Метою цього дослідження було провести всебічний аналіз технологій розумних будівель та їх інтеграцію в стале, енергоефективне та інтелектуальне урбаністичне середовище. Розумні будівлі розглядалися як системи, що поєднували автоматизовані рішення для опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, освітлення, затемнення, безпеки та управління інженерною інфраструктурою, координовані через системи управління будівлею і реалізовані за допомогою технологій IoT, датчиків та актуаторів. Такі системи збирали дані в реальному часі, що дало змогу використовувати прогнозну аналітику, адаптивне управління та енергетичну оптимізацію. Проаналізовано методи машинного навчання, зокрема навчання з учителем, без учителя, підкріплення, нечітку логіку та стохастичну оптимізацію, для прогнозування енергоспоживання, управління відновлювальними джерелами енергії, інтелектуального контролю та діагностики несправностей. Досліджено системи контролю, орієнтовані на мешканців, які враховували наявність людини, її уподобання та комфорт, дозволяючи динамічно коригувати режими роботи будівлі та використання енергії. Була проаналізована інтеграція розумних будівель з розумними мережами на основі вдосконалених систем управління енергоспоживанням будівель, що дозволяли брати участь у програмах реагування на попит, регулюванні напруги та управлінні розподіленими відновлюваними джерелами енергії. Досліджено інтегровані фотоелектричні системи розумних будівель і підходи, засновані на даних, для прогнозування енергогенерації та споживання в реальному часі. Цифрові технології, такі як моделювання інформації про будівлю, цифрові двійники, робототехніка, дрони, обчислення на краю та хмарні платформи, підвищували ефективність процесів проєктування, будівництва, моніторингу, експлуатації та обслуговування. Незважаючи на переваги, залишилися проблеми, пов’язані з високими витратами на впровадження, ризики кібербезпеки, питання сумісності систем та необхідність удосконаленої інфраструктури управління даними. Практична цінність цього дослідження полягає в застосуванні результатів на різних етапах архітектурної практики, включаючи проєктування нових будівель, реконструкцію та модернізацію наявних споруд, а також постійну оптимізацію операцій та управління будівлею
машинне навчання; цифрові двійники; контроль мешканців; управління енергією; розумна мережа; оптимізація даних; сталий розвиток
Отримано 29.09.2025, Доопрацьовано 30.12.2025, Прийнято 24.02.2026 Опубліковано 26.03.2026
Взято з Том 12, № 1, 2026
https://doi.org/10.56318/as/1.2026.42
Сторінки 42-54