en

Стаття

Аналіз матриці «важливість-пріоритет» для оцінювання індикаторів розумної мобільності в новій адміністративній столиці Єгипту

Ехаб Махмуд Окба Мохга Емам Ембабі Бахаелдін Мостафа Саад
Анотація

Стрімкий розвиток Greenfield Smart Cities зумовив необхідність стратегічного підходу до пріоритезації мобільних технологій з метою забезпечення операційної ефективності та сталого розвитку. Метою дослідження було розроблення ієрархії пріоритетів для оцінювання індикаторів розумної мобільності в контексті урбаністики із застосуванням аналізу матриці «важливість-пріоритет» для нової адміністративної столиці Єгипту. Шляхом інтеграції чотирьох симбіотичних складових (інфраструктура, цифрова трансформація, надання послуг і врядування) дослідження перейшло від теоретичного опису до ієрархії виконання, що базувалася на даних. Методологія передбачала застосування аналізу матриці «важливість-пріоритет», підтриманого тестом Фрідмана та коефіцієнтом конкордації Кендалла (0,759). Аналіз, здійснений на основі порогових значень 4,0985 для важливості та 18,00 для пріоритету, виявив біфурковану траєкторію управління розумною мобільністю. Результати визначили 12 «швидких перемог» (Quadrant 1), серед яких провідними стали електронне резервування паркомісць (Mean = 4,9574) та зниження рівня дорожньо-транспортних пригод (Mean Rank = 5,52), що забезпечували високоефективні рішення, необхідні для формування початкової довіри суспільства. Матриця виявила стратегічний розрив готовності у 10 базових системах (Quadrant 2), визначених як стратегічні інвестиції. Такі індикатори, як інтелектуальні транспортні системи на основі даних у реальному часі (Mean = 4,8085) та агрегування транспортних даних, мали низький пріоритет реалізації (Mean Rank > 18,00) через фрагментованість інституційних повноважень і повільні процедурні процеси планування. Сім індикаторів у Quadrant 4, пов’язаних зі сталими поведінковими практиками (цілі avoid/shift), зокрема розширення мережі велосипедної інфраструктури (Mean = 2,4468), продемонстрували найнижчі показники важливості та пріоритету. Було визначено, що успішний перехід до інтегрованої екосистеми мобільності потребує фундаментального зсуву парадигми від моделі, яка акцентована на технології, до стратегії, орієнтованої на врядування. Розроблена рамка слугувала стандартизованим і відтворюваним інструментом підтримки прийняття рішень, що дало змогу узгодити технологічні інвестиції з рівнем інституційної готовності. Дослідження сприяло подоланню розриву між впровадженням технологій та сталим міським плануванням через підходи транзитно-орієнтованого розвитку та «розумного» врядування, забезпечуючи стійкість та сталий характер трансформацій у сфері розумної мобільності

Ключові слова

урбаністична модернізація; інтелектуальні транспортні системи; статистичне ранжування; інституційна фрагментація; управління на основі даних

Завантажити статтю

Отримано 06.10.2025, Доопрацьовано 02.01.2026, Прийнято 24.02.2026 Опубліковано 26.03.2026

Взято з Том 12, № 1, 2026

ЦИТУВАТИ

Okba, E.M. , Embaby, M.E. , & Saad, B.M. (2026). Importance-priority matrix analysis for evaluating smart mobility indicators in Egypt’s New Administrative Capital. Architectural Studies, 12(1), 67-79. https://doi.org/10.56318/as/1.2026.67

https://doi.org/10.56318/as/1.2026.67

Сторінки 67-79

Використані джерела

  1. Alamoudi, M., Imam, A., Majrashi, A., Osra, O., & Hegazy, I. (2024). Integrating intelligent and sustainable transportation systems in Jeddah: A multidimensional approach for urban mobility enhancement. International Journal of Low-Carbon Technologies, 19, 1301-1314. doi: 10.1093/ijlct/ctae078.
  2. Ali, M.A. (2021). Smart city policy in developing countries: Case study of the New Administrative Capital in Egypt. Journal of Public Affairs, 22(S1), article number e2774. doi: 10.1002/pa.2774.
  3. Badhan, A., Kaur, P., Kumar, A., & Mishra, V.P. (2025). Leveraging AI and IoT for smart transportation in the UAE: Challenges, opportunities, and strategic roadmap. In 8th international conference on trends in electronics and informatics (ICOEI) (pp. 364-369). Tirunelveli: IEEE. doi: 10.1109/ICOEI65986.2025.11013108.
  4. Beckers, D., & Mora, L. (2025). Overcoming the smart city governance challenge: An innovation management perspective. Journal of Urban Technology, 32(2), 85-106. doi: 10.1080/10630732.2025.2461983.
  5. Bosch, P., Jongeneel, S., Rovers, V., Neumann, H.-M., Airaksinen, M., & Huovila, A. (2017). CITYkeys indicators for smart city projects and smart cities. Brussels: European Commission. doi: 10.13140/RG.2.2.17148.23686.
  6. Das, D.K. (2024). Exploring the symbiotic relationship between digital transformation, infrastructure, service delivery, and governance for smart sustainable cities. Smart Cities, 7(2), 806-835. doi: 10.3390/smartcities7020034.
  7. Faheem, H.B., El Shorbagy, A.M., & Gabr, M.E. (2024). Impact of traffic congestion on transportation system: Challenges and remediations – a review. Mansoura Engineering Journal, 49(2), article number 18. doi: 10.58491/2735-4202.319.
  8. Fathy, R.A. (2024). Interoperability and interworking of intelligent transportation systems and the rise of AI. LinkedIn. Retrieved from https://www.linkedin.com/pulse/interoperability-interworking-intelligent-systems-ai-a-fathy-phd-voycf.
  9. Fatorachian, H., & Kazemi, H. (2025). Leveraging technology and sustainability practices for smart mobility and green logistics: A dual-theoretical approach to adoption dynamics. International Journal of Sustainable Engineering, 18(1), article number 2531890. doi: 10.1080/19397038.2025.2531890.
  10. Gideon, E.M., & Chepleting, F. (2026). Integrating smart transportation systems and urban governance for sustainable mobility: A systematic review and conceptual framework. Journal of Innovations in Business and Industry, 4(1), 79-98. doi: 10.61552/JIBI.2026.01.008.
  11. Hanxiang, G., & Yie, L.W. (2025). Singapore’s land transport authority (LTA): A case study of predictive AI and centralized coordination in urban traffic management. Journal of Innovation and Technology, 2025(2). doi: 10.61453/joit.v2025no12.
  12. Hegazy, I.R., & Mahboob, A. (2024). Evaluating Riyadh’s smart city initiatives: Insights from the IMD Smart City Index framework. International Journal of Low-Carbon Technologies, 19, 2446-2460. doi: 10.1093/ijlct/ctae205.
  13. Housing and Building National Research Center. (2023). The Egyptian Code for the Foundations and Requirements for Planning, Management, Operation, and Sustainability of Smart Cities – part 1. Cairo: Ministry of Housing, Utilities and Urban Communities; Housing and Building National Research Center (HBRC).
  14. Islam, M. (2025). Analysis of AI-enabled adaptive traffic control systems for urban mobility optimization through intelligent road network management. Review of Applied Science and Technology, 4(2), 207-232. doi: 10.63125/358pgg63.
  15. ISO/TR 4447:2022. (2022). Intelligent transport systems – mobility integration – comparison of two mainstream integrated mobility concepts. Retrieved from https://www.iso.org/standard/79979.html.
  16. Kitchin, R., & Moore-Cherry, N. (2021). Fragmented governance, the urban data ecosystem and smart city-regions: The case of Metropolitan Boston. Regional Studies, 55(12), 1913-1923. doi: 10.1080/00343404.2020.1735627.
  17. Labri, N., & Baziz, A. (2022). A methodological framework for evaluating smart transport applicability in Algiers. Communications – Scientific Letters of the University of Zilina, 24(4), 160-171. doi: 10.26552/com.C.2022.4.A160-A171.
  18. Lee, O.L., Tay, R.I., Too, S.T., & Gorod, A. (2019). A smart city transportation system of systems governance framework : A case study of Singapore. In 14th annual conference system of systems engineering (SoSE) (pp. 37-42). Anchorage: IEEE. doi: 10.1109/SYSOSE.2019.8753829.
  19. Lim, S. (2023). Building green, resilient, inclusive, and sustainable transport systems in Egypt. World Bank Group. Retrieved from https://www.wbgkggtf.org/node/3889.
  20. Menendez, M., & Ambühl, L. (2022). Implementing design and operational measures for sustainable mobility: Lessons from Zurich. Sustainability, 14(2), article number 625. doi: 10.3390/su14020625.
  21. Metwally, E., Samir, E., & Ayman, M. (2023). The indicators of the smartness to assess Egypt’s New Administrative Capital as a smart city. Mansoura Engineering Journal, 48(6), article number 12. doi: 10.58491/2735-4202.3089.
  22. Mitieka, D., Luke, R., Twinomurinzi, H., & Mageto, J. (2025). Mapping the institutional and socio-political barriers to smart mobility adoption: A TISM-MICMAC approach. Smart Cities, 8(6), article number 182. doi: 10.3390/smartcities8060182.
  23. Ngossaha, J.M., Pidy, L.T.P., Karunathilake, T., Förster, A., & Bowong, S. (2024). Advancing urban mobility in developing countries: A mobile RSU approach for sustainable transportation. IET Intelligent Transport Systems, 18(12), 2502-2519. doi: 10.1049/itr2.12586.
  24. Nosratabadi, S., Mosavi, A., Keivani, R., Ardabili, S., & Aram, F. (2020). State of the art survey of deep learning and machine learning models for smart cities and urban sustainability. In A. Várkonyi-Kóczy (Ed.), Engineering for sustainable future (Vol. 101; pp. 228-238). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-36841-8_22.
  25. Pojani, D., & Stead, D. (2015). Sustainable urban transport in the developing world: Beyond megacities. Sustainability, 7(6), 7784-7805. doi: 10.3390/su7067784.
  26. Rupprecht Consult. (Ed.). (2019). Guidelines for developing and implementing a sustainable urban mobility plan. (2nd ed.). Cologne: Rupprecht Consult – Forschung & Beratung GmbH.
  27. Sankar, M., Pachiyappan, S., Arjun, B.S., & Srivastava, A. (2024). Assessing the impact of smart city technologies on sustainable urban mobility in developing economies. In V. Kandpal, E.D.R. Santibanez-Gonzalez, P. Chatterjee & M.K. Nallapaneni (Eds.), Smart cities and circular economy: The future of sustainable urban development. Leeds: Emerald Publishing Limited. doi: 10.1108/978-1-83797-957-820241018.
  28. Signor, L., et al. (2019). Mobility as a service (MAAS) and sustainable urban mobility planning. Brussels: ERTICO – ITS Europe.
  29. Susanty, A., Putri, V.A., & Purwanggono, B. (2022). Proposed policy to manage the barrier of the implementation of intelligent transportation system. International Journal of Intelligent Transportation Systems Research, 20, 540-559. doi: 10.1007/s13177-022-00310-8.
  30. Tarek, S., & Nasreldin, T.I. (2023). Towards applying smart mobility solutions in Egypt: An integrative framework and a case study application. Ain Shams Engineering Journal, 14(7), article number 101987. doi: 10.1016/j.asej.2022.101987.
  31. The Declaration of Helsinki. (2013). Retrieved from https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/.
  32. van Winden, W., & van den Buuse, D. (2017). Smart city pilot projects: Exploring the dimensions and conditions of scaling up. Journal of Urban Technology, 24(4), 51-72. doi: 10.1080/10630732.2017.1348884.
  33. World Bank. (2024). Mapping urban transport governance. Washington, D.C.: World Bank Group.
ISSN 2411-801X e-ISSN 2786-7374  УДК 71;72
DOI: 10.56318/as