Зв’язки між кліматичними умовами та архітектурою будівель і містобудівних утворень розкривають у частині архітектурної фізики – архітектурній кліматології. Сьогодні світова кліматична система демонструє ознаки стрімких змін, що у спеціальній літературі останнім часом обережно названо “кліматичним переходом”. У статті кліматичні тенденції проаналізовано в різних територіальних (глобальних, макрокліматичних, мезокліматичних та мікрокліматичних) та часових межах (історичний огляд; сучасний стан; довгострокова, середньострокова та короткострокова перспективи). В результаті їх опрацювання, обґрунтованих даних на перспективу, співвідносну з орієнтовним терміном життя будівель (100 років), не виявлено. Тож, за основу взято найбільш ймовірні середньострокові прогнози до 2050 року. Авторська участь у розробці Держстандарту “Будівельна кліматологія” 2011 р. спонукала до продовження досліджень та виявлення тенденцій кліматичних змін у мезокліматичному масштабі. Проведено аналіз даних нормативних джерел від 60-х років минулого століття (1963, 1973, 1983, 2000, 2011 за даними спостережень від 1950 по 2008 рр.) та продовженні дослідження з лінійним усередненням з 2009 до 2019 р. Порівняння отриманих даних надає картину динаміки змін показників кліматичних режимів (температурного, вологісного, вітрового) за майже 70 років. Оцінена мінливість значень основних параметрів в цілому на території України. На підставі ретроспективних досліджень та аналізі актуальних даних визначена динаміка змін основних кліматичних параметрів для міста Львова. Сформульовано основні вимоги до архітектурних вирішень у різних кліматичних умовах України. Проведено кореляцію покращення енергоефективності архітектурних рішень з актуальними зовнішньо мікрокліматичними умовами. Запропоновано внести відповідні дані до нормативних документів
архітектурна кліматологія, кліматичний перехід, будівельна кліматологія, покращення енергоефективності архітектурних рішень, Львівська політехніка, архітектура громадських будівель
Отримано 15.03.2021, Доопрацьовано 27.04.2021, Прийнято 31.05.2021
Взято з Том 7, № 1, 2021
https://doi.org/10.23939/as2021.01.087
Сторінки 87-95