Dyba, Yu.
(2018).
TO THE PROBLEM OF INTERPRETATION OF HISTORICAL EVIDENCES CONCERNING ANNALISTIC ’NOVGOROD’ IN IX – X CENTURIES (the comments referred to a new publication by E. Nosov) .
Architectural Studies,
4(1),
31-36.
Стаття
ДО ПРОБЛЕМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ІСТОРИЧНИХ СВІДЧЕНЬ ПРО ЛІТОПИСНИЙ ’НОВГОРОД’ У ІХ – Х СТОЛІТТЯХ (зауваження з приводу нової публікації Є. Носова)
Анотація
Автор розглядає основні проблеми, пов’язані з вирішенням питання про заснування Новгорода на Волхові. Підставою стала нова публікація Євгенія Носова, присвячена питанню початків Новгорода на р. Волхові. Мета цієї публікації – вказати основні протиріччя, що виникають при читанні історичних джерел про Новгород ІХ–Х століть порівняно з результатами археологічних досліджень цього міста. Висловлюючи нові міркування Є. Носов залишив поза увагою низку фактів, які вимагають пояснення: По-перше, допускаючи, що первісне городищенське укріплене поселення слов’ян мало назву ’Холмъ-городъ’ новгородський дослідник не пояснив, яким чином ця гіпотетична назва корелюється із топонімом ’Холм’ Славенського кінця, перша задокументована згадка про який датується 1134 р. По-друге, автор не наводить достатньо вагомих причин, які б змушували скандинавів Рюрика назвати перебудоване ними городищенське укріплення Новгородом, а не зберегти вже вкорінену на місцевому ґрунті скандинавську форму ’Hólmgarđr’. По-третє, погоджуючись з тим, що найстарша назва ’Холмъ-городъ’/’Hólmgarđr’ міцно прижилася в скандинавському середовищі й використовувалася на означення населеного пункту розташованого на витоках Волхова, випадало б назву ’Νεμογαρδάϛ’ визнати такою, що стосувалася населеного пункту, розташованого значно південніше, за межами впливу скандинавських колоністів Поволхов’я. По-четверте, Є. Носов акцентує увагу на тому, що згадка про прихід Рюрика до Ільменя, де він зрубав город над Волховом, повністю топографічно відповідає місцю розташування сучасного Городища й розташовується 2 км вгору за течією від дитинця 1044 р. Одначе автор уникає згадки про легендарний Словенськ. По-п’яте, літописні оповіді про прикликання варягів, якими б яскравими вони не видавалися, є легендарними. Порушене свого часу В. Пархоменком питання південної локалізації літописного Новгорода ІХ–Х ст. не слід обходити боком. Сподіваюся, звернуть на цю проблему увагу і новгородські науковці, при всіх патріотичних почуттях та всупереч науковій інерції.
Ключові слова
Новгород, Νεμογαρδάϛ (Немоґардас), Hólmgarđr (Холмґард), Рюрикове городище, локалізація, археологічне датування, заснування міста, найменування, архітектурно-археологічні дослідження.
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації