Idak, Yu.
(2021).
Establishment and development of morphology as a basic science and its potential in the theory of urban planning.
Architectural Studies,
7(2),
173-182.
https://doi.org/10.23939/as2021.02.173
Стаття
Становлення та розвиток морфології як загальнонаукового вчення і її потенціал у теорії містобудування
Анотація
Визначено та охарактеризовано основні етапи становлення морфології як наукового вчення. Аналіз літературних джерел показав, що морфологія упродовж свого розвитку впевнено переросла статус важливого розділу в біології, ставши самостійною і пройшовши всі етапи становлення, характерні для будь-якої наукової галузі. Процес становлення пов’язаний з описом досліджуваних об’єктів та розробленням на його основі теорій, спрямованих на виявлення характерних ознак, пояснення властивостей і практичного їхнього застосування. Варіативність еволюції матерії, різноманітних способів наукового пояснення та множинність методологічних підходів до визначення поняття “форма” зумовили порівняльний аналіз категорійного аналогу “морфологічного” у філософії. У філософії розуміння форми зводиться до семантичної єдності (цілісності) розрізнених речей, зміст яких відображений у фігурах на визначеній матеріальній основі (субстраті). Окреслено проблеми визначення поняття “форма” в теорії містобудування та урбаністиці, зумовлені різним його трактуванням та змістом, який варіюється залежно від поставлених завдань і співвідношення з іншими галузями знань. В одних дослідженнях (екологічних, економічних та ін.) форму розуміють як зовнішній вигляд та обриси визначеної матеріальної дійсності, а в інших (переважно в працях філософського, соціологічного, культурологічного спрямування та ін.) – як зовнішнє вираження певного змісту. Не менш дискусійною залишається проблема визначення поняття “урбаністична форма”, що здебільшого застосовується для опису фізичних характеристик елементів міста. Також через можливість пізнання форми в межах композиції та високий рівень її наукової розробленості в теорії містобудування сформувався погляд розглядати форму як суб’єктивну категорію. У цьому дослідженні форму слід трактувати як об’єктивну характеристику зовнішнього виразу матеріально наявного предмета. Тому прийнято, що форма міста – це виражальна риса міста, якій притаманний певний комплекс морфологічних значень та їхніх формальних показників. У містобудуванні в контексті вивчення морфології міста форму слід розглядати як характеристику двовимірної моделі фіксованої частини території міста з усіма наявними будівлями та спорудами
Ключові слова
форма, морфологія, теорія містобудування
Отримано 05.08.2021, Доопрацьовано 30.08.2021, Прийнято 23.12.2021
Взято з Том 7, № 2, 2021
ЦИТУВАТИ
https://doi.org/10.23939/as2021.02.173
Сторінки 173-182
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації