Проаналізовано ситуацію стосовно пост-індустріального містобудування та проблем імпульсного розвитку та управлінням містом, в умовахінформатизованого соціуму, який виявився найбільш урбанізованим за всю історію людства.
Зроблена спроба розглянути сучасну урбаністичну ситуацію, в контексті перегляду поняття про централізоване моделювання міського розвитку та компетенцію органів котрі його здійснюють. Усі ці дані, самі по собі, можна розглядати як теорію імпульсного розвитку крупного поселення у своєму розгорнутому викладі, однак крім того, також у вигляді прикладної системи знань та рекомендацій щодо теорії міста у ХХІ столітті.
На початку ХХІ століття, “процесуальна” урбаністична модель, зазнала значнихзмін. Ріст сфери послуг змінив транспортні пріорітети, місця скупчення мас людей, вимоги до життєвого простору тощо. Обслуговування та непромислова діяльність, що переважно концентрується у центральній частині міст, створили нові інфраструктурні виклики, які неможливо вирішити в рамкахмінливості “непромислової” діяльності, фактори успіху якої не є стабільними і потребують постійного креативного пошуку.
Важливим кроком до окреслення теоретико-практичної схеми імпульсного моделювання пост-індустріальної містобудівної тканини, є роль та місце універсальнихфакторів стрімкого урбаністичного розвитку. Універсальні містобудівельні імпульси, чотири із них – інфраструктурні, демографічні, економічні, та легендарні тією чи іншою мірою можуть бути присутніми у прото-постіндустріальному досвіді проаналізованихгіпер-міст.
Важливим чинником стимулювання людського потенціалу міста є відчуття конкуренції та змагальності щодо так само розвинутихта прогресуючихсусідніхміст, в яку залучена міська громада. Досвід обмеженого суперництва полісів класичної Греції та північно-італійськихміст епохи Ренесансу, сприяли активному розвитку науки і знань, інтелектуальнихвидів діяльності та мистецтва.
Отже, для конструювання містоперетворювальнихімпульсів розвитку пост-індустріального міста, універсальні чинники стрімкого росту урбаністичнихтканин, варто розділити на дві частини. Одна із нихможе бути віднесеною до повноважень загальноміського центру з адміністрування та регуляції. До нихвідносяться щойно виділені фактори: доступності, самодостатності, фаворитивності, нобілізації та мобілізаційності. Всі решта фактори можуть бути віднесені до масштабу локальнихкластерів та реалізовуватись на їхньому рівні.
постіндустріальне моделювання міським простором, універсальні імпульсні фактори розвитку міста.
Взято з Том 4, № 2, 2018
Сторінки 241-248