Метою статті було нормативно-аналітичне обґрунтування впливу ступеня зсувної взаємодії на виконання вимог першої та другої груп граничних станів композитних перекриттів із профільованим настилом. Методологія дослідження ґрунтувалася на нормативно-аналітичному підході з використанням чинної національної нормативної бази України та нормативно визначених розрахункових моделей сталебетонних перекриттів як композитних згинальних елементів, для яких у межах нормативної розрахункової моделі приймалася повна або часткова сумісність деформацій сталевої та бетонної складових. Результати дослідження показали, що несуча здатність і деформативність перекриттів формувалися як взаємопов’язані характеристики в межах єдиного жорсткісно-силового механізму роботи композитного перерізу. Було встановлено, що ступінь зсувної взаємодії між сталевим настилом і бетонною плитою є інтегруючим параметром, який одночасно визначав реалізований розрахунковий опір згину та ефективну жорсткість перекриття. За умов повної зсувної взаємодії забезпечувалася максимальна реалізація приведених геометричних і жорсткісних характеристик перерізу та виконання вимог обох груп граничних станів. За часткової композитної роботи було зафіксовано узгоджене зниження розрахункового опору та зростання прогинів, причому деформативні показники виявляли вищу чутливість до зменшення ефективної жорсткості, ніж показники несучої здатності. Показано, що за однакових експлуатаційних навантажень прогини могли досягати гранично допустимих значень раніше, ніж реалізовувалися граничні напруження, що визначало експлуатаційну придатність як обмежувальний чинник проєктних рішень. Практична значимість отриманих результатів полягала в можливості їх використання проєктними та експертними організаціями у практиці нормативного оцінювання і проєктування сталебетонних перекриттів із профільованим настилом
композитна робота; зсувна взаємодія; експлуатаційна придатність; ефективна жорсткість; прогини; граничні стани
Отримано 03.10.2025, Доопрацьовано 09.01.2026, Прийнято 24.02.2026 Опубліковано 26.03.2026
Взято з Том 12, № 1, 2026
https://doi.org/10.56318/as/1.2026.29
Сторінки 29-41