en

Стаття

Вплив епідемій та пандемій на архітектурно-містобудівні трансформації міст

Ігор Гнесь Любов Соловій Василь Мацола
Анотація

Метою дослідження стало виявлення та систематизація архітектурно-містобудівних трансформацій міст, міської інженерної інфраструктури й житлового середовища, що відбувалися у відповідь на епідемії та пандемії. Методологія дослідження базувалася на міждисциплінарному підході, що поєднував історико-ретроспективний, порівняльний і просторово-аналітичний методи із залученням сучасних урбаністичних та епідеміологічних досліджень. Дослідження показало, що від найдавніших систем водопостачання та каналізації у містах Стародавнього Сходу й античності до комплексних санітарних реформ ХІХ століття та модерністських ідей «здорового міста», архітектурно-планувальні рішення послідовно використовувалися як інструмент протидії поширенню інфекційних захворювань. У статті здійснено історико-аналітичний огляд трансформацій міського простору під впливом епідемій, а також акцентовано увагу на сучасному етапі, пов’язаному з пандемією COVID-19. Показано, що сучасний етап характеризувався зміщенням фокусу з базових санітарно-інженерних рішень на морфологічні параметри житлового середовища, зокрема щільність і поверховість забудови, конфігурацію спільних просторів і ефективність природної аерації. Особливу увагу приділено аналізу просторових параметрів житлової забудови, які опосередковано впливали на епідеміологічні ризики, зокрема поверховості та щільності забудови. На основі сучасних міждисциплінарних емпіричних досліджень було проаналізовано статистично підтверджені кореляції між збільшенням щільності, поверховості житла та більш інтенсивним поширенням інфекції. Підкреслено роль аерозольних шляхів передачі інфекції через спільні інженерні системи багатоповерхових будівель. Узагальнено проектно значущі висновки щодо допустимих рівнів інтенсивності використання простору, а також ролі відкритих і напіввідкритих просторів у зниженні ризиків передачі інфекцій та зменшенні психологічного напруження під час тривалого карантину. Також, акцент зроблено на значенні ефективного природного та механічного провітрювання, організації повітрообміну у спільних зонах (сходові майданчики, коридори, ліфтові холи) та запобіганні утворенню застійних повітряних зон. Практичне значення роботи полягає у формуванні архітектурно-містобудівних рекомендацій, спрямованих на підвищення пандемічної стійкості житлового середовища, в діапазоні «район – багатоквартирний житловий будинок»

Ключові слова

передача вірусної інфекції; житлове середовище; інженерна інфраструктура; поверховість забудови; пандемічна стійкість; архітектура здоров’я

Завантажити статтю

Отримано 29.05.2025, Доопрацьовано 30.10.2025, Прийнято 29.12.2025

Взято з Том 11, № 4, 2025

ЦИТУВАТИ

Gnes, I., Soloviy, L., & Matsola, V. (2025). The impact of epidemics and pandemics on architectural and urban transformations of cities. Architectural Studies, 11(4), 91-100. https://doi.org/ 10.56318/as/4.2025.91

https://doi.org/ 10.56318/as/4.2025.91

Сторінки 91-100

Використані джерела

  1. Alfani, G., & Murphy, T.E. (2017). Plague and lethal epidemics in the pre-industrial world. The Journal of Economic History, 77(1), 314-343. doi: 10.1017/S0022050717000092.
  2. Amirzadeh, M., Sobhaninia, S., Buckman, S.T., & Sharifi, A. (2023). Towards building resilient cities to pandemics: A review of COVID-19 literature. Sustainable Cities and Society, 89, article number 104326. doi: 10.1016/j.scs.2022.104326.
  3. Baldwin, P. (2009). Contagion and the state in Europe, 1830-1930. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9780511497544.
  4. Barnes, D.S. (2006). The Great Stink of Paris and the nineteenth-century struggle against filth and germs. Baltimore: Johns Hopkins University Press.
  5. Buffel, T., Yarker, S., Phillipson, C., Lang, L., Lewis, C., Doran, P., & Goff, M. (2021). Locked down by inequality: Older people and the COVID-19 pandemic. Urban Studies, 60(8), 1465-1482. doi: 10.1177/00420980211041018.
  6. Carbone, A. (2022). Epidemics, the issue of control and the grid: A nineteenth-century perspective from Buenos Aires. Planning Perspectives, 37(1), 9-26. doi: 10.1080/02665433.2021.2002184.
  7. Chen, Y., Zheng, L., Song, J., Huang, L., & Zheng, J. (2022). Revealing the impact of urban form on COVID-19 based on machine learning: Taking Macau as an example. Sustainability, 14(21), article number 14341. doi: 10.3390/su142114341.
  8. Chong, S.Z., Ooi, C.C., Bin Abdul Malek, M.I., Ge, Z., Low, D., Kang, C.W., Chiew, C.J., Chae, S.-R., Teoh, Y.L., & Tan, K.B. (2025). Assessing vertical transmission of SARS-CoV-2 in high-rise apartments via a joint epidemiologic and modeling investigation. Frontiers in Public Health, 13, article number 1694554. doi: 10.3389/fpubh.2025.1694554.
  9. Cipolla, C.M. (1992). Miasmas and disease: Public health and the environment in the pre-industrial age (Translated by E. Potter). New Haven: Yale University Press.
  10. Colomina, B. (2019). X-ray architecture. Zurich: Lars Müller Publishers.
  11. Duval, D., Palmer, J.C., Tudge, I., Pearce-Smith, N., O’Connell, E., Bennett, A., & Clark, R. (2022). Long distance airborne transmission of SARS-CoV-2: Rapid systematic review. BMJ, 377, article number e068743. doi: 10.1136/bmj-2021-068743.
  12. Evans, R.J. (2005). Death in Hamburg: Society and politics in the cholera years. New York: Penguin Publishing Group.
  13. Ewing, R., & Hamidi, S. (2015). Compactness versus Sprawl: A review of recent evidence from the United States. Journal of Planning Literature, 30(4), 413-432. doi: 10.1177/0885412215595439.
  14. Florida, R., Rodriguez-Pose, A., & Storper, M. (2020). Cities in a post-COVID world. Papers in Evolutionary Economic Geography 20.41. Retrieved from https://ideas.repec.org/p/egu/wpaper/2041.html.
  15. Foucault, M. (1995). Discipline and punish: The birth of the prison (Translated by A. Sheridan). Vancouver: Vintage Books.
  16. Gandy, M. (2004). Rethinking urban metabolism: Water, space and the modern city. City, 8(3), 363-379. doi: 10.1080/1360481042000313509.
  17. Hall, P. (1998). Cities in civilization. New York: Pantheon.
  18. Hamlin, C. (1998). Public health and social justice in the age of Chadwick: Britain. Cambridge: Cambridge University Press.
  19. Hejazi, S.J., Arvin, M., Sharifi, A., & Lak, A. (2023). Measuring the effects of compactness/sprawl on COVID 19 spread patterns at the neighborhood level. Cities, 132, article number 104075. doi: 10.1016/j.cities.2022.104075.
  20. Honey-Rosés, J., et al. (2021). The impact of COVID-19 on public space: An early review of the emerging questions – design, perceptions and inequities. Cities & Health, 5, 263-279. doi: 10.1080/23748834.2020.1780074.
  21. Jiang, X., Ye, D., Lan, W., & Luo, Y. (2024). Epidemic, urban planning and health impact assessment: A linking and analyzing framework. Buildings, 14(7), article number 2141. doi: 10.3390/buildings14072141.
  22. Juuti, P., Katko, T., & Vuorinen, H. (Eds.). (2007). Environmental history of water – global views on community water supply and sanitation. London: IWA Publishing. doi: 10.2166/9781780402277.
  23. Kang, M., et al. (2020). Probable evidence of fecal aerosol transmission of SARS-CoV-2 in a high-rise building. Annals of Internal Medicine, 173(12), 974-980. doi: 10.7326/M20-0928.
  24. Klinenberg, E. (2018). Palaces for the people: How social infrastructure can help fight inequality, polarization, and the decline of civic life. New York: Crown.
  25. Lifestyle 24. (2019). Barcelona, the one tourists don’t see: An unexpected view of the capital of Catalonia. Retrieved from https://lifestyle.24tv.ua/barselona_yaku_ne_bachat_turisti_nespodivaniy_poglyad_na_stolitsyu_kataloniyi_n1126040.
  26. Luo, W., Baldwin, E., Jiang, A.Y., Li, S., Yang, B., & Li, H. (2022). Effects of housing environments on COVID-19 transmission and mental health revealed by COVID-19 participant experience data from the All of Us Research Program in the USA: A case-control study. BMJ Open, 12(12), article number e063714. doi: 10.1136/bmjopen-2022-063714.
  27. Melosi, M.V. (1999). The sanitary city: Urban infrastructure in America from colonial times to the present (creating the North American landscape). Baltimore: The Johns Hopkins University Press.
  28. Mouratidis, K., & Yiannakou, A. (2022). COVID-19 and urban planning: Built environment, health, and well-being in Greek cities before and during the pandemic. Cities, 121, article number 103491. doi: 10.1016/j.cities.2021.103491.
  29. Neiderud, C.J. (2015). How urbanization affects the epidemiology of emerging infectious diseases. Infection Ecology & Epidemiology, 5(1), article number 27060. doi: 10.3402/iee.v5.27060.
  30. Rosenberg, C.E. (1992). Explaining epidemics: And other studies in the history of medicine. Cambridge: Cambridge University Press.
  31. Samuelsson, K., Barthel, S., Colding, J., Macassa, G., & Giusti, M. (2020). Urban nature as a source of resilience during social distancing amidst the coronavirus pandemic. OSF Preprints. doi: 10.31219/osf.io/3wx5a.
  32. Satam, M. (2022). Influenza pandemic and the development of public health infrastructure in Bombay city, 1919-1935. Planning Perspectives, 37(1), 53-76. doi: 10.1080/02665433.2021.2009012.
  33. Sharifi, A., & Khavarian-Garmsir, A.R. (2020). The COVID-19 pandemic: Impacts on cities and major lessons for urban planning, design, and management. Science of the Total Environment, 749, article number 142391. doi: 10.1016/j.scitotenv.2020.142391.
  34. Snowden, F.M. (2019). Epidemics and society: From the Black Death to the present. New Haven: Yale University Press.
  35. Sumanti, A.E., Xian, G.E., & Novianto, D. (2023). The effect of pandemics towards sustainable architectural evolution. City and Built Environment, 1, article number 8. doi: 10.1007/s44213-023-00010-3.
  36. Sutcliffe, A. (1981). Towards the planned city. Oxford: Blackwell Publishers.
  37. Traveling Canuks. (n.d.). 25 awesome day trips from Vancouver, Canada. Retrieved from https://travelingcanucks.com/2025/01/day-trips-from-vancouver/.
  38. Ugolini, F., et al. (2020). Effects of the COVID-19 pandemic on the use and perceptions of urban green space: An international exploratory study. Urban Forestry & Urban Greening, 56, article number 126888. doi: 10.1016/j.ufug.2020.126888.
  39. UN-Habitat. (2021). Cities and pandemics: Towards a more just, green and healthy future. Nairobi: United Nations Human Settlements Programme.
  40. Verderber, S. (2003). Architecture for health – 2050: An international perspective. The Journal of Architecture, 8, 281-302. doi: 10.1080/1360236032000134808.
  41. Wang, Q., et al. (2022). Aerosol transmission of SARS-CoV-2 due to the chimney effect in two high-rise housing drainage stacks. Journal of Hazardous Materials, 421, article number 126799. doi: 10.1016/j.jhazmat.2021.126799.
  42. World Health Organization. (n.d.). COVID-19 and urban health. Retrieved from https://www.who.int/teams/social-determinants-of-health/urban-health/covid-19.
  43. Zhang, X., Sun, Z., Ashcroft, T., Dozier, M., Ostrishko, K., Krishan, P., McSwiggan, E., Keller, M., & Douglas, M. (2022). Compact cities and the Covid-19 pandemic: Systematic review of the associations between transmission of Covid-19 or other respiratory viruses and population density or other features of neighbourhood design. Health & Place, 76, article number 102827. doi: 10.1016/j.healthplace.2022.102827.
  44. Zhao, P. (2022). Analysis of COVID-19 clusters involving vertical transmission in residential buildings in Hong Kong. Building Simulation, 16, 701-711. doi: 10.1007/s12273-022-0929-5.
  45. Zhu, X., & Xu, J. (2023). After the pandemic is before the pandemic: Rethinking urban priorities, assumptions and planning approaches. Heliyon, 9(10), article number e20763. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e20763.
  46. Zhuk, K. (2021). Hong Kong: The economic oasis of Asia. A Chinese region with a European approach to life. Investory News. Retrieved from https://investory.news/gonkong-ekonomichnij-oazis-azii/.
ISSN 2411-801X e-ISSN 2786-7374  УДК 71;72
DOI: 10.56318/as