Архітектурні дослідження

  • Головна
  • Про журнал
  • Редакційна політика
  • Подання статей
  • Архів
  • Індексація журналу
  • Контактна інформація
en

Архітектурні дослідження

  • Подати статтю
  • Головна
  • Статті та випуски
    • Поточний випуск
    • Архів
  • Про журнал
    • Цілі та проблематика
    • Редакційна колегія
    • Індексація журналу
    • Джерела фінансування
  • Для авторів
    • Подання статті
    • Умови публікації
    • Загальні вимоги до оформлення рукописів
    • Процес рецензування
    • Редакційні збори
    • Договір про передачу прав від автора до видавця
  • Етика та політики
    • Публікаційна етика
    • Конфлікт інтересів
    • Політика відкритого доступу
    • Політика архівування матеріалів
    • Політика скарг
    • Положення про конфіденційність
    • Положення про відкликання публікацій
    • Політика антиплагіату
    • Політика використання генеративного ШІ
  • Пошук
  • Контакти

Стаття

ДЕГРАДАЦІЯ ЛІСОПАРКІВ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЛЬВІВСЬКОЇ АГЛОМЕРАЦІЇ

Галина Лукащук
Анотація

Розширення міськихагломерацій посилює антропогенну дію на середовище. Лісові масиви найбільше потерпають від цього навантаження. Лісопаркові масиви розміщені навколо міста нерівномірно, прилягаючи до міської забудови переважно зі сходу (Винниківський лісопарк) і заходу (Брюховицький лісопарк), частково з південного заходу – Басівський лісопарк. Південна і північна околиці міста безлісі. З південно-західної сторони на р. Щирек лежить гідропарк Глинна-Наварія, площею 400 га. Існуючі зелені масиви відступають під натиском забудови, яка здійснюється не тільки по периметру території, але і зсередини. Процес розчленування лісовихмасивів на окремі острівні ділянки, загазованість повітря, збільшення щільності ґрунтів через зростання кількості відвідувачів веде до зміни просторової структури лісопарків, зміни видового складу деревного та трав’яного ярусу. Дубові та дубово-букові ценози лісопарків суттєво змінені людиною на змішані широколистяні ценози. За останні кілька років у лісопарковихзонахвідбулися масові рубання бука лісового, що спричинило утворення новихугруповань, частково відміннихвід коріннихУ деревному ярусі почали виходити у перший ярус такі види як Acer pseudoplatanus L., A. platanoides, Betula pendula Roth.. Спостерігається захоплення неаборигенними видами (Acer negundo L., Impatiens parviflora DC.) значнихплощ. У підліску поширилася Sambucus nigra L. Поряд зі зменшенням проективного вкриття типовихлісовихтрав із мозаїчним розміщенням у трав’яне вкриття у просвітахта вздовж мережі стежок проникають лучні та лучно-лісові види. На галявинах збільшується участь рудеральнихвидів. Проходить деградація лісопаркових зелених зон. Вона проявляється передусім у зміні просторової структури лісопарків, синантропізації флори лісопарків. Ми спостерігаємо фітоценотичну деградацію, рекреаційну деградацію та деградацію, зумовлену неналежним доглядом лісопарків

Ключові слова

зелена зона, лісопарк, фітоценотична деградація, антропогенно порушена територія.

Завантажити статтю

Взято з Том 4, № 2, 2018

ЦИТУВАТИ

Lukashchuk, H. (2018). DEGRADATION OF THE FOREST PARKS IN CONDITIONS OF THE DEVELOPMENT OF LVIV AGGLOMERATION. Architectural Studies, 4(2), 221-227.

Сторінки 221-227

Використані джерела

Використані джерела в процесі публікації
ISSN 2411-801X e-ISSN 2786-7374  УДК 71;72
DOI: 10.56318/as