Rybchynskyi, O.
(2022).
Integral development of the historical city centres of Ukraine.
Architectural Studies,
8(1),
41-50.
https://doi.org/10.56318/as2022.01.041
Стаття
Інтегральний розвиток середмість історичних міст України
Анотація
Предметом аналізу статті є ознаки інтегрального розвитку та причини перерв успіху історичних міст України. В сферу дослідження потрапили середмістя з різних за розміром та функціональним призначенням поселень: Чернігів, Любеч, Батурин, Ромни, Чигирин, Мотовилівка, Ніжин. Вони засвідчують, що традиція інтегрального розвитку середмістя історичних міст України є давньою. Міське самоврядування та магнати в різний спосіб дбали про безпеку, виробничу та торговельну інфраструктури, якісно виправляли громадський простір ринкових площ. Середмістя історичних міст України розвивалися індивідуально, мали різну мету і можливості, застосовували окремі ресурсні залучення та намагалися здобувати схожі наслідки – гармонійне соціально-економічне середовище. Нажаль грунтовні руйнування простору середмість історичних міст України відбулися внаслідок агресії московсько-російких військ впродовж 17- початку 21 століть. В підсумку зазначено, що логічним напрямком перспективного продовження розвитку історичних міст України є аналіз і відтворення історико-урбаністичних традицій, активне впровадження проектів ревіталізації та реставрації матеріальної культурної спадщини. В статті використано методи структурного аналізу просторових характеристик планування та функціонально-територіальних особливостей середмістя, опрацювання і вибірка інформації в літературних та архівних джерелах. Мета дослідження – визначити ознаки інтегрального розвитку середмістя історичних міст України. Результати дослідження можуть бути використані у пам’ятко-охоронній діяльності та практичних роботах з регенерації центральної частини історичних міст України
Ключові слова
послідовне зростання; центр міста; оборонний чинник; соціально-економічне середовище; містобудівний комплекс
Отримано 22.12.2021, Доопрацьовано 21.03.2022, Прийнято 02.05.2022
Взято з Том 8, № 1, 2022
ЦИТУВАТИ
https://doi.org/10.56318/as2022.01.041
Сторінки 41-50
Використані джерела
[1] Bevz, M. (2021). On the preservation of historical fortyfications and valuable architectural and urban planning structure of the city. The Current Issues in Research, Conservation and Restoration of Historic Fortifications, 14, 13-35. doi: 10.23939/fortifications2020.14.013.
[2] Vecherskyi, V. (2003). The heritage of urban planning of Ukraine: Theory and practice of historical and urban planning preservation studies of populated places. Kyiv: NDTIAM.
[3] Kapral, M. (2011). The state and prospects of the study of the history of the cities of Ukraine: The example of late medieval and early modern Lviv. Ukraine: Cultural Heritage, National Consciousness, Statehood, 20, 313-323. Retrieved from https://www.academia.edu/.
[4] Petryshyn, H. (2006). “Map of F. von Mieg” (1779-1782) as a source for the urban history of Galicia. Lviv: Publishing House of the National University “Lviv Polytechnic”.
[5] Brzeżany, K. (1983). Zarys rozwoju przestrzennego miasta w XVI oraz XVII wieku. Teka KUiA.
[6] Klapste, J. (2016). The archaeology of Prague and the Medieval Czech Lands. Praga: Equinox Publishing.
[7] Myshanych, O.V. (Ed.). (1989). Ruthian annals. Kyiv: Dnipro.
[8] Szczygieł, R. (1989). Lokacje miast w Polsce XVI wieku. Lublin: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej.
[9] The book of the belongings of the former Chernigiv colonel Polubotok and his children, Andriy and Yakiv Polubotkiv, compiled by decree of 1724 by Major Raevskyi and the Lieyb-Guards Sergeant Lvov. (1862). Moscow: Moscow University.
[10] Kondratyev, I. (2014). Lyubetsky eldership (XVI − middle of XVII centuries). Chernihiv: Vydavec Lozovyi V.M.
[11] Dreścik, J.J. (2000). Kampanie wojsk Wielkiego Księstwa Litewskiego przeciw powstaniu Chmelnickiego w rysunkach Abrahama van Westervelt. Warszawa: Muzealnictwo wojskowe.
[12] Map of Lubech. (n.d.). Retrieved from https://www.google.com/maps/place/Lyubech.
[13] Sayenko, N. (2017). Social topography of Baturyn in the second half of the eighteenth century (According to Rumyantsev’s description). Siveryanskyi Chronicle, 6, 40-41. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/.
[14] Mycyk, Y., & Krawec, L. (Ed.). (2003). Jury books of 1654 Bila Tserkva and Nizhyn regiments. Kyiv: Hrushevsky Institute of Ukrainian Archaeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine.
[15] Sayenko, N. (2017). Planning and architectural-spatial solution of the defensive line of Baturyn Fortress. Nizhyn Antiquity: Collection of Regional History and Monument Studies, 24(27), 95-104. Retrieved from https://shron1.chtyvo.org.ua/Saienko_Nataliia/.
[16] Map of Baturyn. (n.d.). Retrieved from https://www.google.com/maps/place/Baturyn.
[17] Sytyi, I. (2005). Mazepa’s book. Retrieved from http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0001014.
[18] Degtiariov, S. (2010). Little-known description of Baturyn in 1760. Sumy Historical and Archival Journal, 7(9), 37–40.
[19] Kurylov, I. (2016). Roman antiquity. Romny. Retrieved from https://history.sumy.ua/research/books/452-romenskastarovyna1898.html.
[20] Lenchenko, V. (2005). History and topography of Chigirin in the XVII century. Moscow: Nauka.
[21] Halebskyi, P. (2009). Ukraine − the land of the Cossacks: Travel Diary. Kyiv: Yaroslaviv Val.
[22] Pohylevych, L. (1864). Legends about the populated areas of the Kiev province. Kyiv: Kyiv Pechersk Lavra publishing house.
[23] Sulimierski, F., & Walewski, W. (1880). Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Retrieved from http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_IV/.
[24] Map of Motovylivka. (n.d.). Retrieved from https://www.google.com/maps/place/Motovylivka.
[25] Bierezkov, M. (2007). About the city fortifications in Nizhyn in the 17th and 18th. Nizhyn Antiquity, 3(6), 93-98.
[26] Morozov, O. (2013). Mykolayiv Cathedral in Nizhyn is a unique monument of the “Cossack Baroque” of the XVII century. Sights of Ukraine: History and Culture, 7, 19-23. Retrieved from https://www.academia.edu/.
[27] Monuments of urban planning and architecture of the Ukrainian SSR. (1986). Retrieved from https://ua.vlasenko.net/_pgs/chernygivska.html.
[28] Shafonskyi, A. (1851). Topographic description of the Chernihiv governorship. Retrieved from http://history.org.ua/LiberUA/ShafChernNamTopOp1851/ShafChernNamTopOp1851.pdf.
[29] Taranushenko, S. (1971). Government buildings in the Hetmanate of the XVIII century. Ukrainian Historical Journal, 2, 105.
[30] Russian State Historical Archive. (2020). Retrieved from https://geohistory.today/russian-state-historical-archive/.
[31] State Archives of Chernihiv region. (1849). Retrieved from https://cn.archives.gov.ua/Opis/679/679_19.pdf.
[32] Zozulia, S., & Morozov, O. (2017). Lost monuments of Nizhyn − buildings of city and Greek magistrates. Sivershchyna in the History of Ukraine: Collection of Scientific Papers, 10, 59-67. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/128623/15-Zozulya.pdf?sequence=1.
[33] Samoylenko, H., & Samoylenko, O. (1998). Essays on the culture of Nizhyn (Vol. 4). Nizhyn: LLC “Nauka-service”.
[34] Zozulia, S. (2005). The city of Nizhyn: Some aspects of the formation of a monumental environment. Pratsi Tsentru Pamyatkoznavstva, 8, 197-230.