Volichenko, O., Huang, X., Xiong, W., Wu, F., & Orozonova, А.
(2024).
Typology and architectural characteristics of trade complexes on historic trade routes: Analysis on the example of the Great Silk Road caravanserai.
Architectural Studies,
10(1),
24-34.
https://doi.org/10.56318/as/1.2024.24
Стаття
Типологія та архітектурні характеристики торговельних комплексів на історичних торговельних маршрутах: аналіз на прикладі караван-сараїв Великого Шовкового шляху
Анотація
Дослідження, присвячені типології та архітектурним особливостям торговельних комплексів, розташованих на історичних маршрутах, караван-сараїв Великого Шовкового шляху, залишаються актуальними в сучасному світі, оскільки ці структури не лише репрезентують історичну спадщину, а й володіють потенціалом для розуміння впливу торгівлі та культурного обміну на формування міського середовища. Мета дослідження полягає у виявленні типології та архітектурних особливостей торговельних комплексів, розташованих на історичних маршрутах, з поглибленим вивченням караван-сараїв Великого Шовкового шляху. Дослідження включає в себе застосування аналітичного підходу, методу класифікації, функціонального аналізу, статистичних методів, методу синтезу та інших методологічних підходів. У процесі дослідження було виявлено особливості та відмінності в типології та архітектурних характеристиках торговельних комплексів, розташованих на історичних маршрутах. Має важливе значення проведення аналізу змін на прикладі караванних торговельних шляхів, що простягалися через середньовічну Азію та Євразію, з метою оцінювання еволюції та ускладнення в ході їхнього розвитку. Розглянуто доцільність використання аналізу на прикладі караван-сараїв Великого Шовкового шляху, виявлено обмеження в ході процесу, проаналізовано вплив обмежень на результат. Виявлено, що під час архітектурних досліджень, які ґрунтуються на археологічних пошуках, була приділена увага розкопкам великих міських центрів, розташованих уздовж маршрутів. Практична значущість роботи полягає у застосуванні отриманих результатів для усунення помилок у покращенні типології та архітектурних характеристик торговельних комплексів на історичних маршрутах, також розглянуто надійність застосування аналізу на прикладі караван-сараїв Великого Шовкового шляху з урахуванням різноманітних чинників, що слугуватиме підґрунтям для надання рекомендацій щодо використання отриманих даних типології караван-сараїв
Ключові слова
археологічні дослідження; культурний обмін; аналіз міжкультурних взаємодій; рекомендації для розвитку та покращення; розкопки великих міських центрів
Отримано 04.01.2024, Доопрацьовано 13.05.2024, Прийнято 20.06.2024
Взято з Том 10, № 1, 2024
ЦИТУВАТИ
https://doi.org/10.56318/as/1.2024.24
Сторінки 24-34
Використані джерела
[1] Abedi, F., Amirkhiz, A.C., Niknami, K.A., & Khamseh, H. (2023). Typology of caravanserais on the Tehran-Anzali route in the Qajar period (based on archaeological documents and research). Athar, 43(4), 610-629. doi: 10.30699/athar.43.4.610.
[2] Adilkhodzhaeva, S. (2023). The ancient Fergana state of Davan in the origins of the development of national statehood of Uzbekistan. Universum: Social Sciences, 10(101).
[3] Almaganbetovna, T.A., Daniyarovna, T.A., Ogly, M.S.E., Papin, H.E., Nikolayevna, K.Y., & Alua, A. (2023). Development of the architecture of residential buildings from the beginning of XX to XXI century (by the example of Astana). Civil Engineering and Architecture, 11(3), 1220-1233. doi: 10.13189/cea.2023.110308.
[4] Alnaemy, R.W. (2024). Architectural characteristics of vaults and their uses in building in the city of Mosul – selected models. Athar Alrafedain, 9(1), 295-312. doi: 10.33899/AA.2024.181703.
[5] Alsubaie, M.S., Almutery, S.B., Almoufleh, A.A., Khalil, M.M.E., & Sallam, A. (2024). Architectural heritage conservation in the city of Qurh: Assessing and stabilizing Islamic era mud brick structures. Mediterranean Archaeology and Archaeometry, 24(1), 50-73. doi: 10.5281/zenodo.10559426.
[6] Andrews, M.M., & Bernard, S.G. (2020). Places of economic exchange. In City of encounters, public spaces and social interaction in Ancient Rome (pp. 69-112). Rome: Quasar.
[7] Berdiev, D.P. (2023). Administrative units of the Kashkadarya oasis (late XIX early XX century). Central Asian Journal of Social Sciences and History, 4(4), 195-199. doi: 10.17605/OSF.IO/FNQEJ.
[8] Darendeli, T., & Binan, C.Ş. (2021). Seljuks inherit to Anatolia; Caravanserais. Athens Journal of Architecture, 7, 137-172. doi: 10.30958/aja.7-0-2.
[9] Darmenov, R.T. (2023). Construction materials and constructive methods of folk architecture in the dwellings of South Kazakhstan. Cultural Heritage, 3(102), 68-79. doi: 10.47500/2023.v15.i3.05.
[10] Deljavan, N., & Çinar, K. (2023). Comparison of Anatolian and Persian caravanserais in the Seljuk period. Journal of Karatay Social Research, 11, 27-43. doi: 10.54557/karataysad.1333320.
[11] Ergashev, J. (2023). Caravanserais and their importance on caravan routes. E3S Web of Conferences, 458, article number 07002. doi: 10.1051/e3sconf/202345807002.
[12] Hafeez, S., Kabir, N., & Ahsan, A. (2024). Architectural legacy of Zīb Al-Nisā: Patron of first Mughal woman architect. International Journal of Human and Society (IJHS), 4(1), 9-17.
[13] Hmood, K.F., & Goussous, J. (2022). The phenomenon of diversity and the effective response to the physical environment: The formation of old traditional markets (Suq). Conservation Science in Cultural Heritage, 22(1), 97-114. doi: 10.6092/issn.1973-9494/17305.
[14] Kana’an, R., & Shalem, A. (2024). An introduction to approaching architecture in the Muslim world: Novel paths of investigations. Journal of Material Cultures in the Muslim World, 4(2), 143-152. doi: 10.1163/26666286-12340043.
[15] Kemelbekova, E., Baidabekov, A., & Yeziyeva Nehir, M. (2023). Study of the basic geometric dimensions of the Mausoleum of Hodja Ahmed Yassawi in Central Asia. Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies, 146, 986-993. doi: 10.1007/978-3-031-13588-0_86.
[16] Khabdulina, M.K., & Koshman, T.V. (2023). Historical and cultural landscape of the Terisakkan-Ishim region. Bylye Gody, 18(4), 1797-1808.
[17] Kostopoulou, S., Sofianou, P.K., & Tsiokanos, K. (2022). Silk Road architectural heritage and polycentric tourism development. In Conservation of architectural heritage (CAH) embodiment of identity (pp. 33-58). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-95564-9_3.
[18] Latham-Sprinkle, J. (2023). Kate Franklin, everyday cosmopolitanisms: Living the Silk Road in medieval Armenia. Journal of Near Eastern Studies, 82(2), 372-375. doi: 10.1086/726208.
[19] Lin, R., Yang, F., Zhang, D., Zou, C., Zeng, Z., & Li, X. (2024). Landscape feature extraction and floristic division of traditional villages in the Minjiang river basin. Journal of South Architecture, 1(1), 1-9. doi: 10.33142/jsa.v1i1.10430.
[20] Mohimani, M., & Nabavi, F. (2022). Investigation of the formative-spatial structure of caravanserais along the Silk Road in Great Khorasan. Journal of Great Khorasan, 13(48), 113-134.
[21] Niknam Asl, S.A., Bazrafkan, K., & Alimohammadi, P. (2022). “Idea-Product” correlation in Iranian traditional architecture evolutionary construction (the architecture of Caravanserai). Armanshahr Architecture & Urban Development, 15(38), 151-167. doi: 10.22034/aaud.2021.277821.2451.
[22] Osni, H. (2024). Everyday migrant architecture and socio-spatial practices: Bawean Langkher in the Singapore Ponthuk. International Journal of Islamic Architecture, 13(1), 145-171. doi: 10.1386/ijia_00132_1.
[23] Salokhiddinova, D.Z., & Soliev, F.F. (2022). To the question of restoration of traditional background building of the Gur Emir Ensemble. In Materials of the international scientific and practical conference “Architecture and urban planning of Tajikistan: Yesterday, today, tomorrow” (pp. 129-133). Dushanbe: Tajik Technical University named after academician M.S. Osimi.
[24] Shonazarov, S. (2023). Roadside Sogdian inns on the route of the Great Silk Road (on archaeological materials of the Karshi oasis). History and Culture of Central Asia, 1(1), 157-162.
[25] Shumka, L., Peri, L., & Lato, E. (2020). The needs for determining degradation risks from temperature and relative humidity of post-byzantine church indoor environment. Journal of Environmental Management and Tourism, 11(3), 601-605. doi: 10.14505//jemt.11.3(43).13.
[26] Trushaj, А. (2023). Features of the foreign policy of the Republic of Kazakhstan. Foreign Affairs, 33(5), 45-51. doi: 10.46493/2663-2675.33(5).2023.45-51.