Анотація

Сакральна архітектура є виявом духовності та естетичних смаків громади. Саме вона завжди була вирішальним чинником при формуванні світогляду, культури, смаків мешканців. Не менш важливе значення має і простір навколо храму, який не лише підсилює вагомість та сакральний зміст самої споруди, а й формує гармонійне середовище самого міста.

Здавна в Україні для розташування храму вибирали найгарніше і найвище місце у ландшафті, щоб підкреслити велич і духовну значимість.

Якщо проаналізувати найвеличніші церкви Європи, слід зауважити, що сакральний простір їхніх площ вирішений бездоганно з естетичної точки зору і підсилює велич та вагомість храму. Згідно з теоремою бачення, для найкращого сприйняття об’єкта архітектури, необхідно забезпечити оптимальний вертикальний кут споглядання 270 (тобто, відстань, що дорівнює двом висотам об’єкта). Власне, ці принципи, у такому випадку, чітко витримані, тому перед головним фасадом влаштована видовжена площа, з якої можна оглянути всю велич архітектури.

При формуванні просторової структури історичнихміст, часто вулиці орієнтували на домінанти, якими виступали сакральні об’єкти. Таким чином, фасади навколишніхбудинків створювали площину, яка вела погляд споглядача до храму, тим самим підсилюючи його значимість, а вулиця набувала композиційного завершення. Поєднання кількохсакральнихпросторів у єдину композиційну структуру є основою для формування образу міста.

На відміну від досвіду християнської архітектури європейських міст, організація сакрального простору мусульманськихкраїн є не менш цікавою. У арабськихмістах, де переважає щільна забудова, сакральним площам відводять особливе значення. Серед густозаселенихміст особливо виразно виділені просторі площі з мечеттю. Основний акцент зроблений на використанні граничного видового пункту, коли після перебування тривалий час серед щільної забудови з обмеженою видимістю ми потрапляємо у відкритий простір з можливістю широкого погляду, різким збільшенням яскравості світла. У такому середовищі сакральний об’єкт сприймається більш значимим і величним. Візуальна межа між буденним і сакральним чітко виражена, що підсилює сприйняття духовного перед сакральним об’єктом.

Таким чином, проаналізувавши просторову структуру сакральнихплощ, можна стверджувати, що сакральна площа є невід’ємним елементом храму, яка підкреслює його функціональне і естетичне значення. Найбільш виразними та привабливими з естетичної точки зору є ті, які дозволяють максимально зорово оглянути храм. Своєю чергою, найбільш атрактивними і затишними є замкнуті площі, які дають можливість більше зосередитись на духовності, підсилюють відчуття сакрального, спонукають до відвертої розмови з Богом.

Ключові слова

церква, сакральна площа, храм, просторова організація, сакральний простір.