en

Стаття

Витоки і розвиток споруд у мавританському стилі в Європі часів від Середньовіччя до початку ХХ століття

Ольга Школьна Вікторія Мулкохайнен Ірина Ситник Вероніка Зайцева Вадим Михальчук
Анотація

Метою цього дослідження було вивчення функціональних, художніх і композиційних характеристик мавританської архітектури в Європі, простежуючи її витоки у візантійських мурованих кресленнях із середньовічної Болгарії. У дослідженні розглядалося, як цей стиль поширився на синагоги, мечеті, католицькі церкви та громадські установи в таких країнах, як Угорщина, Румунія, Україна, Боснія та інші. Методологія дослідження включала поєднання хронологічного принципу, мистецтвознавчого та дизайн-підходів, онтологічного, аксіологічного, герменевтичного, історико-генетичного, порівняльного, соціокультурного, крос-культурного, формально-стилістичного, типологічного та мистецтвознавчого методів аналізу. Результати дослідження виявилися наступними. Нечисленні пам’ятки з елементами «вишитої» кладки, що збереглися на Балканах, зокрема в старій частині болгарського Несебра, стали цінним джерелом формування мавританського (іспано-мавританського, андалузького) стилю. Ця традиція, що зародилася у візантійсько-середземноморському контексті, згодом трансформувалася у впізнаваний архітектурний напрям. У XIX та на початку XX ст. мода на східні форми поширилася по всій Європі, від Кавказу до Італії. У різних країнах вона проявилася в архітектурі палаців, синагог, кенас, театрів, адміністративних будівель, сакральних споруд. Дослідження довело, що формування мавританського (андалузького) стилю в європейській архітектурі має глибші, ніж вважалося раніше, візантійсько-античні корені, з подальшим розквітом у XIX – на початку XX ст. під впливом східних і західноєвропейських стилів. Практичне значення цих висновків полягає у наданні архітекторам, реставраторам і містобудівникам науково обґрунтованої бази для реставрації, адаптивного повторного використання та делікатної інтеграції елементів мавританського стилю в європейську спадщину і сучасні архітектурні проекти

Ключові слова

монументально-декоративне мистецтво; “вишивана” кладка; орієнталізм; композиція; дизайн середовища

Завантажити статтю

Отримано 12.08.2024, Доопрацьовано 16.03.2025, Прийнято 01.07.2025

Взято з Том 11, № 2, 2025

ЦИТУВАТИ

Shkolna, О., Mulkokhainen, V., Sytnyk, I., Zaitseva, V., & Mykhalchuk, V. (2025). Origins and development of Moorish architecture in Europe from the Middle Ages to the early 20th century. Architectural Studies, 11(2), 45-59. https://doi.org/10.56318/as/2.2025.45

https://doi.org/10.56318/as/2.2025.45

Сторінки 45-59

Використані джерела

  1. Ait-Aoudia Meriem, N. (2025). 19th-to 20th-century architecture in Blida: An attempt to identify the stylistic characteristics of the facades of income-generating buildings. Journal of Architecture, Urbanism, and Heritage Studies, 1(2), article number hal-04915483.
  2. Al-Fahad, K. (2023). The resurgence of a new orientalism from the Middle East. World Art, 13(1), 79-99. doi: 10.1080/21500894.2022.2142275.
  3. Alifuddin, M., Alhamuddin, A., Rosadi, A., & Ariwidodo, E. (2021). Understanding Islamic dialectics in the relationship with local culture in Buton architecture design. KARSA Journal of Social and Islamic Culture, 29(1), 230-254. doi: 10.19105/karsa.v29i1.3742.
  4. Arab World Institute. (n.d.). Retrieved from https://www.imarabe.org/fr.
  5. Arsuaga, A.E. (2021). Urban development and Muslim minorities in the Middle Ages: The path to invisibility. Hamsa, 7. doi: 10.4000/hamsa.1103.
  6. Auanasova, A., Auanassova, K., Nurpeissov, Y., & Ibrayeva, A. (2025). The role of the Jadid movement in state-building processes in Central Asia: The creation and legacy of Turkestan autonomy. National Identities, 1, 1-18. doi: 10.1080/14608944.2025.2477043.
  7. Blanco-Guzmán, R. (2023). A skin to live in: Geometric parietal paintings in the residential architecture of al-Andalus. Arts, 12(2), article number 51. doi: 10.3390/arts12020051.
  8. Braga, A.V. (2022). Through the looking glass of the orient: Color, geometry and the kaleidoscope. Manazir Journal, 3, 78-92. doi: 10.36950/manazir.2021.3.6.
  9. Burke, P. (2022). Rival legacies. Islamic art in early modern Europe. In I.Č. Rakić & G. Capriotti (Eds.), Images in the borderlands: The Mediterranean between Christian and Muslim worlds in the early modern period (pp. 35-49). Turnhout: Brepols.
  10. Chalabi, A., & Lazri, Y. (2021). Image and signification of the neo-Moorish architecture in Algeria case study: The big post office in Algiers. Civil Engineering and Architecture, 9(4), 1246-1256. doi: 10.13189/cea.2021.090426.
  11. Chernyshev, D., Ivashko, Y., Kuśnierz-Krupa, D., & Dmytrenko, A. (2020). Role of natural landscape in perception of Ukrainian sacral architecture monuments. Landscape Architecture and Art, 17(17), 13-21. doi: 10.22616/j.landarchart.2020.17.02.
  12. Chung, J.-K. (2025). Sacred art and iconography in religious traditions. Interdisciplinary Cultural and Humanities Review, 4(1), 35-45. doi: 10.59214/сultural/1.2025.35.
  13. Dariyadi, M.W., Baydoun, Z., Kamarudin, Z., & Murtadho, N. (2022). The Islamic art and design elements applied in the Islamic city. City, Territory and Architecture, 9, article number 10. doi: 10.1186/s40410-022-00155-4.
  14. Follana, A.B. (2023). Granada: The last Moorish heritage, the flamenco tradition, Alhambrism, and their influence on Western classical composers. (Doctoral thesis, University of Houston, Houston, USA).
  15. González, A., & Llano, I. (2024). An overview of music from the Maghreb and Maghrebi musicians in the Spanish Mediterranean arc. In K. Mora (Ed.), Mediterranean musicscapes in contemporary Spain: From mosaic to net (pp. 184-210). New York: Blomsbury Academic. doi: 10.5040/9798765102145.0019.
  16. Hamamurad, Q.H., & Jusoh, N.M. (2023). Islamic civilization’s influence on modern city planning. In N. Hussin, Y. Jiun, D.R.S.I. Shah & R. Ramli (Eds.), Islamic finance international conference proceeding (pp. 51-65). Kuala Lumpur: AHIBS Press.
  17. Harrington, S., Corovic, A., & Obralic, A. (2022). Sarajevo heritage flashback: Modernizing trends in architecture of Bosnia and Herzegovina at the beginning of the 20th century. Digital International Journal of Architecture Art Heritage, 1(2), 1-36.
  18. Ibrahim, A.O. (2022). The Afro-Arab unique hybrid architecture in search for a socio-cultural unification symbolism in the Sudan. Technium Social Sciences Journal, 28(1), 705-733. doi: 10.47577/tssj.v28i1.5680.
  19. Ivashko, Y., Kuśnierz, K., Krupa, M., Gryglewski, P., Dmytrenko, A., & Sandu, I. (2021). Ways of performance and preservation of monumental art works on the facades of architectural monuments of the 19th-early 20th century. International Journal of Conservation Science, 12(4), 1209-1232.
  20. Ivashko, Y., Kuzmenko, T., Shuan, L., & Peng, C. (2020). The influence of the natural environment on the transformation of architectural style. Landscape Architecture and Art, 15(15), 98-105. doi: 10.22616/J.LANDARCHART.2019.15.11.
  21. Karray, S., Pulpón, Á.R.R., & Rejeb, H. (2023). New socio-spatial reading of a remarkable landscape located in Testour, toward a heritage setting of a Moorish site. Heritage, 6(2), 2247-2267. doi: 10.3390/heritage6020119.
  22. Kassab, R.Y. (2024). Unveiling the neo-Moroccan city: A historical exploration of Casablanca’s Habous district (1917-1926). Planning Perspectives, 39(5), 1115-1143. doi: 10.1080/02665433.2023.2300646.
  23. Lopez-Jantzen, N. (2021). Historiography, periodization, and race: Italy between Antiquity and the Middle Ages, Europe and Africa. New Literary History, 52(3/4), 469-487. doi: 10.1353/nlh.2021.0022.
  24. Malenkov, R. (n.d.). Kropyvnytskyi. Masterpiece hospitals. Retrieved from https://ukrainaincognita.com/kirovograd-2/shedevralni-likarni-kirovograda.
  25. Mazouz, F., & Triqui, M. (2024). New Moorish architectural identity in Tlemcen, Algeria. Architecture Papers of the Faculty of Architecture and Design STU, 29(1), 9-18. doi: 10.2478/alfa-2024-0003.
  26. Mileto, C., & López-Manzanares, F.V. (2023). The protection of the historic city: The case of the surroundings of the Lonja de la Seda in Valencia (Spain), UNESCO World Heritage. Architecture, 3(4), 596-626. doi: 10.3390/architecture3040033.
  27. Murray-Miller, G. (2023). Europe and its orientalisms: Epistemology and practice in the long nineteenth century. In M. Hewiston & J. Vermeiren (Eds.), Europe and the East: Historical ideas of Eastern and Southeast Europe, 1789-1989 (pp. 56-75). London: Routledge. doi: 10.4324/9781003120131.
  28. My Croatia. (2012). Retrieved from https://mycroatia-mp.blogspot.com/2012/06/ston.html.
  29. Radwan, A.H. (2021). The Mosque as a public space in the Islamic City – an analytical study of architectural & urban design of contemporary examples. Journal of Architecture, Arts and Humanistic Science, 6(30), 70-90. doi: 10.21608/mjaf.2020.35199.1712.
  30. Saldja, N., & Youcef, Y.S. (2024). Borrowings of neo-Moorish architecture from Moorish architecture and their reinterpretation. Case of the Philippeville Town Hall. Her&Mus. Heritage & Museography, 25, 146-166. doi: 10.60940/her&musv25id432219.
  31. Sarajevo City Hall. (2008). Retrieved from https://www.wmf.org/monuments/sarajevo-city-hall.
  32. Sboryanovo Archaeological Reserve. (n.d.). Retrieved from https://ancientbulgaria.bg/.
  33. Schreffler, M.J. (2022). Geographies of the mudéjar in the Spanish colonial Americas: Realms of comparison and competition, circa 1550-1950. Latin American and Latinx Visual Culture, 4(1), 27-43. doi: 10.1525/lavc.2022.4.1.27.
  34. Shkolna, O. (2019). Concept of Mashrabiya, Pyshka, Shushabandi, Ma’aga, Shabbak, Shebeke in the architecture of Asia, the Middle East and North Africa. Art Research of Ukraine, 19, 264-273. doi: 10.31500/2309-8155.19.2019.186011.
  35. Shkolna, O., & Kovalchuk, O. (2023). Morčić, Moretto, Mohrenbüste, and Blackamoor as a manifestation of orientalism in European jewellery art. Bulletin of the Kyiv National University of Culture and Arts. Series “Art Studies”, 49, 34-47.
  36. Shtohryn, A., & Tretiak, Yu. (2024). Historical features of the formation of space and artistic decoration of the interiors of churches in the Ukrainian Podillya region. Art and Design, 7(4), 207-222. doi: 10.30857/2617-0272.2024.4.16.
  37. Sukkar, A.W., Fareed, M.W., Yahia, M.W., Mushtaha, E., & De Giosa, S.L. (2024). Artificial intelligence Islamic architecture (AIIA): What is Islamic architecture in the age of artificial intelligence? Buildings, 14(3), article number 781. doi: 10.3390/buildings14030781.
  38. Taheri, J. (2021). The impacts of architecture and decorative arts on health based on medical sources in the Muslim societies during the medieval era. Studia Historiae Scientiarum, 20, 861-891. doi: 10.4467/2543702XSHS.21.025.14056.
  39. Topkapi Palace in Istanbul is most actively visited by Ukrainian tourists. (2021). Retrieved from https://umoloda.kyiv.ua/number/0/196/156135.
  40. Tottoli, R. (2023). The Qur’an in Europe, a European Qur’an: A history of reading, translation, polemical confrontation and scholarly appreciation. Jurnal Studi Ilmu-ilmu al-Qur’an dan Hadis, 24(2), 285-336. doi: 10.14421/qh.v24i2.4738.
  41. Zahra, F., & Shahir, S.B. (2024). The spiritual aesthetics of Islamic ornamentation and the aesthetic value in Islamic architecture. Journal of Islamic Thought and Civilization, 12(1), 116-128. doi: 10.32350/jitc.121.08.
  42. Zerrouki, A. (2021). From Moorish to neo-Moorish in Oranie (Algeria): A style between rupture and continuity. Conservation Science in Cultural Heritage, 21(1), 181-203. doi: 10.48255/1973-9494.JCSCH.21.2021.08.
ISSN 2411-801X e-ISSN 2786-7374  УДК 71;72
DOI: 10.56318/as