en

Стаття

Архітектура в контексті соціокультурної поляризації: на прикладі міста Львів (1991-2025)

Роман Франків Богдан Черкес
Анотація

Актуальність дослідження полягала у вивченні сучасного архітектурного врядування міста Львів, що потребувало розвиненої медіакомпоненти та налагодженого діалогу між групами з протилежними культурними й естетичними поглядами. Метою дослідження було визначення залежності стилістики міської архітектури від модерації громадської думки та запобігання антагоністичним і ворожим наративам у професійному й публічному середовищі. У статті розглянуто взаємозв’язок між соціокультурною поляризацією та стилістичною еволюцією міської архітектури Львова у 1991-2025 роках. На прикладі Львова показано, що відсутність ефективного посередництва між традиціоналістськими та ліберальними позиціями в архітектурному дискурсі призводила до конфліктів цінностей і зниження якості проєктних рішень. На основі аналізу медійних і професійних матеріалів було виокремлено дві основні фази архітектурного розвитку: постмодернізм (1991-2010), що характеризувався відкиданням радянського модернізму та романтизацією історичних форм, і неомодернізм (2011-2025), у межах якого модернізм переосмислювався як символ європейської ідентичності. Різка критика неомодерністських проєктів з боку громадськості стала соціальним явищем, що впливало на архітектурні рішення. Прикладом цього був конфлікт навколо реконструкції площі Святого Юра, який завершився компромісним рішенням і започаткував тенденцію до «нейтральних» та прозаїчних форм. Практична цінність статті полягає у демонстрації того, як налагодження взаєморозуміння між прихильниками різних архітектурних підходів може підвищити якість проєктних рішень, уникнути надмірного спрощення та зберегти архітектуру як носій міської ідентичності

Ключові слова

прозаїчна архітектура; спрощення; неомодернізм; традиціоналізм; модерація проєктування; естетичний конфлікт; міська ідентичність

Завантажити статтю

Отримано 21.10.2025, Доопрацьовано 19.01.2026, Прийнято 24.02.2026 Опубліковано 26.03.2026

Взято з Том 12, № 1, 2026

ЦИТУВАТИ

Frankiv, R., & Cherkes, B. (2026). Architecture in the context of socio-cultural polarisation: The case of Lviv (1991-2025). Architectural Studies, 12(1), 9-17. https://doi.org/10.56318/as/1.2026.09

https://doi.org/10.56318/as/1.2026.09

Сторінки 9-17

Використані джерела

  1. Architectural Herald. (n.d.). Retrieved from https://architectureherald.com/.
  2. Ateitis.lt. (2024). Emigrate? Or maybe immigrate to Lithuania? Retrieved from https://www.ateitis.lt/emigruoti-o-gal-imigruoti-i-lietuva/.
  3. Building Differently. (n.d.). LinkedIn. Retrieved from https://www.linkedin.com/newsletters/building-differently-7076301056732717056.
  4. Controversial Developments in Lviv. (n.d.). Facebook. Retrieved from https://www.facebook.com/groups/388861717938338/?locale=uk_UA.
  5. Druckman, J.N., Peterson, E., & Slothuus, R. (2013). How elite partisan polarization affects public opinion formation. American Political Science Review, 107(1), 57-79. doi: 10.1017/S0003055412000500.
  6. Encyclopedia Novobudov. (n.d.). New building, Lviv, Lukash – Ostrogradskyy – photo of construction and planning. Retrieved from https://novobudovy.com/arkhiv/zhitlovij-budinok-po-vul-lukasha-1?jbquickview=quickview.
  7. Gentile, M. (2015). The post-Soviet urban poor and where they live: Khrushchev-era blocks, “bad” areas, and the vertical dimension in Luhansk, Ukraine. Annals of the Association of American Geographers, 105(3), 583-603. doi: 10.1080/00045608.2015.1018783.
  8. Habrel, M., Habrel, M., & Lysiak, N. (2020). Spatial change of Lviv in the post-Soviet period and their assessment by the residents. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 960, article number 022098. doi: 10.1088/1757-899X/960/2/022098.
  9. Idak, Y. (2023). “Habitus of the city” as a sign of the invariance of the historic city and the variability of its structure. AIP Conference Proceedings, 2490(1), article number 060013. doi: 10.1063/5.0123187.
  10. Jannière, H., & Scrivano, P. (2020). Public debate and public opinion: Notes for a research on architectural criticism. Clara, 7(1), 18-29. doi: 10.3917/clara.007.0018.
  11. Kapsuła Hostel. (2019). The end of the summer holidays in Warsaw. Retrieved from https://kapsulahostel.pl/zakonczenie-wakacji-w-warszawie-2/.
  12. Kelly, J. (2023). ‘Life is right, the architect is wrong’: Public participation and architectural criticism, 1962-73. In No more giants (pp. 185-209). Manchester: Manchester University Press. doi: 10.7765/9781526143761.00013.
  13. Kos, H., & Kharambura, S. (2017). Reflections on a new historical and architectural work: Instead of a review. The Ethnology Notebooks, 4, 988-994.
  14. Kosasih, I.B., & Sangaras, M.A.G. (2022). Social media affect on contemporary design for architect and client via Instagram sites. International Journal of Research and Applied Technology, 2(1), 178-187. doi: 10.34010/injuratech.v2i1.6916.
  15. Krasnodemska, I. (2022). The role of metropolitan Andrei Sheptytskyi in the formation of Ukrainian national identity. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe, 42(9), article number 5. doi: 10.55221/2693-2148.2395.
  16. Kubik, J. (2024). Neo-feudalism and neo-traditionalism as responses to liberalism. East European Politics and Societies, 38(4), 1067-1079. doi: 10.1177/08883254241295463.
  17. Lekhniuk, R. (2019). Ukrainian Christian social movement in Galicia at the end of the XIX – the first quarter of the XX centuries: Ideology and political practices. Res Gestae, 8, 84-113. doi: 10.24917/24504475.8.4.
  18. Lin, Y., & Geertman, S. (2019). Can social media play a role in urban planning? A literature review. In S. Geertman, Q. Zhan, A. Allan & C. Pettit (Eds.), Computational urban planning and management for smart cities (pp. 69-84). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-19424-6_5.
  19. Lindsay, G., Sawyer, M., & Alaily-Mattar, N. (2025). Architecture in the age of social media: Introduction to the special issue. Archnet-IJAR: International Journal of Architectural Research, 19(2), 311-317. doi: 10.1108/ARCH-03-2025-0114.
  20. Linko, M.E. (2020). The Guggenheim Museum Helsinki plan as a media debate. Museum & Society, 18(4), 425-440. doi: 10.29311/mas.v18i4.3171.
  21. Lizzio‐Wilson, M., Thomas, E.F., Louis, W.R., Amiot, C.E., Bury, S.M., Molenberghs, P., Decety, J., & Crane, M.F. (2022). Do the means affect the ends? Radical tactics influence motivation and action tendencies via the perceived legitimacy and efficacy of those actions. European Journal of Social Psychology, 52(4), 695-717. doi: 10.1002/ejsp.2847.
  22. Luck, R. (2018). Participatory design in architectural practice: Changing practices in future making in uncertain times. Design Studies, 59, 139-157. doi: 10.1016/j.destud.2018.10.003.
  23. Lviv Architects Forum. (n.d.). Facebook. Retrieved from https://www.facebook.com/groups/299391490154544.
  24. O’Regan, T. (2013). Reception and exposure in architecture, film and television. Architectural Theory Review, 18(3), 272-278. doi: 10.1080/13264826.2014.875611.
  25. Petryshyn, H., Lukasschuk, H., Tupis, S., & Kryvoruchko, O. (2016). Change in dendrological composition of plantations in the park on the St. George Square in Lviv in terms of urban development intensification. The Scientific Bulletin of UNFU, 26.8, 224-231.
  26. Posatskyy, B. (2015). Genesis and problems of spatial development of Lviv (at the turn of the 20th-21st century). Experience and Prospects of Urban Development in Ukraine, 28, 142-158.
  27. Save Historical Lviv. (n.d.). Facebook. Retrieved from https://www.facebook.com/groups/457798087953863.
  28. Tempestini, M. (2025). Criticism goes social: Exploring public architectural criticism through architecture awards. Archnet-IJAR: International Journal of Architectural Research, 19(2), 411-433. doi: 10.1108/ARCH-04-2024-0165.
  29. Thietart, R.-A., & Malaurent, J. (2024). How do social media contribute to the emergence of “extreme” events? The rise of Tour Paris 13: The “Sistine Chapel” of street art. Academy of Management Discoveries, 10(4), 543-567. doi: 10.5465/amd.2022.0229.
  30. Topdağı Yazıcı, B., Irapoğlu, N., & Güleçoğlu, H.N. (2025). From restoration to social media: Exploring the nexus of architecture, social media and information sharing behaviours. Open House International, 50(1), 40-64. doi: 10.1108/OHI-12-2023-0284.
  31. Treffers, F. (2023). People, participation and processes in rebuilding Ukraine at a crossroads. In A. Rubbo, J. Du, M.R. Thomsen & M. Tamke (Eds.), Design for resilient communities (pp. 177-189). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-36640-6_13.
  32. Vlasenko, Y., & Ryan, B.D. (2022). Decommunization by design: Analyzing the post-independence transformation of Soviet-era architectural urbanism in Kyiv, Ukraine. Journal of Urban History, 50(2), 247-288. doi: 10.1177/009614422210798.
  33. Wanderlust Welsh. (n.d.). Bratislava city guide – 13 things to see and do. Retrieved from https://wanderlustwelsh.com/things-to-do-bratislava/.
  34. Znak, A., & Znak, I. (2023). Classical order interpretation in Lviv of the independence era in view of the world and national practices. AIP Conference Proceedings, 2490(1), article number 020016. doi: 10.1063/5.0122939.
ISSN 2411-801X e-ISSN 2786-7374  УДК 71;72
DOI: 10.56318/as