Dyba, Yu., & Rotchniak, Yo.
(2024).
Evolution of the buildings layout of the Lviv Main Railway Station.
Architectural Studies,
10(1),
35-46.
https://doi.org/10.56318/as/1.2024.35
Стаття
Еволюція розпланування будівель головного залізничного вокзалу Львова
Анотація
Архітектуру залізничних вокзалів визначають суспільні, економічні, технічні, військові, історичні, культурні та інші чинники. Їхні дії відбуваються постійно, але через певні періоди стаються більш радикальні зміни шляхом перебудов і розбудов будівельної субстанції вокзалів. Розуміння цінності історичних споруд повинно узгоджуватись із неминучими соціальними і транспортними змінами, що відбуваються повсюдно та відображаються в архітектурі вокзалів, зокрема через планувальну структуру. Метою дослідження було виявити розвиток розпланувальних властивостей – на базі горизонтальних проєкцій споруд – двох історичних будівель Головного залізничного вокзалу Львова у подальшому його використанні. Для цього застосовувалися загальнонаукові методи дослідження та використання їх у відповідності до архітектурних студій. На основі архівних матеріалів, літературних джерел та польових спостережень уможливилось проведення власного дослідження та отримання висновків. Було проаналізовано різні рівні двох будівель залізничного вокзалу Львова та проведено їхнє порівняння. Описано розпланувальні схеми, сполучення і послідовність приміщень цих будівель, а також їхні зв’язки з пероном (коліями та посадковими платформами) і з привокзальною площею. Зазначено, що вже у першій будівлі вокзалу проявляються риси функціоналізму як концепції первинності процесів у визначенні розпланування та цілої будівельної оболонки споруди; друга будівля продовжує цю концепцію. Було розглянуто варіанти застосування підземного пішохідного сполучення перону існуючої другої будівлі Головного залізничного вокзалу Львова з пероном Приміського вокзалу Львова, а також сполучення їх з магістральною вулицею та відділеною коліями однієї з історичних дільниць Львова. Підземні пішохідні сполучення утворюють громадський простір, що має великий ресурс, у тому числі й для тимчасового захисту від повітряних загроз. Ці міркування опираються на еволюцію історичних вокзалів залізничних станцій великих міст Європи. Практичною цінністю роботи є встановлені шляхи подальшого можливого розвитку архітектури Головного залізничного вокзалу Львова у закладених історичних концепціях та схемах на базі напрямків і траєкторій руху пішоходів і транспорту
Ключові слова
залізниця; платформа; перон; тунель; пасажир
Отримано 26.02.2024, Доопрацьовано 02.05.2024, Прийнято 20.06.2024
Взято з Том 10, № 1, 2024
ЦИТУВАТИ
https://doi.org/10.56318/as/1.2024.35
Сторінки 35-46
Використані джерела
[1] Basarab, A. (2008). Railway transport. In A. Kozytskyi (Ed.), Encyclopedia of Lviv (pp. 372-380). Lviv: Litopys.
[2] Biriulov, Yu., Cherkes, B., Bevz, M., & Rudnytskyi, A. (2008). Architecture of Lviv. Time and styles. 13th-21st centuries. Lviv: Centre of Europe.
[3] Central State Historical Archive of Ukraine in Lviv. (n.d.). Main Building, Débarcadère, Details. Lviv. Fund No. 248, Description No. 2, Case No. 2688, Case No. 2690. Retrieved from https://tsdial.archives.gov.ua/.
[4] Central station: Salzburg becomes a hub for the Austrian train timetable. (2013). Retrieved from https://www.salzburg24.at/news/salzburg/stadt/hauptbahnhof-salzburg-wird-zum-taktknoten-fuer-den-oesterreichischen-zugfahrplan-43975495.
[5] Dreval, I. (2019). Featers of architectural and town-planning forming of railway stations complexes. SWorldJournal, 2(2), 86-92.
[6] Gympel, J. (2020). The most beautiful railway stations in Germany. Berlin: Eisengold.
[7] Hofer, A., Leitner, E., & Cherkes, B. (2010). Lviv. A guide to the city and architecture. Leobersdorf: Digitaldruck.
[8] Hrankin, P., Lazechko, P., Siomochkin, I., & Shramko, H. (1996). Lviv railroad. History and modernity. Lviv: Centre of Europe.
[9] Kellermann, R. (2021). In the interstice of accelerated modernity: A construction and cultural history of waiting for railways, 1830-1935. Bielefeld: transcript Verlag. doi: 10.1515/9783839455890.
[10] Kotlobulatova, I. (2008). Railway stations. In A. Kozytskyi (Ed.), Encyclopedia of Lviv (pp. 380-383). Lviv: Litopys.
[11] Kubinszki, M. (2009). Railway stations in Old Austria. Wien: Verlag Slezak KEG.
[12] Nazaruk, M. (2021). Architecture of the railway stations Holoby and Kovel in the work of O.M. Verbytskyi. Current Problems of Architecture and Urban Planning, 59, 80-88. doi: 10.32347/2077-3455.2021.59.80-88.
[13] Nazaruk, M., & Misiura, O. (2019). Architecture of the railway station in Kovel. Student Bulletin of the National University of Water Management and Nature Management, 1(11), 6-8.
[14] Parissien, S. (1997). Railway stations of the world: A history of architecture and art. München: Knesebeck.
[15] Preuß, E. (2007). Berlin central station. Stuttgart: Trans Press Verlag.
[16] Preuß, E. (2010). 100 legendary railway stations. Stuttgart: Trans Press Verlag.
[17] Purchla, J. (1997). Architecture of Lviv of the 19th century. Krakow: Wydawnictwo Antykwa.
[18] Reuter, O. (2007). Berlin central station 1994-2006. Lehrter station. Berlin: Luftbildverlag.
[19] Roser, M. (2008). Stuttgart central station. Stuttgart: Schmetterlig Verlag.
[20] Rotchniak, Y. (2021). Theoretical bases of formation of railway stations architecture. (Doctoral dissertation, Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine).
[21] Rotchniak, Y. (2023). Architecture of railway station buildings of the railway Ivano-Frankivsk-Voronenka. Urban Development and Spatial Planning, 84, 294-308. doi: 10.32347/2076-815x.2023.84.294-308.
[22] Striltsiv, M. (2011). Railway station, XX Century. Lviv: Aerial Photography of the LUFA Agency.
[23] Timokhin, V., Harbar, M., & Shchurova, V. (2023). Conceptuality and rationality in underground spaces transport interchange hub organization. Current Problems of Architecture and Urban Planning, 67, 382-393. doi: 10.32347/2077-3455.2023.67.382-393.
[24] Von Gerkan, M. (1996). Renaissance of railway stations as the nucleus of urban development. In Renaissance of the railway stations (pp. 17-63). Berlin: Vieweg+Teubner Verlag. doi: 10.1007/978-3-322-85042-3_2.