Проаналізовано явище запозичення форм грецької архітектури у зодчестві Давнього Риму епохи імператора Адріана (ІІ ст. н.е.). На прикладі таких об’єктів, як Арка Адріана в Афінах, храм Венери і Роми у Римі та вілли Адріана у Тіволі показано яким чином форми архітектури Давньої Греції впливали на формування специфічного еклектичного образу у будівництві епохи Адріана. Показано, що запозичення форм “зниклої” культури (на момент будівництва проаналізованих об’єктів минуло вже понад 600 років) були символічними. На підставі цього сформульований висновок про те, що феномен “грецького відродження” можна трактувати як одну з перших репрезентацій історизму в архітектурі: використання елементів колишньої культури в актуальній проектній творчості для передачі певних ідей та змістів. Наголошено на тому, що запозичення форм грецької культури у зодчестві Давнього Риму методологічно суттєво відрізняється від популярної у імператорські часи практики “єгиптоманії”: змішання форм римської та єгипетської архітектури і мистецтва. Показано, що “грецьке відродження” в архітектури імператорського Риму було органічною складовою загального процесу еллінофільства, властивого для культурного розвитку того часу
“грецьке відродження”, імператор Адріан, Давній Рим, історизм
Отримано 05.08.2021, Доопрацьовано 31.08.2021, Прийнято 23.12.2021
Взято з Том 7, № 2, 2021
https://doi.org/10.23939/as2021.02.208
Сторінки 208-215