Mandzy, A.
(2019).
THE 1649 BATTLEFIELD OF ZBORIV: IDENTIFICATION OF PLACE AND PLANNING RECONSTRUCTION .
Architectural Studies,
5(2),
105-120.
Стаття
ПОЛЕ БИТВИ 1649 РОКУ ПІД ЗБОРОВОМ: ІДЕНТИФІКАЦІЯ МІСЦЯ ТА ПЛАНУВАЛЬНА РЕКОНСТРУКЦІЯ
Анотація
У 2001 р. д-р А. Мандзій, працюючи з науковцями у Польщі, і в Україні, ініціював створення комісії для вивчення козацьких полів битв. Об’єктом для досліджень було вибрано поле битви під Зборовом 1649 р. Подібно до попередніх розкопок на полі бою в Берестечку, проєкт “Зборів” активно використовував аналіз історичних документів, картографічні дані та методи тестування археологічних полів. Починаючи з 2002 року, група дослідників, що працювали за керівництва д-ра Maндзія спільно з Інститутом українознавства імені І. Крип'якевича і кафедрою архітектури та консервації Львівської політехніки, регіональною владою зі збереження пам’яток історії та культури Тернопільської області, розпочали спільне дослідження, метою якого було: виявити можливі інші культурні ресурси, пов'язані з військовими подіями 1649 р. Дуже корисним було використання нещодавно опублікованої карти, учасника битви, яка ілюструє дислокацію сил. Було реалізовано польові дослідження, у зіставленні з аналізом карт, зокрема, картою битви історика І. Крип’якевича та топографічними картами регіону. Були визначені території безпосередніх подій битви, а також райони, що мають потенціал для отримання матеріалів, пов’язаних із битвою. Ця інформація допомогла визначити території для обстеження і тестування. Під час опитування мешканців Зборова з метою виявлення районів битви підтвердилися деякі застереження щодо існування на околиці міста траншей з часу Першої світової війни. У 2002 році під час первинного інструментального дослідження було виявлено значну кількість матеріалів – найрізноманітніші артефакти, багато з яких датовані XVII століттям. Однак, оскільки ці райони протягом століть були в сільськогосподарському використанні, до аналізу бралися лише чіткі артефакти XVII ст., зокрема свинцеві кулі та наконечники стріл. Коли виконувалося картографування розподілу військових артефактів сімнадцятого століття по сітці X та Y, визначалися лінії опущених та уражених куль. Це був базовий матеріал для гіпотетичної реконструкції розпланування польових укріплень 1649 р.
Ключові слова
місто Зборів, поле битви, козацька та польська армія, XVII століття, гіпотетична реконструкція.
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації