en

Стаття

Фортифікації Гянджі: історико-архітектурне дослідження

Світлана Аллахвердієва*

phddep@azmiu.edu.az

Анотація

Метою дослідження було проаналізувати історичний розвиток та архітектурні особливості фортифікацій Гянджі від пізньої античності до пізнього середньовіччя. Особливу увагу було приділено взаємозв’язку між оборонними спорудами міста, змінами його урбаністичної морфології та природними умовами долини річки Гянджа-Чай. Дослідження поєднувало архітектурний аналіз, дані археологічних розкопок, стратиграфічний аналіз, радіовуглецеве датування, а також вивчення історичних писемних і картографічних джерел з метою реконструкції еволюції оборонної системи міста. Отримані результати засвідчили, що фортифікації Гянджі розвивалися в кілька хронологічних етапів і пристосовувалися до змін військових, політичних, гідрологічних та сейсмічних умов. Матеріали дослідження продемонстрували використання шаруватої кам’яно-цегляної кладки, різних типів башт і складних технік зведення мурів, які відображали як місцеві будівельні традиції, так і ширші регіональні практики фортифікаційного будівництва. Стратиграфічні спостереження та радіовуглецевий аналіз допомогли уточнити послідовність будівництва й перебудов, тоді як порівняльний аналіз з укріпленими містами Кавказу та Близького Сходу дав змогу підкреслити архітектурну своєрідність Гянджі. Результати також показали, що оборонна система міста формувалася поступово, через повторювані етапи реконструкції, а не як результат однієї будівельної кампанії. Археологічні дані підтвердили, що прибережні укріплення виконували як військові, так і гідрологічні функції, захищаючи поселення від ворожих нападів та ерозії, спричиненої річкою Гянджа-Чай. У дослідженні також розмежовано археологічно задокументовані залишки, пізніші реконструкції та порівняльні візуальні джерела, що зменшує ризик трактування ілюстративного матеріалу як прямого доказу. Практична цінність дослідження полягає у формуванні наукової основи для консервації, реставрації та історично обґрунтованої реконструкції середньовічних фортифікаційних систем Азербайджану

Ключові слова

фортифікаційна архітектура; оборонні споруди; техніки кладки; урбаністична морфологія; культурна спадщина

Завантажити статтю

Отримано 30.12.2025, Доопрацьовано 27.03.2026, Прийнято 02.06.2026 Опубліковано 22.06.2026

Взято з Том 12, № 2, 2026

ЦИТУВАТИ

Allahverdiyeva, S. (2026). Fortifications of Ganja: A historical and architectural study. Architectural Studies, 12(2), 63-71. https://doi.org/10.56318/as/2.2026.05

https://doi.org/10.56318/as/2.2026.05

Сторінки 63-71

Використані джерела

  1. Alikberov, A., & Mudrak, O. (2020). Arran and the neighbouring countries in the parthian text of the 3rd century trilingual inscription at Ka’ba-ye Zartosht (SKZ). Problems of Onomastics, 17(1), 190-202. doi: 10.15826/VOPR_ONOM.2020.17.1.010.
  2. Allahverdiyeva, S. (1995). Architecture of defensive structures of ancient and medieval Caucasian Albania. (PhD dissertation, Azerbaijan University of Architecture and Construction, Baku, Azerbaijan).
  3. Amenzadeh, R. (2024). Constructions of medieval buildings of Azerbaijan woven in carpets. Norwegian Journal of Development of the International Science, 124, 4-7. doi: 10.5281/zenodo.10514136.
  4. Antipov, I. (2019). Stone defensive structures of the Old Rus’ (second half of the 13th-mid 14th centuries): The main results and problems of studies. Stratum Plus, 5, 267-282.
  5. Baghirzade, J.V. (2020). On the question of double residences of the governors of Caucasian Albania in the period of the early Middle Ages (based on materials of written sources and historical and archaeological research). Voprosy Istorii, 1, 209-213. doi: 10.31166/voprosyistorii202001.
  6. Çaycıoğlu, S.O. (2022). Tsarist Russia’s construction of the Caucasus line and the struggle for domination in the North Caucasus. Belleten, 86(306), 717-754. doi: 10.37879/belleten.2022.717.
  7. Comneno, M.A.L. (2020). A project of digitalization and classification of architectural monuments of Islamic countries. Disegnarecon, 13(25). doi: 10.20365/disegnarecon.25.2020.12.
  8. Gippert, J. (2023). 15 A The Gate of Ganja. In J. Gippert & J. Dum-Tragut (Eds.), Caucasian Albania: An international handbook (pp. 571-580). Berlin, Boston: De Gruyter Mouton. doi: 10.1515/9783110794687-018.
  9. Gray, B. (1961). Khamsa of Nizami, Herat, 1494: Construction of the Castle of Khawarnaq, painted by Bihzad. Retrieved from https://openresearch-repository.anu.edu.au/entities/anuarchivesitem/1be941a2-33a0-49a8-bdd9-badc15b9f1cc.
  10. Guliyev, A. (2016). The ottoman fortification of Ganja and provincial administration of Ganja-Qarabagh province in the late sixteenth century. Otam, 1-26. doi: 10.1501/OTAM_0000000682.
  11. Hammer, E. (2014). Highland fortress-polities and their settlement systems in the southern Caucasus. Antiquity, 88(341), 757-774. doi: 10.1017/S0003598X00050675.
  12. Hasanov, E. (2025). Academic issues of research of written sources in study of historic-architectural heritage of Ganja based on materials of the Late Middle Ages. Islamic History and Literature, 3(1), 56-61. doi: 10.62476/ihl3.156.
  13. Hasanov, M., Akmurzayeva, Z., & Mugudinova, N. (2022). On the issues of the administrative-political structure of Caucasian Albania. Voprosy Istorii, 3(2), 152-156. doi: 10.31166/voprosyistorii202203statyi56.
  14. Holakooei, P., Karimy, A.-H., Saeidi-Anaraki, F., Vaccaro, M., Sabatini, F., Degano, I., & Colombini, M.P. (2020). Colourants on the wall paintings of a medieval fortress at mount Sofeh in Isfahan, central Iran. Journal of Archaeological Science: Reports, 29, article number 102065. doi: 10.1016/j.jasrep.2019.102065.
  15. Jara Molineros, J.P., del Cisne Aguirre Ullauri, M., & Contreras Escandón, C. (2022). Reading heritage: The conventional versus the forbidden. Revista 180, 50, 70-81. doi: 10.32995/rev180.Num-50.(2022).art-929.
  16. Li, S., Aoki, N., Wang, R., & Xu, S. (2024). Development of cultural heritage conservation planning in China. Planning Perspectives, 39(4), 925-943. doi: 10.1080/02665433.2024.2343081
  17. Mamedova, F. (1986). Political history and historical geography of Caucasian Albania: 3rd century BC-8th century AD. Baku: Elm.
  18. Nagiev, G.G. (2020). Medieval city Ganja (city fortification and social structure). Bulletin of the Moscow City Pedagogical University. Series “Pedagogy and Psychology”, 4, 84-96. doi: 10.25688/2076-9105.2020.40.4.08.
  19. Pashayeva, M. (2021). The history of Albania and old Turkish traditions. National Folklor, 17(131).
  20. Spārītis, O. (2022). “Eternal battle” with compromises and constraints: Revitalisation of medieval architecture. Landscape Architecture and Art, 20(20), 37-42. doi: 10.22616/j.landarchart.2022.20.04.
  21. ToposText. (n.d.). Strabo, geography (str.). Retrieved from https://topostext.org/work/144.
  22. Viki, N.H., & Al-Harithy, H. (2024). Cultural heritage-led regeneration of historic cities: A strategic intervention for the metropolis of Tehran. International Journal of Islamic Architecture, 13(1), 205-230. doi: 10.1386/ijia_00134_1.
ISSN 2411-801X e-ISSN 2786-7374  УДК 71;72
DOI: 10.56318/as