Rybchynskyi, O.
(2020).
Nature and fortification structures of downtowns in the cities of Kyiv region in the 17th – end of the 18th centuries.
Architectural Studies,
6(2),
249-257.
Стаття
Характер та фортифікаційний уклад середмість у містах Київщини XVII – кінця XVIII століть
Анотація
У статті описано характер та фортифікаційний уклад середмість у містах Київщини XVІІ – кінця XVІІІ століть. Збройні війська Польщі, Туреччини, Швеції, Росії впродовж ХVІІ – кінця ХVІІІ століть розгортали в Україні численні фронти воєнних операцій. Відтак, у відповідь загрозам, середмістя та замки у містах починають покращувати: копають рови та насипають вали, бастіони, равеліни та влаштовують додаткові пастки. Підчас розбудови міст використовували природні оборонні чинники – вигнуті береги або гирла річок, які впливали на розмір та конфігурацію абрису середмість. В кількох поселеннях надійно укріпленими були лише замки. На карта Гійома Левассера де Боплана 1650 року вирізнено міста з надійним фортифікаційним забезпеченням, а саме: Лисянка, Вільшана, Сміла, Чигирин, Крилів, Боровиця, Черкаси, Мошни, Корсунь, Богуслав та інші. Це свідчить про існування територіальної оборонної стратегії. Натомість численні війни і татарські набіги, мала чисельність залоги і незначне озброєння, занепад та відсутність ремонтів фортифікацій визначили її малу ефективність. Приватних міст було більше, ніж королівських. Відтак, характер та фортифікаційний уклад середмістя впродовж ХVІІ–ХVІІІ століть, в першу чергу залежав від ресурсів, амбіцій та ерудиції землевласника. В результаті обрахунку співвідношення розмірів територій середмістя та замку встановлено, що найбільш розповсюдженими були відповідності 4:1 (Бужин, Вільшана, Германівка, Димер, Паволоч та інші), рідше 3:1 (Триліси, Сквира) та 5:1 (Лисянка, Ставище). У другій половині XVII століття, в результаті відбудови та модернізації, лише в кількох замках з’являються башти та бастіони. Середмістя зберігають просту оборонну систему. Лише в окремих прикладах оборонного периметру, будують земляні бастіони та редути. У XVIIІ столітті, внаслідок шведської експансії (1700–1721 рр.) та гайдамацьких повстань (1734 р., 1750 р. та 1768 р.) фортифікаційний уклад середмість поступово занепадає. Оборонна архітектура замків продовжує підтримуватися, частково регенерується і призначається під пенітенціарні заклади.
Ключові слова
Середмістя, замок, характер, фортифікаційний уклад, міста Київщини, XVІІ–XVІІІ століття
Отримано 17.10.2020, Доопрацьовано 19.11.2020, Прийнято 28.12.2020
Взято з Том 6, № 2, 2020
ЦИТУВАТИ
Сторінки 249-257
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації