Анотація

Встановлено, що сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат, у формах і символах якої горяни виявили і зберегли загальноукраїнську спільність та яскраву регіональну специфіку, є історичним феноменом і найвищим виразом народної традиційної будівельної культури.

Дослідження показали, що в місцях, де трапляється східний тип церкви із західним, відбувається синтез архітектурно-конструктивних рішень, який дає нові типи церков. Поява нових типів на українській етнічній території залежить від часу і місця такої зустрічі.

Поділ етнічної території українців Карпат за спільними та сталими архітектурно-конструктивними рішеннями церков показав, що:

– тривала, впродовж століть, відірваність Закарпаття від Прикарпаття проявилася на архітектурі церков Закарпаття, силові чинники змінили характер будівництва, утворили складну топографію

– появу чотирьох груп церков, які мають синтезовані архітектурні рішення на межах етнографічних груп;

– поширення українського населення на захід, знаходження його в оточенні польського і словацького етносів не тільки сприяло виробленню лемківського типу церкви, який зберігає цілісність за ознаками планування із загальноукраїнським, а й формує на об’ємному рішенні складну топографію з певних типів церков, які можна класифікувати і за архітектурними, і етнографічними ознаками;

– найбільшу цілісність за архітектурно-конструктивними ознаками зберігають дерев’яні церкви, розташовані у межах історико-етнографічних районів Бойківщина, Гуцульщина; найяскравішими щодо груп церков є Лемківщина і Закарпаття. Особливо продуктивними є етноконтактні зони між Бойківщиною і Закарпаттям, Бойківщиною і Лемківщиною, Гуцульщиною і Буковиною. Це зони, де ми одержали найбільшу кількість архітектурних вирішень.

У цих зонах є підстави для виділення бойківсько-закарпатського, лемківсько-закарпатського, закарпатсько-мараморошського, гуцульсько-буковинського, покутсько-гуцульського типів церков.

В Карпатському регіоні ідентифіковано три школи народного храмового будівництва (бойківська, гуцульська, лемківська), в історико-географічному районі Закарпаття виявлені також й інші типи та групи церков. У межах історико-етнографічного масиву Бойківщини маємо 2 типи та 3 групи церков, Гуцульщини – 1 тип, 1 групу, Лемківщини – 8 типів; у межах історико-географічного району Закарпаття – 8 груп.

Церковна дерев’яна архітектура українців Карпат, у формах і символах якої горяни виявили і зберегли загальноукраїнську спільність та яскраву регіональну специфіку, є історичним феноменом і найвищим виразом народної традиційної будівельної культури.

Ключові слова

Бойківщина, Гуцульщина, Лемківщина, Закарпаття, школа народного храмового будівництва, дерев’яна церква, Карпати.