Дослідження висотних та щільних житлових комплексів не може відбуватися без врахування особливостей їхньої взаємодії із сформованим міським середовищем. Через різке зростання автомобілізації населення та відхід від індустріального вектору розвитку міст, під який узгоджено систему громадського транспорту, однією з найнагальніших проблем історичних міст постсоціалістичних країн стала проблема мобільності. Представлено авторську методику оцінювання пішохідної та транспортної мобільності мешканців сучасних багатоповерхових будівель та комплексів. Дослідження міського середовища мають швидко реагувати на зміни, тож сучасні підходи до оцінки середовища повинні бути динамічними та адаптивними. Методику, якуу окресленоу статті, створено для того, щоб її розглядали архітектори, дослідники та містобудівники житлового утворення з погляду його доступності, а також оцінюванння впливу цього утворення на місто. Застосування методики дало змогу на прикладі Львова отримати дані про транспортну та пішохідну доступність для мешканців 30 багатоповерхових житлових будинків та комплексів, побудованих протягом 2015–2021 років. Завдяки аналізу цих даних можна спрогнозувати динаміку пішохідної мобільності та завантаженості вулиць транспортом на окремих ділянках міста, а також виявляти проблеми наявних щільних і висотних житлових утворень, чи створити обґрунтування для проектування нових. Окреслення тенденцій розвитку висотного житлового будівництва з погляду мобільності та порівняння отриманих результатів із аналогічними показниками інших міст є завданнями подальших досліджень
багатоповерхове житло, транспортна мобільність, містобудування, житлові комплекси, нові житлові утворення
Отримано 01.07.2021, Доопрацьовано 29.07.2021, Прийнято 23.12.2021
Взято з Том 7, № 2, 2021
https://doi.org/10.23939/as2021.02.227
Сторінки 227-234