Згідно з даними Міністерства регіонального розвитку і будівництва, в Україні склалась ситуація, де села та селища міського типу потребують термінового розроблення генпланів, або їхоновлення. Зараз існує певна частка сіл України, які зовсім не мають генпланів, або є села, для якихгенплани вже опрацьовані, а для інших продовжують опрацьовуватись згідно з уже новими проектними нормами.
Зважуючи усі сторони цієї проблеми, цікавими і корисними видаються результати проектування, будівництва і еволюції сіл для переселенців з чорнобильської зони. Незважаючи на трагічні обставини, що спричинилися до їхпояви, ці села фактично являють собою масштабний містобудівний експеримент у сфері сільського житлового будівництва, який уособлює собою втілення найновішихна середину 80-хроків ХХ ст. знань у теорії архітектури села, які були інстальовані в чинні на той момент проектні нормативи.
Саме через 30 років після будівництва і заселення цихсіл, постала нагода перевірити, відповідність проектних нормативів на їхню відповідність реальним потребам села, з позицій чиннихна сьогодні проектнихнорм, які принципово нічим не відрізняються від проектнихнорм 1986 року.
На основі проведенихавтором в 2016 р. натурнихдосліджень сельбищнихтериторій сіл, запроектованихі збудованихв 1986–1987 рокахХХ ст. для переселенців з чорнобильської зони, проаналізовано еволюцію поселень протягом всього періоду їхексплуатації на предмет відповідності розпланувальнихвирішень забудови, реальним потребам сільськихмешканців.
Зіставляючи результати досліджень, на фоні кількісно-масштабнихопрацювань генеральнихпланів сіл, як це робилося останні 70 років з соціалістичним прицілом на стирання відмінностей між містом і селом, проектуючи село як приміські котеджні містечка, автор вбачає закладення складної і болючої проблеми, яка прямо веде до подальшої деградації українського села. І сьогодні, саме на тлі цього явища, настав час урбаністам зрозуміти різницю між кварталом садибної забудови для городян і сільською вулицею українського села.
села, житлові райони, поселення для Чорнобильськихпереселенців, розвиток, вулиця, садиба
Взято з Том 4, № 2, 2018
Сторінки 189-195