Imankulov, D., Feng, H., Jing, T., Filatova, T., & Akmatova, А.
(2024).
Buran Minaret as a symbol of the Chui Valley of Kyrgyzstan.
Architectural Studies,
10(1),
104-114.
https://doi.org/10.56318/as/1.2024.104
Стаття
Мінарет Бурана як символ Чуйської долини Киргизстану
Анотація
Це дослідження має актуальність, оскільки вивчення архітектурних особливостей Мінарету Бурана та його ролі у збереженні ідентичності регіону є ключовим для збереження історичної та культурної спадщини в умовах сучасної глобальної культурної динаміки. Метою даного дослідження було провести аналіз архітектурної значущості Мінарету Бурана в контексті культурної спадщини Чуйської долини та його впливу на формування історії регіону. Дослідження включало комплексний методологічний підхід, що поєднує археологічні, історичні, культурологічні та соціологічні методи. Отримані результати засвідчили унікальність архітектурних рішень, застосованих при зведенні Мінарету Бурана. Орнаментальні рельєфні пояси, що прикрашають стовбур мінарету, являють собою технічно складні конструкції, що відрізняються високим рівнем майстерності. Ретельна увага до деталей і вишуканість орнаментальних мотивів підкреслюють, що кожен елемент архітектури мінарету був створений з вишуканістю і турботою про деталі, відображаючи високий рівень навичок і відданість древніх будівельників. Арочні ніші восьмигранного цоколя, декоровані рельєфним цегляним орнаментом, також є візуальним вираженням художньої краси мінарету. Збереження орнаментів на трьох поясах демонструє їхню значущість як історичної та культурної спадщини. Використання різноманітних матеріалів і технік кладки, включно зі звичайною будівельною цеглою, надає автентичності та унікальності цій архітектурній пам’ятці. Також, отримані результати підтвердили, що Мінарет Бурана відіграє ключову роль для Чуйської долини на історичному, культурному, релігійному та туристичному рівнях. Його історичне значення виражається через зв’язок з різними періодами регіону, а також його символічну значущість для культури та релігії, приваблюючи тисячі туристів своєю історичною та архітектурною значущістю. Отримані висновки мають важливе практичне значення для збереження історичної та культурної спадщини регіону. Вони розширюють розуміння архітектурних і технічних здобутків стародавніх майстрів, наголошуючи на необхідності збереження та реставрації унікальних архітектурних споруд, таких як Мінарет Бурана
Ключові слова
культурна спадщина; архітектурні споруди; історичний об’єкт; ісламська ідентичність; пам’ятка мусульман
Отримано 15.02.2024, Доопрацьовано 29.05.2024, Прийнято 20.06.2024
Взято з Том 10, № 1, 2024
ЦИТУВАТИ
https://doi.org/10.56318/as/1.2024.104
Сторінки 104-114
Використані джерела
[1] Abo-Egila, H. (2021). The remaining minarets of the remains in the city of Cairo. Journal of Association of Arab Universities for Tourism and Hospitality, 21(4), 194-211. doi: 10.21608/jaauth.2021.97904.1244.
[2] Alajmi, M., & Al-Haroun, Y. (2022). An architectural analytical study of contemporary minaret design in Kuwait. Journal of Engineering Research, 10(1A), 48-66. doi: 10.36909/jer.14523.
[3] Al-Ghazali, K., & Al-Wazni, S. (2023). Investigation and parametric study of a masonry bricks minaret structure under vibration. AIP Conference Proceedings, 2775(1), article number 020017. doi: 10.1063/5.0140864.
[4] ALMagraby, Y., & El Attar, R. (2021). The symbolism of contemporary mosques minarets between the content and the heritage. Mansoura Engineering Journal, 46(4), article number 11. doi: 10.21608/bfemu.2021.209664.
[5] Al-Omari, A., & Khattab, S.I.A. (2020). Al-Hadba Minaret, a contribution in characterizing of its brick. Key Engineering Materials, 857, 48-55. doi: 10.4028/www.scientific.net/KEM.857.48.
[6] Amrane, S., & Khalfallah, B. (2023). The minaret: Between the constancy of the element and the change of use. International Journal of Architecture, Arts and Applications, 9(3), 93-104. doi: 10.11648/j.ijaaa.20230903.14.
[7] Archaeological-architectural complex “Buran Tower”. (n.d.). Retrieved from http://www.kyrnatcom.unesco.kz/culture/burana.htm.
[8] Arslan, H. (2022). Samarkand: Cultural and scientific center of Central Asia. Afro Eurasian Studies, 8(2), 186-198. doi: 10.33722/afes.1095356.
[9] Astrini, W., Santosa, H., & Martiningrum, I. (2020). The characteristic of minaret based on community preference for the composition of mosque architecture in Malang city. In Proceedings of the international conference of heritage & culture in integrated rural-urban context (HUNIAN 2019) (pp. 112-118). London: Atlantis Press. doi: 10.2991/aer.k.200729.018.
[10] Aymelek, A., Yanik, Yu., Demirtaş, B., Yildirim, Ö., Çalik, İ., & Türker, T. (2023). Full-scale structural evaluations of İskenderpaşa minaret. Structures, 55, 1028-1044. doi: 10.1016/j.istruc.2023.06.055.
[11] Bakri, M., & Rahmi, M. (2023). Student’s perception towards the mosque’s physical identity in Banda Aceh. Bayt ElHikmah: Journal of Islamic Architecture and Locality, 1(2), 92-99.
[12] Bardik, M. (2023). Variations in the Byzantine artistic tradition in Kyiv-Pechersk Lavra churches’ painting in 1890-1910s. Notes on Art Criticism, 43, 26-32. doi: 10.32461/2226-2180.43.2023.286831.
[13] Benjamin, C. (2018). Soviet Central Asia and the preservation of history. Humanities, 7(3), article number 73. doi: 10.3390/h7030073.
[14] Buran Tower minaret. (2019). Retrieved from https://silkadv.com/en/content/burana-tower-minaret.
[15] Chotaeva, Ch. (2021). Geography of Kyrgyzstan: Lectures for students of undergraduate educational programs. Bishkek: Neo Print.
[16] Construction norms and rules of the Kyrgyz Republic. (2017). Retrieved from http://www.giss.kg/files/SNiP%20KR%2012-02-17.%20Organization%20of%20building.pdf.
[17] Engvall, J. (2020). Religion and the secular state in Kyrgyzstan. Washington: American Foreign Policy Council.
[18] Farrag, E.M. (2023). Changes in mosques’ architecture design between functionalism and symbolism. In M. Fekry, M.A. Mohamed, A. Visvizi, A. Ibrahim & L.F. Ghamri (Eds.), Mosque architecture: A transdisciplinary debate. Advances in science, technology & innovation (pp. 63-72). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-24751-4_8.
[19] Hadrovic, A. (2024). The symbolism of the minaret designed by the architect Ahmet Hadrovic. International Journal of Multidisciplinary Research and Publications, 6(8), 105-115.
[20] Hagras, H. (2023). The initial architectural shape of the Guangta minaret: Textual and architectural study. Shedet, 10(10), 207-226.
[21] Hillenbrand, R. (2021). The multiple faces of restoration in the medieval Islamic architecture of Central Asia. In The making of Islamic art (pp. 71-116). Edinburgh: Edinburgh University Press. doi: 10.1515/9781474434300-010.
[22] İbrahimgil, A., & Kudumovic, L. (2023). Architectural peculiarities of the wooden minarets in Balkans region: Examples of Montenegro. Gazi University Journal of Science Part B: Art Humanities Design and Planning, 11(2), 283-296.
[23] Kamal, M.A. (2021). Minarets as a vital element of Indo-Islamic architecture: Evolution and morphology. Journal of Islamic Architecture, 6(3), 203-209. doi: 10.18860/jia.v6i3.7711.
[24] Kerimkhulle, S., Koishybayeva, M., Slanbekova, A., Alimova, Zh., Baizakov, N., & Azieva, G. (2023). Created and realization of a demographic population model for a small city. Proceedings on Engineering Sciences, 5(3), 383-390. doi: 10.24874/PES05.03.003.
[25] Kulözü, N. (2021). Determining urban identity of a historical city from inhabitants’ perspective: Erzurum, a case from Asia minor. Asian Research Journal of Arts & Social Sciences, 13(2), 46-63. doi: 10.9734/ARJASS/2021/v13i230213.
[26] Lali, M., & Arefi, R. (2020). Danger of falling “Minaret of Jam” in Ghur Province of Afghanistan and overview of Jam-Minaret. American Journal of Humanities and Social Sciences Research, 4(4), 238-243.
[27] Lee, Y., & Jayakumar, R. (2021). Economic impact of UNESCO Global Geoparks on local communities: Comparative analysis of three UNESCO Global Geoparks in Asia. International Journal of Geoheritage and Parks, 9(2), 189-198. doi: 10.1016/j.ijgeop.2021.02.002.
[28] Massoud, H.M. (2020). The minaret: A reassessment of architectural function and religious value, in light of modern technology. Journal of Engineering Sciences, 48(3), 406-420. doi: 10.21608/JESAUN.2020.107708.
[29] Nasim, S. (2021). Abstraction and symbolism in Faisal Mosque: As unusual architectural decoration in South Asia. Journal of the Research Society of Pakistan, 58(4), 1-7.
[30] Osievska, Yu. (2022). Cultural heritage as a driver of social-cultural development on the modern stage: Regional model effectiveness. Culture and Contemporaneity, 1, 99-105. doi: 10.32461/2226-0285.1.2022.262578.
[31] Pouraminian, M. (2022). Multi-hazard reliability assessment of historical brick minarets. Journal of Building Pathology and Rehabilitation, 7(1), article number 10. doi: 10.1007/s41024-021-00148-9.
[32] Prychepii, Ye. (2022). Structures of the cosmos and sacred sets on the artefact of the paleolithic. Interdisciplinary Cultural and Humanities Review, 1(1), 30-39.
[33] Rashid, M. (2020). Islamic architecture: An architecture of the ephemeral. Retrieved from https://kuscholarworks.ku.edu/handle/1808/30156.
[34] Roshdy, M. (2018). The complex of Chor Bakr in Bukhara: An archeological and architectural study. Egyptian Journal of Archaeological and Restoration Studies, 8(1), 53-58. doi: 10.21608/ejars.2018.13909.
[35] The statesman’s yearbook: Kyrgyzstan. (2020). London: Palgrave Macmillan. doi: 10.1057/978-1-349-95940-2_108.
[36] Wang, S. (2021). The Silk Roads: A case study in serial transboundary protection and management of cultural heritage. (Doctoral thesis, University College London, London, England).
[37] Xasan, A.S. (2023). Conservation and use of memorial monuments of Surkhondarya region. Journal of New Century Innovations, 22(4), 86-88.
[38] Zhylankozova, A. (2018). Towards the Silk Road economic zone initiative: Historical perspective. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 6(2), 548-557. doi: 10.9770/jesi.2018.6.2(6).