12.10.2022, Прийнято 26.12.2022
Взято з Том 8, № 2, 2022
ЦИТУВАТИ
https://doi.org/10.56318/as2022.02.007
Сторінки 7-23
Використані джерела
[1] Asheri, D., Lloyd, A., Corcella, A., Murray, O., Moreno, A., & Brosius, M. (Eds.). (2007). A Commentary on Herodotus Books I-IV. Oxford: Oxford University Press.
[2] Austrian War Archive. (1777). Capital city Lemberg. Retrieved from https://uma.lvivcenter.org/en/maps/34493.
[3] Balchin, P.N. (2022). The development of cities in Northern and Central Italy: During the Renaissance. London: Routledge.
[4] Bancroft, C. (1876). The footprints of time; and a complete analysis of our American system of government. Retrieved from https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=msu.31293100215908&view=1up&seq=7.
[5] Benevolo, L. (1993). Die Stadt in der europaischen Geschichte. München: Beek.
[6] Biroul Național de Statistică al Republicii Moldova (BNS). (2022). Numărul populației cu reședința obișnuită pe medii și sexe, în profil teritorial, la începutul anilor 2014-2022. Retrieved from https://statistica.gov.md/ro/numarul-populatiei-cu-resedinta-obisnuita-pe-sexe-si-grupe-de-9578_59433.html.
[7] Boiy, T. (2004). Late Achaemenid and Hellenistic Babylon. Leuven: Peeters.
[8] Boudreau, V. (Ed.). (2004). The first writing: Script invention as history and process. Cambridge: Cambridge University Press.
[9] Brilliant Maps. (2015). An incredibly detailed map of the Roman Empire at its height in 211 AD. Retrieved from https://brilliantmaps.com/roman-empire-211/.
[10] Burdett, R., & Sudjic, D. (2007). The Endless City. London: Phaidon Press.
[11] Carbonell, E., Mosquera, M., Rodríguez, X.P., Bermúdez De Castro, J.M., Burjacs, F., Rosell, J., Sala, R., & Vallverdú, J. (2008). Eurasian gates: The earliest human dispersals. Journal of Anthropological Research, 64, 195-228. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/20371223.
[12] Cartwright, M. (2014). Roman roads. World History Encyclopedia. Retrieved from https://www.worldhistory.org/article/758/roman-roads/.
[13] Castleden, R. (2005). The Mycenaeans. London: Routledge.
[14] Chandler., T. (1987). Four thousand years of urban rowth: An historical census. New York: Edwing Mellen Press.
[15] Cherkes, B. (2020). Kształtowanie architektoniczne tożsamości przestrzeni publicznej. Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Rolniczego.
[16] Cherkes, B., & Linda, S. (2019). Rebirth of multicultural identity in public spaces of Lviv. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 471, article number 072019. doi: 10.1088/1757-899X/471/7/072019.
[17] Cherkes, B., & Yuryk, Ya. (2014). Architectural identity and memory in the urban environment. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Architecture, 793, 35-39. Retrieved from https://ena.lpnu.ua:8443/server/api/core/bitstreams/af4d6eef-52b7-41d5-9a6d-c2c2929c7693/content.
[18] Cherkes, B.S. (2008). National identity in city architecture. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House.
[19] Choi, C.Q. (2020). Humans and neanderthals may have shared jewelry designs. Inside Science. Retrieved from https://www.insidescience.org/news/humans-and-neanderthals-may-have-shared-jewelry-designs.
[20] Churchill, S.E., Franciscus, R.G., McKean-Peraza, H.A., Daniel, J.A., Warren, & Brittany, R. (2009). Shanidar 3 Neandertal rib puncture wound and paleolithic weaponry. Journal of Human Evolution, 57(2), 163-178. doi: 10.1016/j.jhevol.2009.05.010.
[21] Connolly, P., & Dodge, H. (1998). The ancient city: Life in classical Athens & Rome. Oxford: Oxford University Press.
[22] Cowan, N. (2001). The magical number 4 in short-term memory: A reconsideration of mental storage capacity. Behavioral and Brain Sciences, 24(1), 87-114. doi: 10.1017/s0140525x01003922.
[23] Daly, K.F., & Riccardi, L.A. (Eds.). (2015). Cities called Athens: Studies honoring John McK. Camp II. Lewisburg: Bucknell University Press.
[24] DeVries, & LaMoine, F. (2006). Cities of the Biblical world: An introduction to the archaeology, geography, and history of Biblical sites. USA: Wipf and Stock Publishers.
[25] Dimitriadou, E.M. (2019). Early Athens: Settlements and cemeteries in the submycenaean, geometric and archaic periods. USA: ISD LLC.
[26] Egli, E. (1959). Geschichte des Städtebaues. Band 1. Die alte Welt. Zürich: Eugen Rentsch Verlag Erlenbach-Zürich.
[27] Ehrlich, B., & Vanderpool, E. (2022). Athens. Encyclopedia Britannica. Retrieved from https://www.britannica.com/place/Athens.
[28] Fay, N., Ellison, T.M., & Simon, G. (2014). Iconicity: From sign to system in human communication and language. Pragmatics & Cognition, 22(2), 243-262. doi: 10.1075/pc.22.2.05fay.
[29] Fecht, S. (2017). Stephen Hawking says we have 100 years to colonize a new planet – or die. Could we do it? Popular Science. Retrieved from https://www.popsci.com/stephen-hawking-human-extinction-colonize-mars/.
[30] Fenollós, J.L., Vegas, F., & Mileto, C. (2005). Etemenanki: Nuova ipotesi di ricostruzione dello ziggurat di Nabucodonosor II nella cittá di Babilonia. ISIMU VIII, 201-216. Retrieved from https://repositorio.uam.es/bitstream/handle/10486/3533/24714_10.pdf?sequence=1.
[31] Geostat. (2022). Population 2014-2022. Retrieved from https://www.geostat.ge/en/modules/categories/41/population.
[32] Ghosh, P. (2022). Neanderthal extinction not caused by brutal wipe out. Retrieved from https://www.bbc.com/news/science-environment-60305218.
[33] Google Earth 7.0. (2022). 2D Buildings data layer. Retrieved from https://earth.google.com/web/@49.84265733,24.02862898,279.67577692a,1714.58275266d,35y,0h,0t,0r.
[34] Hanson, J.W. (2016). An urban geography of the Romanworld, 100 B.C. to A.D. 300. Oxford: Archaeopress.
[35] Harald, H. (1991). Universalgeschichte der Schrift. Frankfurt am Main: Campus Verlag.
[36] Harari, Y.N. (2018). Homo Deus. Man is divine: Behind the scenes of the future. Kyiv: BookChef.
[37] Harari, Y.N., & Lebedenko, Ya. (Eds.). (2016). Man is intelligent. The history of mankind from the past to the future. Kharkiv: KSD.
[38] Harper, K. (2020). Fatum. Das Klima und der Untergang des Römischen Reiches. München: C.H.Beck.
[39] Harper, K., Izbedski, A., & Mulryan, M. (Eds.). (2019). Environment and Society in the Long Late Antiquity (298-313). Leiden: BRILL.
[40] Higham, T., & et al. (2014). The timing and spatiotemporal patterning of Neanderthal disappearance. Nature, 512, 306-309. Retrieved from https://www.nature.com/articles/nature13621.
[41] Hodder, I. (2018). Things and the slow neolithic: The Middle Eastern transformation. Journal of Archaeological Method and Theory, 25, 155-177. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1007/s10816-017-9336-0.
[42] Hodder, I., & Hutson, S. (2003). Reading the past. Current aproaches to interpretation in archaelogy. Third edition. New York: Cambridge University Press.
[43] Hoking, S., & Mlodinov, L. (2016). The shortest history of time. Kharkiv: KSD.
[44] Idak, Yu. (2020). Bases of the theory of morphology of the city. (Doctoral thesis, Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine).
[45] Idak, Yu. (2021). Establishment and development of morphology as a basic science and its potential in the theory of urban planning. Architectural Studies, 7(2), 173-182. doi: 10.23939/as2021.02.173.
[46] Ioannidou, M., & Moullou, D. (Eds.). (2008). The Acropolis of Athens: The restoration project. Retrieved from https://workfun.openabekt.gr/files/items/553826/B1132.pdf.
[47] Jarus, O. (2013). Acropolis: ‘High City’ of Athens. Live Science. Retrieved from https://www.livescience.com/26989-acropolis-athens.html.
[48] King, L.W. (2008). The code of Hammurabi (translation). Retrieved from https://avalon.law.yale.edu/ancient/hamframe.asp.
[49] Kolb, F. (1984). Die Stadt im Altertum. Munich: Beck.
[50] Kovaliv, Yu.I. (2007). Idiographic method. In Literary Encyclopedia. Volume 1. Kyiv: Center “Academy”.
[51] Lacey, J. (2022). Rome: Strategy of empire. New York: Oxford Academic.
[52] Lageat, Y., Sellier, D., & Twidale, C.R. (1994). Mégalithes et météorisation des granites en Bretagne littorale, France du nord-ouest. Géographie Physique Et Quaternaire, 48(1), 107-113. doi: 10.7202/032976ar.
[53] Larson, G., & et al. (2014). Current perspectives and the future of domestication studies. PNAS, 111(17), 6139-6146. Retrieved from https://www.pnas.org/doi/pdf/10.1073/pnas.1323964111.
[54] Lavedan, P. (1959). Histoire de l’Urbanisme: Renaissance et temps modernes. Paris: H. Laurens.
[55] Les alignements de Carnac. (n.d.). Carnac Expérience. Retrieved from https://carnac-experience.fr/alignements-de-carnac/.
[56] Litt, T., Richter, J., & Schäbitz, F. (2021). The journey of modern humans from Africa to Europe culture-environmental interaction and mobility. Stuttgart: Schweizerbart science publishers.
[57] Lopes, M.H.T. (2010). The Mediterranean Sea: The language of history. Cahiers de la Méditerranée, 80, 11-16. doi: 10.4000/cdlm.5134.
[58] Lyde, L.W. (1930). The continent of Europe. London: Macmillan and Co., Limited St. Martin’s Street.
[59] Lynch, K. (1984). Good city form. Cambridge: MIT Press.
[60] Maleev, Yu.M. (2001). Archaeological monuments. Encyclopedia of modern Ukraine. Volume 1. Kyiv: Institute of Encyclopedic Research of the National Academy of Sciences of Ukraine.
[61] Massey, N. (2013). Humans may be the most adaptive species. Scientific American. Retrieved from https://www.scientificamerican.com/article/humans-may-be-most-adaptive-species/.
[62] Mathieu, E. (2022). What are the sources for Our World in Data’s population estimates? Retrieved from https://ourworldindata.org/population-sources.
[63] McEvedy, C. (2011). Cities of the classical world: An atlas and gazetteer of 120 centres of ancient civilization. London: Allen Lane UK.
[64] McTominey, A. (2022). Bibliography of urban history 2022. Urban History, 49(4), 828-874. doi: 10.1017/S0963926822000402.
[65] Midgette, A., & Josing, W. (2000). Peloponnese: Athens. Winston-Salem: Hunter Publishing.
[66] Miller, G.A. (1956). The magical number seven, plus or minus two: Some limits on our capacity for processing information. Psychological Review, 63(2), 81-97. Retrieved from https://img3.reoveme.com/m/049764c53e25268b.pdf.
[67] Morris, A.E.J. (1994). History of urban form: Before the industrial revolutions. 3rd edition. London: Routledge.
[68] Morris, I.P. (2009). The growth of Greek cities in the first millennium BC. Princeton/Stanford Working Papers in Classics Paper No. 120509. Retrieved from https://ssrn.com/abstract=1426835.
[69] Mumford, L. (1979). Die Stadt Geschichte und Ausblick. Munchen: Deutscher Taschenbuch Verlag.
[70] Murzyn, Р., & Varon, D. (2011). Slums: The barrios of Bogota. Lebbeus Woods. Retrieved from https://lebbeuswoods.wordpress.com/2011/02/08/the-barrios-of-bogota/.
[71] National Aeronautics and Space Administration. (2020). NASA’s Lunar Exploration Program Overview. Retrieved from https://www.nasa.gov/sites/default/files/atoms/files/artemis_plan-20200921.pdf.
[72] Nesselrath, H.-G. (2020). Herodot und Babylon: Der Hauptort Mesopotamiens in den Augen eines Griechen des 5. Jh.s v. Chr. In Renger, J. (Ed.), Babylon: Focus mesopotamischer Geschichte, Wiege früher Gelehrsamkeit, Mythos in der Moderne (pp. 189-206). Saarbrücken: Otto Harrassowitz.
[73] Parkoff, J.A. (2012). The Acropolis at Babylon: A reconstruction during the late 6th century B.C. Retrieved from https://www.semanticscholar.org/paper/The-Acropolis-at-Babylon%3A-A-Reconstruction-during-Parkoff/cddf5ae72aa72d3ee953d386c6abe07a8eea9332.
[74] Pedersén, O. (2021). Babylon. The great city. Münster: Zarhon.
[75] Reich, D., & Markhovska, A. (Eds.). (2019). Who are we? The origin of man through the prism of DNA. Kyiv: Nash Format.
[76] Rossi, A., Ghirardo, D., & Ockman, J. (Eds.). (1966). The architecture of the city. London: The MIT Press.
[77] Salah, M., & Baruch, B. (2022). Mediterranean Sea. Encyclopedia Britannica. Retrieved from https://www.britannica.com/place/Mediterranean-Sea.
[78] Smithsonian Institution. (2021). Human evolution interactive timeline. Retrieved from https://humanorigins.si.edu/evidence/human-evolution-interactive-timeline.
[79] Sofroniou, A. (2015). Pericles, golden age of Athens. Morrisville: Lulu.com.
[80] Starkey, M. (2022). 8 billion and growing: World population milestones throughout history. Population connection. Retrieved from https://populationconnection.org/blog/world-population-milestones-throughout-history/.
[81] Stengel, O., van Looy, A., & Wallaschkowski, S. (2017). Digitalzeitalter - Digitalgesellschaft. Das Ende des Industriezeitalters und der Beginn einer neuen Epoche. Berlin: Springer Fachmedien Wiesbaden.
[82] Sumerian. The first writing: Counting beer for the workers. (n.d.). Retrieved from https://britishmuseum.withgoogle.com/object/the-first-writing-counting-beer-for-the-workers.
[83] Szmelter, A., & Zdunek-Wielgołaska, J. (2019). The history of city planning at the faculty of architecture, Warsaw university of technology: Theory and practice. IOP Conference Series Materials Science and Engineering, 603(4), article number 042033. doi: 10.1088/1757-899X/603/4/042033.
[84] Taagepera, R. (1979). Size and duration of empires: Growth-decline curves, 600 B.C. to 600 A.D. Social Science History, 3(3/4), 115-138. doi: 10.2307/1170959.
[85] Timohin, V.O. (2008). History and evolution of urban planning art. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Architecture, 632, 34-43. Retrieved from https://vlp.com.ua/files/07_6.pdf.
[86] Timonina, М. (Ed.). (2021). Number of present population of Ukraine, as of January 1, 2021. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine.
[87] Toynbee, A. (1973). Constantine Porphyrogenitus and his world. London: Oxford University Press.
[88] UNESCO. (1996). Listes indicatives: Sites mégalithiques de Carnac. Retrieved from https://whc.unesco.org/fr/listesindicatives/224/.
[89] UNESCO. (n.d.). World heritage list. Babylon. Retrieved from https://whc.unesco.org/en/list/278/documents/.
[90] Urban Age. (2020). A worldwide investigation into the future of cities by lse cities at the London School of Economics and the Alfred Herrhausen Gesellschaft. Retrieved from https://urbanage.lsecities.net/#book.
[91] Videiko, M.Yu., Terpylovskyy, R.V., & Petrashenko, V. O. (2005). Ancient settlements of Ukraine. Kyiv: Kyiv National University of Construction and Architecture.
[92] Willson, J. (1856). The lost solar system of the ancients discovered. Volume 2. London: Longman, Brown, Green, Longmans, & Roberts.