Архітектурні дослідження

  • Головна
  • Про журнал
  • Редакційна політика
  • Подання статей
  • Архів
  • Індексація журналу
  • Контактна інформація
en

Архітектурні дослідження

  • Подати статтю
  • Головна
  • Статті та випуски
    • Поточний випуск
    • Архів
  • Про журнал
    • Цілі та проблематика
    • Редакційна колегія
    • Індексація журналу
    • Джерела фінансування
  • Для авторів
    • Подання статті
    • Умови публікації
    • Загальні вимоги до оформлення рукописів
    • Процес рецензування
    • Редакційні збори
    • Договір про передачу прав від автора до видавця
  • Етика та політики
    • Публікаційна етика
    • Конфлікт інтересів
    • Політика відкритого доступу
    • Політика архівування матеріалів
    • Політика скарг
    • Положення про конфіденційність
    • Положення про відкликання публікацій
    • Політика антиплагіату
    • Політика використання генеративного ШІ
  • Пошук
  • Контакти

Стаття

Архітектура дерев’яних храмових будівель – сучасність та ідентичність образу

Ростислав Гнідець
Анотація

В розумінні традиції, новаторства та національної ідентичності взірців дерев’яних храмових будівель, зокрема, українських дерев’яних церков виявляються певні тенденції, які за своєю сутністю стають головними, щодо тяглості (тривалості) розвитку в храмобудуванні. Проявляються чинники традиції і новаторства, як важливі середники утвердження національної ідентичності образу дерев’яних храмових будівель, і їх вираження в сучасному храмобудівному процесі творення християнської святині. Традиція українських дерев’яних церков є достатньо важливим та невід’ємним чинником у формотворенні їхніх типових взірців, зокрема, тридільного або хрещатого типів розпланування, висотно-просторового розвитку храмової структури, що завершується однією, трьома або більше банями. Їх форма (саме баневих завершень), переважно грушевидна, видовжена догори, півциркульна, пірамідальна або їх різновиди, творять властиво національний образ українського храму. Новаторство як сучасне втілення тієї ж традиції храмобудування в Україні та за її межами є своєрідним намаганням у новітні часи, під засобом форми конструкції та матеріалу – дерева, надати нове життя, нової інтерпретації усталеній традиції, як виявлення до неї поваги та пошани у втіленні, а не як певний спосіб її вульгаризації та спрощення. Ці два чинники – традиції та новаторства – виступають важливим підгрунттям для усвідомлення та ідентифікації феномену національної ідентичності образу української дерев’яної церковної архітектури і архітектури загалом, у просторі України, і тих просторів, де перебувають і живуть українці, український етнос.

Ключові слова

традиція, інновація, ідентифікація, сакральний, принципи, формотворення, образ, храмобудування, феномен, національна ідентичність

Завантажити статтю

Отримано 14.09.2020, Доопрацьовано 19.11.2020, Прийнято 28.12.2020

Взято з Том 6, № 2, 2020

ЦИТУВАТИ

Hnidets, R. (2020). The architecture of wooden temple buildings - modernity and the form of identity. Architectural Studies, 6(2), 207-213.

Сторінки 207-213

Використані джерела

Використані джерела в процесі публікації
ISSN 2411-801X e-ISSN 2786-7374  УДК 71;72
DOI: 10.56318/as