Cherkes, B., Idak, Yu., & Rakochyi, Ya.
(2024).
Architectural and urban planning context of the physical dimension of urban identity.
Architectural Studies,
10(2),
86-99.
https://doi.org/10.56318/as/2.2024.86
Стаття
Архітектурно-містобудівний контекст фізичного виміру міської ідентичності
Анотація
В сучасних умовах міська ідентичність є важливим аспектом розвитку міст. Переконливим є її вплив під час прийняття рішень щодо збереження культурної спадщини, зміцнення соціальної згуртованості та стимулювання економічного розвитку. Для цієї тріади архітектурно-містобудівне проектування є основою формування та відображення унікального характеру і цінності міста. Метою дослідження був аналіз архітектурних та містобудівних детермінант як ключових багатовимірних компонентів у формуванні та підтримці міської ідентичності. Застосовуючи порівняльний підхід, виявлено конкретні форми матеріального вираження міського середовища, які сприяють відчуттю ідентичності та приналежності серед його мешканців і відвідувачів. Проведено порівняльний аналіз аналогічних об’єктів світового та українського масштабу: міста Пальманова (Італія) та Жовква (Україна); архітектурно-містобудівні ансамблі – Батський цирк (Бат, Англія) та Стометрівка (Івано-Франківськ, Україна), Емпайр-Стейт-Білдінг (Нью-Йорк, США) і Львівська Національна Опера (Львів, Україна). Виявлено, що вивчення міської ідентичності зосереджене на комплексному розумінні проблеми ідентифікації людини із місцем свого проживання. Через це аргументи збереження пам’ятних місць у сформованому міському середовищі є недостатніми та потребують конкретизації на рівні його фізичних проявів. Запропоновано виділяти архітектурно-містобудівний контекст та розглядати його відповідно до трьох загальноприйнятих рівнів організації міста. Фізичні компоненти міського середовища, такі як будівлі та споруди, архітектурні комплекси та ансамблі, вулиці та площі, а також територія міста загалом здатні бути головними дійовими елементами і рівнозначно брати участь у формуванні міської ідентичності. Є випадки, коли розуміння міста як єдиного цілого має значно вищий потенціал порівняно з ситуацією, коли його складові розглядаються окремо і навпаки. Здатність окремих елементів поєднувати історичні та сучасні аспекти в єдиній міській структурі підвищує загальну привабливість і функціональність міських територій, а також сприяє зміцненню соціально і культурно згуртованого середовища. Результати дослідження можуть сприяти ефективнішому плануванню і впровадженню стратегій розвитку міст, що потенційно допоможе зберегти унікальність кожного та покращити якість життя їхніх мешканців
Ключові слова
міське середовище; фізичні характеристики; теорія містобудування; приналежність; унікальність
Отримано 20.07.2024, Доопрацьовано 04.11.2024, Прийнято 18.12.2024
Взято з Том 10, № 2, 2024
ЦИТУВАТИ
https://doi.org/10.56318/as/2.2024.86
Сторінки 86-99
Використані джерела
[1] Alnsour, J., Arabeyyat, A., Hyasat, A., Al-Habees, M., & Aldweik, R. (2023). The impact of urbanization on cultural heritage buildings in Jordan: As-Salt as a case study. Future Cities and Environment, 9(1), article number 21. doi: 10.5334/fce.191.
[2] Ashrafi, B., Kloos, M., & Neugebauer, C. (2020). Heritage impact assessment, beyond an assessment tool: A comparative analysis of urban development impact on visual integrity in four UNESCO World Heritage Properties. Journal of Cultural Heritage, 47, 199-207. doi: 10.1016/j.culher.2020.08.002.
[3] Ashworth, G.J. (2009). The instruments of place branding: How is it done? European Spatial Research and Policy, 16(1), 9-22. doi: 10.2478/v10105-009-0001-9.
[4] Ashworth, G.J., Graham, B., & Tunbridge, J.E. (2007). Pluralising pasts: Heritage, identity and place in multicultural societies. London: Pluto Press.
[5] Baigent, E. (2011). Revealing the city in maps: Bath seen, built, and imagined. Journal of Historical Geography, 37(3), 385-389. doi: 10.1016/j.jhg.2011.07.001.
[6] Batchelor, B. (n.d.). The Empire State Building: Skyscraper symbol of America’s power. Retrieved from https://www.encyclopedia.com/science/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/empire-state-building-skyscraper-symbol-americas-power.
[7] Belanche, D., Casaló, L.V., & Flavián, C. (2017). Understanding the cognitive, affective and evaluative components of social urban identity: Determinants, measurement, and practical consequences. Journal of Environmental Psychology, 50, 138-153. doi: 10.1016/j.jenvp.2017.02.004.
[8] Bell, D.A., & De-Shalit, A. (2013). The spirit of cities: Why the identity of a city matters in a global age. Princeton, N.J.: Princeton University Press.
[9] Bevz, M. (2019). Architectural and planning principles of the renaissance “Ideal city”, realized during the location and forming of the Zhovkva in 16th and 17th centuries. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Series Architecture, 1(1), 68-96. doi: 10.23939/sa2019.1s.068.
[10] Bevz, T. (2022). The impact of globalization on the establishment of national identity in the wartime: Challenges and threats. Ukrainian Studies, 3(84), 8-26. doi: 10.30840/2413-7065.3(84).2022.263588.
[11] Brueckner, J.K. (2000). Urban sprawl: Diagnosis and remedies. International Regional Science Review, 23(2), 160-171. doi: 10.1177/016001700761012710.
[12] Castells, M. (2000). Globalisation, identity and the state. Social Dynamics, 26(1), 5-17. doi: 10.1080/02533950008458682.
[13] Chahardowli, M., Sajadzadeh, H., Aram, F., & Mosavi, A. (2020). Survey of sustainable regeneration of historic and cultural cores of cities. Energies, 13(11), article number 2708. doi: 10.3390/en13112708.
[14] Cherkes, B., & Hernik, J. (2021). Identity in post-socialist public space. New York: Routledge. doi: 10.4324/9781003201427.
[15] Cheshmehzangi, A. (2020). Identity of cities and city of identities. Singapore: Springer. doi: 10.1007/978-981-15-3963-3.
[16] Conway, H., & Roenisch, R. (2004). Understanding architecture: An introduction to architecture and architectural history. London: Routledge.
[17] Doel, M., & Hubbard, P. (2002). Taking world cities literally: Marketing the city in a global space of flows. City, 6(3), 351-368. doi: 10.1080/1360481022000037779.
[18] European Environment Agency. (2017). Climate change, impacts and vulnerability in Europe 2016. An indicator-based report. Luxembourg: Publications Office of the European Union. doi: 10.2800/534806.
[19] Gatti, M.P., Russo, G., & Zecchin, L. (2017). The Palmanova cantonments: Conservation, value-enhancement and transformation for an integrated and overall regeneration. Journal of Civil Engineering and Architecture, 11, 559-570. doi: 10.17265/1934-7359/2017.06.004.
[20] Ghosh, S., & Robson, K.F. (2015). Analyzing the Empire State Building project from the perspective of lean delivery system – a descriptive case study. International Journal of Construction Education and Research, 11(4), 257-267. doi: 10.1080/15578771.2015.1059395.
[21] Giovanazzi, T. (2023). The Fuggerei as an early example of affordable housing. Burning Farm: A Journal on Domestic Space and Architecture, 1.
[22] Hammond, C.I. (2016). Architects, angels, activists and the city of Bath, 1765-1965: Engaging with women’s spatial interventions in buildings and landscape. London: Routledge.
[23] Hudson, C., Nyseth, T., & Pedersen, P. (2019). Dealing with difference: Contested place identities in two Northern Scandinavian cities. City, 23(4-5), 564-579. doi: 10.1080/13604813.2019.1684076.
[24] ICOMOS Charter “For the Conservation of Historic Towns and Urban Areas”. (1987, October). Retrieved from https://www.icomos.org/images/DOCUMENTS/Charters/towns_e.pdf.
[25] Idak, Yu. (2020). Bases of the theory of morphology of the city. (Doctoral thesis, Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine).
[26] Idak, Yu. (2022). A vision for recovery models of Ukrainian cities. Journal of Public Governance, 1(59), 53-64. doi: 10.15678/PG.2022.59.1.06.
[27] Jacobsson, M., & Wilson, T.L. (2018). Revisiting the construction of the Empire State Building: Have we forgotten something? Business Horizons, 61(1), 47-57. doi: 10.1016/j.bushor.2017.09.004.
[28] Kapral, M. (2016). The historical urban development of Zhovkva from its foundation until the end of the 18th century. In M. Kapral (Ed.), Ukrainian historic towns atlas. Lviv: National Academy of Sciences of Ukraine.
[29] Kaur, P., & Bhandari, H. (2023). An analysis of framing strategies for redevelopment in historic cities: An assessment. ShodhKosh: Journal of Visual and Performing Arts, 4(1), 308-317. doi: 10.29121/shodhkosh.v4.i1.2023.339.
[30] Kilby, P. (2019). A-Z of bath: Places-people-history. Stroud: Amberley Publishing Limited.
[31] Kropf, K. (1996). Urban tissue and the character of towns. Urban Design International, 1(3), 247-263. doi: 10.1057/udi.1996.32.
[32] Linda, S. (2008). Architecture. In O. Biriuliov, B. Cherkes, M. Bevz & A. Rudnytskyi (Eds.), Architecture of Lviv: Time and styles. 13th-21st centuries (pp. 270-385). Lviv: Center of Europe Publishing House.
[33] Mahtta, R., Fragkias, M., Güneralp, B., Mahendra, A., Reba, M., Wentz, E.A., & Seto, K.C. (2022). Urban land expansion: The role of population and economic growth for 300+ cities. npj Urban Sustainability, 2, article number 5. doi: 10.1038/s42949-022-00048-y.
[34] Manahasa, E., & Manahasa, O. (2020). Defining urban identity in a post-socialist turbulent context: The role of housing typologies and urban layers in Tirana. Habitat International, 102, article number 102202. doi: 10.1016/j.habitatint.2020.102202.
[35] Mansour, H.M., Alves, F.B., & da Costa, A.R. (2023a). A comprehensive methodological approach for the assessment of urban identity. Sustainability, 15(18), article number 13350. doi: 10.3390/su151813350.
[36] Mansour, H.M., Alves, F.B., & da Costa, A.R. (2023b). The challenges in understanding urban identity. U.Porto Journal of Engineering, 9(2), 114-131. doi: 10.24840/2183-6493_009-002_002207.
[37] Marique, A.-F., & Reiter, S. (2014). Retrofitting the suburbs: Insulation, density, urban form and location. Environmental Management and Sustainable Development, 3(2), 138-153. doi: 10.5296/emsd.v3i2.6589.
[38] Marmo, R., Pascale, F., Coday, A., & Polverino, F. (2018). The conservation of historic built heritage in Europe: Regulations and guidelines in Italy and England. In Construction pathology, rehabilitation technology and heritage management. Caceres: REHABEND.
[39] Marshall, S. (2011). Urban coding and planning. London: Routledge.
[40] Merry, M.S. (2010). Identity. In P. Peterson, E. Baker & B. McGaw (Eds.), International encyclopedia of education. Amsterdam: Elsevier Science.
[41] Moudry, R. (2008). Nearest thing to heaven: The Empire State Building and American dreams (review). Technology and Culture, 49(4), 1067-1069. doi: 10.1353/tech.0.0181.
[42] Musiaka, Ł., Figlus, T., & Szmytkie, R. (2020). Models of morphological transformations of centres of the largest Polish cities after World War II. European Planning Studies, 29(3), 511-535. doi: 10.1080/09654313.2020.1744529.
[43] Musiyezdov, O., & Maryniak, K. (2020). Urban identity in (post)modern cities: A case study of Kharkiv and Lviv. East/West: Journal of Ukrainian Studies, 7(1), 197-217. doi: 10.21226/ewjus573.
[44] Neuman, M. (2005). The compact city fallacy. Journal of Planning Education and Research, 25(1), 11-26. doi: 10.1177/0739456X04270466.
[45] Nilsson, K., et al. (2014). Strategies for sustainable urban development and urban-rural linkages. European Journal of Spatial Development, 12(3), 1-26. doi: 10.5281/zenodo.5079562.
[46] Nursanty, E., Rusmiatmoko, D., & Husni, M.F.D. (2023). From heritage to identity: The role of city authenticity in shaping local community identity and cultural preservation. Journal of Architecture and Human Experience, 1(2), 131-150. doi: 10.59810/archimane.v1i2.17.
[47] Nye, D.E. (1996). American technological sublime. Cambridge, Mass.: Mit Press.
[48] Oktay, D., & Bala, H.A. (2015). A holistic research approach to measuring urban identity: Findings from Kyrenia area study. International Journal of Architectural Research: ArchNet-IJAR, 9(2), 201-215. doi: 10.26687/archnet-ijar.v9i2.687.
[49] Pelczynski, J., & Tomkowicz, B. (2019). Densification of cities as a method of sustainable development. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 362(1), article number 012106. doi: 10.1088/1755-1315/362/1/012106.
[50] Pleshkanovska, A. (2021). Innovation-based city as a result of the evolution of the smart city spatial organization. Science and Innovation, 17(6), 110-122. doi: 10.15407/scine17.06.110.
[51] Pleshkanovska, A. (2024). Complex reconstruction of the city: Models and methods. Kyiv: Franko Pak LLC.
[52] Richards, G. (2018). Cultural tourism: A review of recent research and trends. Journal of Hospitality and Tourism Management, 36, 12-21. doi: 10.1016/j.jhtm.2018.03.005.
[53] Rudenko, E. (2024). A hundred meters of mountains and cafes. How Frankivsk lives and changes during the war. Retrieved from https://www.pravda.com.ua/articles/2024/03/29/7448628/.
[54] Spolaor, S., & Oliveira, V. (2022). Towards a progressive understanding of informal settlements: The contribution of the fringe-belt concept. urbe. Revista Brasileira de Gestão Urbana, 14, article number e20210353. doi: 10.1590/2175-3369.014.e20210353.
[55] Su, R., Bramwell, B., & Whalley, P.A. (2018). Cultural political economy and urban heritage tourism. Annals of Tourism Research, 68, 30-40. doi: 10.1016/j.annals.2017.11.004.
[56] Tymofiyenko, V. (2003). History of Ukrainian architecture. Kyiv: Technique.
[57] UNESCO. (2017). Venetian works of defence between 15th and 17th centuries: Stato da Terra – Western Stato da Mar. Retrieved from https://whc.unesco.org/en/list/1533/multiple=1&unique_number=2162.
[58] United Nations. (2015). Transforming our world: The 2030 agenda for sustainable development. Retrieved from https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/21252030%20Agenda%20for%20Sustainable%20Development%20web.pdf.
[59] Vis, B.N. (2018). Cities made of boundaries: Mapping social life in urban form. London: UCL Press. doi: 10.14324/111.9781787351059.
[60] Zhovkva tourist information center. (n.d.). Retrieved from https://zhovkva-tour.info/.
[61] Ziyaee, M. (2018). Assessment of urban identity through a matrix of cultural landscapes. Cities, 74, 21-31. doi: 10.1016/j.cities.2017.10.021.