Анотація

Архітектурний образ міста або міський пейзаж чи краєвид загалом формують такі складові: а) природний простір; б) містобудівна структура; в) архітектура будинків та їх комплексів. Еволюційні процеси у західноукраїнських містах набули значного прискорення у другій половині ХХ ст. і на початку ХХІ ст. під впливом радикальнихполітичнихі суспільно-економічнихперетворень. Можна виділити три характерні періоди: А. 1945–1955 рр. – період творчого освоєння класичної спадщини в радянській архітектурі в умовах тоталітарного суспільно-економічного ладу; Б. 1955–1990 рр. – період індустріалізації будівництва і типізації та уніфікації архітектурнихі містобудівнихвирішень в радянській архітектурі в умовахобмеженої еволюції тоталітарного суспільно-економічного ладу; В. 1991–2016 рр. – період плюралізму архітектурнихі містобудівнихформ в умовах розвитку ринкової економіки і парламентської демократії.

Після 1945 р. для більшості міст Західної України були розроблені генеральні плани, згідно з якими у містах проектувалися великі центральні площі (для партійнихмітингів і урядовихдемонстрацій) з монументальними громадськими будинками і регулярними кварталами житлової забудови в їхоточенні для надання західноукраїнським містам архітектурного образу “радянського міста”. Сприятливі передумови для цього у 1945 р. склалися у Тернополі, Луцьку, Рівному. Водночас, у більшості центрів міст Західної України не існувало широких можливостей для їх перебудови, оскільки, формуючи просторову структуру міськихцентрів, пам’ятки містобудування і архітектури суттєво обмежували можливості створення новихансамблів. Комплексний характер збереження планувальної та об’ємно-просторової структури центру у Чернівцяхвизначив основний напрямок його розвитку у перше післявоєнне десятиліття, схожа містобудівна ситуація склалася у центрах Ужгорода та Івано-Франківська. Перше післявоєнне десятиліття не внесло значнихзмін у архітектурний образ центру Львова, нові елементи планування і забудови еволюційним шляхом доповнили існуючу містобудівну структуру. Автори проектів реконструкції малихміст у більшості випадків бачили перспективу розвитку історичнихосередків цихміст у наданні їм ролі новихгромадськихцентрів зі збереженням існуючої містобудівної структури. У кожному місті передбачалося створення головної площі для мітингів і демонстрацій у дні державнихсвят, забудові площі намагалися надати парадності тощо. Прикладами можуть служити проекти площ у Жовкві, Бродах, Винниках, Глинянах, Перемишлянах, Раві–Руській, Сокалі, Яворові. Свідченням новихперетворень повинні були стати нові міста Новововлинськ і Червоноград, які у просторовихформах демонстрували тип “соціалістичного міста”, в основу їхпланування і забудови була покладена концепція “міста-саду”.

В урядовихпостановах 1954 р. і 1955 р. засуджувалося звертання до зразків класичної архітектурної спадщини, нове будівництво мало здійснюватися лише за типовими проектами і з використанням збірнихзалізобетонних конструкцій. Впродовж 1960–1980-хрр. значні території у містахЗахідної Україні були зайняті типовою промисловою і типовою багатоповерховою житловою забудовою. У великихмістахсформувалися два різнохарактерні міські образи: а – образ історичного центру міста з пам’ятками архітектури; б – образ районів нової промислової і масової багатоповерхової житлової забудови. Прикладами описаної ситуації можуть служити Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Рівне, Тернопіль, Ужгород, Дрогобич.

Радикальні суспільно-політичні та економічні зміни. що відбулися в Україні у 1991 р., суттєво змінили умови містобудівної діяльності. Зміна форм власності та відміна багатьохобмежень попередніхперіодів обумовили своєрідний “вибух” індивідуальної житлової забудови у містах. На жаль, архітектурний образ міст західноукраїнського регіону загалом зазнав при цьому великихвтрат.

У великихмістахрегіону негативним чинником у формуванні міського ландшафту стала хаотична забудова вільнихділянок багатоповерховим житлом у центральнихчастинахміст. Прикладом може служити огляд панорам центру Львова зі східного напрямку, де сьогодні шпилі церков і костелів губляться на тлі кольоровихмасивнихфасадів новихжитловихбагатоповерхівок. Це свідчить про деформування історичного міського культурного краєвиду у місті, де частина історичного центру вписана до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Ключові слова

архітектурний образ, місто, Західноукраїнський регіон.