en

Стаття

Участь дітей як архітектурна складова післявоєнної відбудови України

Оксана Юрчишин
Анотація

В умовах повномасштабної війни та повоєнної трансформації архітектура України постала перед викликом переходу від технократичної відбудови фізичних об’єктів до відновлення соціальної тканини міст. Метою дослідження стало визначення ролі дитячої участі в гуманізації архітектурного середовища та обґрунтування нових підходів до формування освітніх і громадських просторів у післявоєнний період. Методологічну основу роботи становили концепції діалогічного простору, сo-дизайну та просторової агентності, інтегровані в архітектурний аналіз процесів відбудови. У статті розглянуто дитячу партисипацію як потенційно стратегічну архітектурну компоненту, здатну впливати на переосмислення усталених підходів до просторового планування. На основі систематизації теоретичних моделей і аналізу міжнародних та українських практичних кейсів показано, що інтеграція дитячого досвіду впливає на морфологію та функціональну організацію архітектурних об’єктів. У просторовій площині результати дослідження вказали на зростання уваги до альтернативних проєктних підходів, у межах яких поряд із жорстким функціональним зонуванням було розглянуто принципи полівалентності, а монументальний масштаб у певних контекстах доповнився рішеннями, орієнтованими на співмірність, тактильність і доступність середовища. Встановлено, що врахування дитячої перспективи змінює підхід до безпеки архітектурного простору – від логіки ізоляції до концепції «активної безпеки», заснованої на прозорості, візуальних зв’язках і соціальній присутності. Аналіз пріоритетних середовищ відбудови – освітніх, громадських і перехідних  – показав, що партисипативні практики сприяють виявленню прихованих просторових конфліктів та «сліпих зон» проєктування, які залишаються непоміченими в технократичних моделях. В освітніх просторах це сприяло формуванню середовищ, орієнтованих на дослідницьку поведінку; у громадських  – підвищенню інклюзивності для різних вікових груп; у тимчасових і транзитних  – швидкій адаптації та освоєнню простору користувачами в умовах посттравматичного досвіду втрати дому. Отримані результати формують методологічне підґрунтя для інституціоналізації дитячої партисипації в архітектурних і планувальних процесах, окреслюючи роль міждисциплінарної взаємодії як ключової умови гуманізації простору та стійкості ініціатив у післявоєнний період

Ключові слова

архітектура відбудови; простір і місце; партисипативне проєктування; гуманізація архітектури; громадські простори

Завантажити статтю

Отримано 01.08.2025, Доопрацьовано 14.11.2025, Прийнято 19.12.2025

Взято з Том 11, № 4, 2025

ЦИТУВАТИ

Iurchyshyn, O. (2025). Children’s participation as an architectural component of post-war reconstruction in Ukraine. Architectural Studies, 11(4), 33-42. https://doi.org/10.56318/as/4.2025.33

https://doi.org/10.56318/as/4.2025.33

Сторінки 33-42

Використані джерела

  1. Anbari, M., & Soltanzadeh, H. (2015). Child-oriented architecture from the perspective of environmental psychology. European Online Journal of Natural and Social Sciences, 4(3), 137-144.
  2. Anisimov, O., Smirnova, M., & Dulko, I. (2024). Establishment of a new planning system in Ukraine: Institutional change between Europeanization and post-socialist path dependence. Planning Theory & Practice, 25(4), 482-501. doi: 10.1080/14649357.2024.2414973.
  3. Badland, H., Villanueva, K., Alderton, A., Davern, M., & Goldfeld, S. (2023). An urban neighbourhood framework for realising progress towards the New Urban Agenda for equitable early childhood development. Children’s Geographies, 21(6), 1087-1105. doi: 10.1080/14733285.2023.2192339.
  4. Banakh, U., & Lozynskyy, R. (2024). Child-friendly cities: The essence of the concept and students’ participation in their planning (based on the example of Lviv physics and mathematics lyceum). Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 57, 204-214. doi: 10.30970/vgg.2024.57.10685.
  5. Bartlett, S. (2002). Building better cities with children and youth. Environment & Urbanization, 14(2), 3-10. doi: 10.1177/095624780201400201.
  6. Birch, J., Parnell, R., Patsarika, M., & Šorn, M. (2016). Participating together: Dialogic space for children and architects in the design process. Children’s Geographies, 15(2), 224-236. doi: 10.1080/14733285.2016.1238039.
  7. Bishop, K., & Corkery, L. (2017). Designing cities with children and young people: Beyond playgrounds and skate parks. London: Routledge.
  8. Build Ukraine Back Better. (2025). Roadmap for the sustainable recovery of Ukraine. Kyiv: Build Ukraine Back Better Platform.
  9. Cath, L. (2023). Deeping the roots of children’s participation. Sociedad e Infancias, 7(1), 147-151. doi: 10.5209/soci.88645.
  10. Christensen, P., Hadfield-Hill, S., Horton, J., & Kraftl, P. (2017). Children living in sustainable built environments: New urbanisms, new citizens. London: Routledge. doi: 10.4324/9781315750019.
  11. City of Vienna. (n.d.). Vienna Strategy for Children and Youth 2025 to 2030 is adopted. Retrieved from https://www.wien.gv.at/zusammenleben/kinder-und-jugendstrategie.
  12. Clark, A. (2007). Early childhood spaces: Involving young children and practitioners in the design process. Working Papers in Early Childhood Development, No. 45. Retrieved from https://eric.ed.gov/?id=ED522693.
  13. Convention “On the Rights of the Child” Adopted by General Assembly Resolution No. 44/25. (1989, November). Retrieved from https://www.ohchr.org/sites/default/files/crc.pdf.
  14. Cooke, B., & Kothari, U. (2001). Participation: The new tyranny? London: Zed Books.
  15. Cordero-Vinueza, V.A., Niekerk, F., & van Dijk, T. (2023). Making child-friendly cities: A socio-spatial literature review. Cities, 137, article number 104248. doi: 10.1016/j.cities.2023.104248.
  16. Datchenko, N. (2019). Сhild and youth friendly cities: Global and Ukrainian perspective. (Master’s thesis, Ukrainian Catholic University, Lviv, Ukraine).
  17. Derr, V., & Tarantini, E. (2016). “Because we are all people”: Outcomes and reflections from young people’s participation in the planning and design of child-friendly public spaces. Local Environment, 21(12), 1534-1556. doi: 10.1080/13549839.2016.1145643.
  18. Derr, V., Chawla, L., Mintzer, M., Cushing, D.F., & Van Vliet, W. (2013). A city for all citizens: Integrating children and youth from marginalized populations into city planning. Buildings, 3(3), 482-505. doi: 10.3390/buildings3030482.
  19. Ensarioğlu, S.A., & Özsoy, F.A. (2021). Children’s participation in built environment design: The case of “Play Without Barriers” project. ITU Journal of the Faculty of Architecture, 18(2), 347-364. doi: 10.5505/itujfa.2021.52386.
  20. European Commission. (n.d.). Child participation in political and democratic life. Retrieved from https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/policies/justice-and-fundamental-rights/rights-child/child-participation-political-and-democratic-life_en.
  21. Ezzatian, S. (2017). Barriers to child participation in the formation of urban space. MANZAR, the Scientific Journal of Landscape, 9(39), 38-49.
  22. Feinstein, C., Giertsen, A., & O’Kane, C. (2010). Children’s participation in armed conflict and post-conflict peace building. In Armed conflict and peace building (pp. 53-62). London: Routledge.
  23. Flyvbjerg, B. (2003). Rationality and power. In S. Campbell & S.S. Fainstein (Eds.), Readings in planning theory (pp. 318-329). Oxford: Blackwell.
  24. Francis, M., & Lorenzo, R. (2006). Children and city design: Proactive process and the ‘renewal’ of childhood. In C. Spencer & M. Blades (Eds.), Children and their environments: Learning, using and designing spaces (pp. 217-237). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9780511521232.014.
  25. Gil-Mastalerczyk, J., Proskuryakov, V., & Bosyy, P. (2025). Urbicide in Ukraine: Analysis of environmental destruction – challenges, strategies, and international cooperation (Part 1). Housing Environment, 51(2), 66-76. doi: 10.2478/he-2025-0013.
  26. Haklidir, E.A., Orbey, B., & Şahin, P. (2023). Multiple meanings of child participation in architecture and planning: Revisiting the participation ladder. Tasarım+Kuram, 19(39), 406-426. doi: 10.59215/tasarimkuram.401.
  27. ICMA. (2017). Boulder’s plan to become a child- and youth-friendly city. A city that is friendly to children is a city that is friendly to all. Retrieved from https://icma.org/articles/article/boulders-plan-become-child-and-youth-friendly-city.
  28. Katsavounidou, G., & Sousa, S. (2024). Reimagining urban spaces for children: Insights and future directions. Urban Planning, 9, article number 9434. doi: 10.17645/up.9434.
  29. McAteer, B., Loudon, E., & Higgins, K. (2023). ‘We live here and play here, we should have a say’: An exploration of children’s perceptions of place‐making in the market community, Belfast. Children & Society, 38(5), 1602-1621. doi: 10.1111/chso.12827.
  30. Molloy, S. (2025). Living apart together: Child participation in the context of peace process theory and practice. Peacebuilding, 1-18. doi: 10.1080/21647259.2025.2505381.
  31. Pasyuta, D., Ludviková, D., Treffers, F., Korniyenko, G., Van Epp, T., & Zhang, J. (2023). The public participation handbook of urban planning for Ukraine. Kyiv: Rozkvit Urban Coalition for Ukraine & Ukraine Rebuilding Action Group. doi: 10.36196/0726.2023.
  32. Rigolon, A. (2011). A space with meaning: Children’s involvement in participatory design processes. Design Principles and Practices: An International Journal – Annual Review, 5(2), 1833-1874.
  33. Save the Children. (2023). Build Forward: NGO recommendations on Ukraine recovery and reconstruction. Retrieved from https://reliefweb.int/report/ukraine/build-forward-ngo-recommendations-ukraine-recovery-and-reconstruction-june-2023.
  34. Sevinçli, N., & Şahin, B.E. (2024). Rethinking the designs of private spaces in kindergartens through the views of children. Childhood, 31(2), 152-175. doi: 10.1177/09075682241246117.
  35. Stadt Regensburg. (n.d.). Children and young people plan and design playgrounds. Retrieved from https://www.regensburg.de/leben/familien/familienfreundliche-stadt/kinder-und-jugendbeteiligung/spielplatzplanung-und-bau.
  36. Stadtsache. (n.d.). Retrieved from https://stadtsache.de/quartiere.php.
  37. Stavholm, E., Mackley, H., Caughey, J., Heard, A., & Edwards, S. (2024). Co-design with children, families, and educators for understanding children’s digital life-worlds for play and learning. CoDesign, 21(3), 382-397. doi: 10.1080/15710882.2024.2427011.
  38. Strachan, T. (2024). Engaging children and young people in planning. New York: Routledge. doi: 10.4324/9781003271383.
  39. UNICEF. (n.d.). Child-friendly cities. Retrieved from https://www.unicef.org/ukraine/en/topics/child-friendly-cities.
  40. Urban Rukh “The City Has Me”. (n.d.). Retrieved from https://www.urbanrukh.com/.
  41. Vinnytsia City Council. (2024). Becoming leaders of change in the Vinnytsia community: The “School of Young Ambassadors of Participation” invites high school students and university students to join its sessions. Retrieved from https://www.vmr.gov.ua/staty-lideramy-zmin-u-vinnytskii-hromadi-shkola-molodykh-ambasadoriv-partysypatsii-zaproshuie-na-zaniattia-starshoklasnykiv-i-studentiv.
  42. Wilhelmsen, T., Øvreås, S., Roll-Hansen, H., Bjerknes, A.-L., & Thorrud, S. (2023). Developing child-friendly cities: Young children’s participation in urban planning. Journal of Childhood, Education & Society, 4(3), 274-290. doi: 10.37291/2717638X.202343290.
ISSN 2411-801X e-ISSN 2786-7374  УДК 71;72
DOI: 10.56318/as