Проведений аналіз просторово-семантичнихархетипів сакральнихоб’єктів угорськихархітекторів розширив уявлення про самобутню творчість архітектора Імре Маковеца, яка опирається на глибокі традиції народу. Генетична пам’ять творця архітектури широко виходить за рамки існуючих уявлень та схем теорії архітектури та лежить в основі творчості. Теорія архітектури існує і розвивається разом із архітектурною практикою та творчістю. Оскільки архітектурна практика відзначається різноманітністю, а архітектурна творчість і непередбачуваністю, то теорія архітектури покликана описувати, пояснювати, давати визначення, вводити поняття, впливати на практику, виявляючи тенденції і практики, і творчості в архітектурі. Процес переходу від емпіричного споглядання до абстрагування в області теорії супроводжується певними втратами емпіричного матеріалу, схематизацією. Головне, щоб у цьому процесі не втратити суттєвихрис архітектурної практики – архітектурного об’єкта, а тим більше – складного процесу і результату – архітектурної творчості. Суттєвим протиріччям теорії і творчості є аналітичність і синтетичність першої і синкретичність, сугестивність і синергійність другої. Нерідко, з погляду зовнішніхформальних ознак, твір архітектури або творчість архітектора загалом відносять до якогось стилю, течії, напрямку. Досить часто стараються накинути методичну сітку чи матрицю стилю на твір і задовольняються якимись нерідко формальними збіжностями твору і стилю, навішуючи ярлики і таблички на архітектурні об’єкти самихархітекторів. Водночас нерідко важливі, але непримітні ознаки творчості та суттєві характеристики об’єкта залишаються не визначеними.
Універсальність і цінність архетипів житла предків давніх угорців (юрта, чум) і святість архетипів християнської святині (купол, вежа) у творчому світі І. Маковеца виступають як рівнозначні категорії-репрезентанти найвищихцінностей – просторовихзасобів виживання кочівників, що переплавляються у сакральні форми християнської традиції.
архітектура, теорія, стереотип, творчість, генетична пам’ять, творець
Взято з Том 4, № 2, 2018
Сторінки 211-220