Метою дослідження було аналізувати можливості застосування моделі Baugruppen в Україні як інструменту для доступного житла та відновлення після війни, поєднуючи правові, інституційні та просторові виміри. Порівняльний аналіз правового та політичного контексту між двома країнами виявив прогалини в регуляторному середовищі України, такі як недостатнє повноваження місцевих органів влади, відсутність фінансових стимулів та відсутність посередницьких організацій. У цьому дослідженні розглянуто потенційне застосування моделі Baugruppen (розвиток, ініційований громадою) для вирішення сучасних проблем житлового будівництва в Україні. У статті досліджено історичний розвиток кооперативного житла в Німеччині та Україні, зокрема, як підтримуючі правові рамки та інституційні механізми Німеччини сприяли розвитку ініціатив Baugruppen. Використовуючи район Ваубан у Фрайбурзі (Німеччина) як приклад, дослідження продемонструвало, як участь у проєктуванні, екологічні принципи та спільне управління сприяли успіху проєктів Baugruppen. Результати підкреслили необхідність реформування житлової політики України, враховуючи уроки з моделі Baugruppen Німеччини, та зазначили можливості для співпраці між муніципалітетами, місцевими громадами та міжнародними партнерами для створення умов для реалізації таких проєктів. Було визначено, що ці зміни мають охоплювати переорієнтацію політики розподілу земель, впровадження механізмів конкурсного відбору на основі концепцій та створення нових рамок розвитку, в яких кінцеві користувачі братимуть активну участь у прийнятті рішень і матимуть значно більший вплив на результати проєктів. Якщо такі інституційні прогалини будуть усунені, модель може допомогти Україні відновити зруйноване житло, забезпечити житлом переміщених осіб та підтримати сталий розвиток міст у рамках національних та міжнародних реформ
сталий розвиток міст; доступне житло; будівельна кооперація; відновлення після конфлікту; участь у проєктуванні
Отримано 04.11.2025, Доопрацьовано 03.02.2026, Прийнято 24.02.2026 Опубліковано 26.03.2026
Взято з Том 12, № 1, 2026
https://doi.org/10.56318/as/1.2026.18
Сторінки 18-28