en

Стаття

Традиційні та інноваційні підходи до озеленення та принципи їх впровадження в контексті гармонізації міського простору

Анастасія Мудра
Анотація

Інтенсивні урбанізаційні процеси потребують рішень, які поєднують соціально-психологічні особливості формування міської тканини з сучасними технологіями, щоб зберегти зв’язок людини з природою навіть в умовах ущільненої забудови. Метою статті став аналіз традиційних та інноваційних підходів до озеленення й визначення принципів їхнього впровадження для створення безпечного та комфортного простору. Проведено історико-порівняльний аналіз, який показав еволюцію елементів озеленення. Виявлено, що до зростання ролі міст озеленення було невід’ємною частиною життя людини, своєрідним посередником між нею та навколишнім середовищем. Також, за допомогою положень психології та соціології у дослідженні було визначено основні механізми сприйняття простору, що дозволило комплексно оцінити вплив природи на якість життя людини. Проаналізовано сучасні приклади інтеграції елементів озеленення у щільну забудову міст країн Європи (Франція, Данія, Німеччина), Азії (КНР, Сінгапур) та США. Виокремлено та узагальнено дві групи підходів до озеленення – традиційний та інноваційний, кожен з яких представлено 3D-схемою основних структурних складових. Встановлено, що інноваційні технології  – зелені покрівлі, тераси та стіни, вертикальні ферми з гідропонними, аквапонними та аеропонними системами, мобільне озеленення  – не суперечать історично сформованим моделям, а трансформують і доповнюють їх відповідно до нових просторових обмежень і потреб міст. На основі цього було запропоновано три принципи впровадження міського озеленення: екстенсивний – орієнтований на використання великих площ із мінімальними ресурсами; інтенсивний  – орієнтований на використання менше простору, але більше технологічних рішень і витрат; комбінований – поєднує переваги обох принципів. Для кожного з них визначено характерні форми озеленення та їхній вплив на різні рівні комфорту людини: фізичний, психологічний та соціальний. Наголошено, що ефективна інтеграція озеленення в щільну забудову можлива лише за умови балансу між технологічними інноваціями та базовими механізмами сприйняття простору. Отримані результати можуть стати основою для розроблення стратегій сталого розвитку українських міст, спрямованих на гармонізацію міського простору та підвищення відчуття безпеки мешканців

Ключові слова

житло; щільність забудови; планування; ландшафтна архітектура; міське озеленення; міське агровиробництво

Завантажити статтю

Отримано 26.06.2025, Доопрацьовано 12.11.2025, Прийнято 19.12.2025

Взято з Том 11, № 4, 2025

ЦИТУВАТИ

Mudra, A. (2025). Traditional and innovative approaches to landscaping and principles of their implementation in the context of urban space harmonisation. Architectural Studies, 11(4), 53-63. https://doi.org/10.56318/as/4.2025.53

https://doi.org/10.56318/as/4.2025.53

Сторінки 53-63

Використані джерела

  1. Abdel, H. (2021). Ilot queyries apartment building/MVRDV. ArchDaily. Retrieved from https://www.archdaily.com/968597/ilot-queyries-apartment-building-mvrdv?ad_medium=gallery.
  2. Appleton, J. (1975). The experience of landscape. London; New York: Wiley.
  3. ArchDaily. (n.d.). Retrieved from https://www.archdaily.com/?ad_name=small-logo.
  4. Artmann, M., Sartison, K., & Ives, C.D. (2021). Urban gardening as a means for fostering embodied urban human-food connection? A case study on urban vegetable gardens in Germany. Sustainability Science, 16, 967-981. doi: 10.1007/s11625-021-00911-4.
  5. Astbury, J. (2019). Kuehn Malvezzi tops brick office with translucent urban greenhouse. Dezeen. Retrieved from https://www.dezeen.com/2019/11/04/kuehn-malvezzi-office-urban-greenhouse/.
  6. Barriuso, F., & Urbano, B. (2021). Green roofs and walls design intended to mitigate climate change in urban areas across all continents. Sustainability, 13(4), article number 2245. doi: 10.3390/su13042245.
  7. Beute, F., et al. (2023). How do different types and characteristics of green space impact mental health? A scoping review. People and Nature, 5(6), 1839-1876. doi: 10.1002/pan3.10529.
  8. Bratman, G.N., Olvera-Alvarez, H.A., & Gross, J.J. (2021). The affective benefits of nature exposure. Social and Personality Psychology Compass, 15(8), article number e12630. doi: 10.1111/spc3.12630.
  9. Dezeen. (n.d.). Retrieved from https://www.dezeen.com/.
  10. Fromm, E. (1973). The anatomy of human destructiveness. New York: Open Road Media.
  11. Garzón, J., Montes, L., Garzón, J., & Lampropoulos, G. (2023). Systematic review of technology in aeroponics: Introducing the technology adoption and integration in sustainable agriculture model. Agronomy, 13(10), article number 2517. doi: 10.3390/agronomy13102517.
  12. Gehl, J. (2010). Cities for people. Washington D.C.: Island Press.
  13. Giacomello, E. (2021). Green roofs, facades, and vegetative systems. Safety aspects in the standards. Oxford: Butterworth-Heinemann. doi: 10.1016/C2017-0-01917-1.
  14. Gowdy-Wygant, C. (2013). Cultivating victory: The women’s land army and the victory garden movement. Pittsburgh: University of Pittsburgh Press. doi: 10.2307/j.ctt9qh5qk.
  15. Griffiths, A. (2019). Oasis Terraces is a neighbourhood centre built around a stepped garden. Dezeen. Retrieved from https://www.dezeen.com/2019/01/22/ocean-terraces-singapore-serie-architects-multiply/.
  16. Gunapala, R., Gangahagedara, R., Wanasinghe, W.C.S., Samaraweera, A.U., Gamage, A., Rathnayaka, C., Hameed, Z., Baki, Z.A., Madhujith, T., & Merah, O. (2025). Urban agriculture: A strategic pathway to building resilience and ensuring sustainable food security in cities. Farming System, 3(3), article number 100150. doi: 10.1016/j.farsys.2025.100150.
  17. Harrouk, C. (2020). Framlab imagines modular vertical urban farms on the streets of Brooklyn. ArchDaily. Retrieved from https://www.archdaily.com/933879/framlab-proposes-modular-vertical-urban-farms-in-brooklyn.
  18. Harwood, E.D., & Martin, T. (2014). Patent No. US 8,782,948, B2. Method and apparatus for aeroponic farming. Retrieved from https://patentimages.storage.googleapis.com/41/6e/7a/eb55329756c7d1/US8782948.pdf.
  19. Herwagen, J.H. (1993). Humans, habitats, and aesthetics. The Biophilia Hypothesis, 138-172.
  20. Howard, E., & Osborn, F.J. (1965). Garden cities of to-morrow. Cambridge: The MIT Press.
  21. Jacobs, J. (1961). The death and life of great American cities. New York: Random House.
  22. Jashemski, W.F., Gleason, K.L., Hartswick, K.J., & Malek, A.-A. (Eds.). (2017). Gardens of the Roman Empire. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781139033022.
  23. Kaplan, R., & Kaplan, S. (1989). The experience of nature: A psychological perspective. Cambridge: Cambridge University Press.
  24. Kellert, S.R. (2018). Nature by design: The practice of biophilic design. New Haven: Yale University Press.
  25. Kingsley, J., Foenander, E., & Bailey, A. (2020). “It’s about community”: Exploring social capital in community gardens across Melbourne, Australia. Urban Forestry & Urban Greening, 49, article number 126640. doi: 10.1016/j.ufug.2020.126640.
  26. Klymchyk, O. (2021). Possibilities of application of vertical greening in the cities of Ukraine. Environmental Sciences, 7, 51-55. doi: 10.32846/2306-9716/2021.eco.7-34.9.
  27. Kosyk, O., & Letik, K. (2021). Formation of a comfortable urban environment by means of landscaping. Theory and Practice of Design, 23, 134-140. doi: 10.18372/2415-8151.23.16279.
  28. Lama, S.L., Marcelino, K.R., Wongkiew, S., Surendra, K.C., Hu, Z., Lee, J.W., & Khanal, S.K. (2025). Recent advances in aquaponic systems: A critical review. Reviews in Aquaculture, 17(3), article number e70029. doi: 10.1111/raq.70029.
  29. Landezine International Landscape Award. (n.d.). The courtyard of the future at Straussvej. Retrieved from https://landezine-award.com/the-courtyard-of-the-future-at-straussvej/.
  30. Landezine. (n.d.). Retrieved from https://landezine.com/.
  31. Lentz, D.L., et al. (2014). Forests, fields, and the edge of sustainability at the ancient Maya city of Tikal. Proceedings of the National Academy of Sciences, 111(52), 18513-18518. doi: 10.1073/pnas.1408631111.
  32. Leslie, M. (Ed.). (2016). Cultural history of gardens in the Medieval Age. London: Bloomsbury Academic.
  33. Manso, M., & Castro-Gomes, J. (2015). Green wall systems: A review of their characteristics. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 41, 863-871. doi: 10.1016/j.rser.2014.07.203.
  34. Marsaglia, V. (2024). Technological greenery. Exploring cutting-edge solutions for performant greenery integration in building envelope design. Energy and Buildings, 324, article number 114920. doi: 10.1016/j.enbuild.2024.114920.
  35. McHarg, I.L. (1969). Design with nature. New York: Garden City.
  36. Mosser, M., & Teyssot, G. (Eds.). (1991). The architecture of Western gardens: A design history from the Renaissance to the present day. Cambridge: MIT Press.
  37. Nguyen, P.-Y., Astell-Burt, T., Rahimi-Ardabili, H., & Feng, X. (2021). Green space quality and health: A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(21), article number 11028. doi: 10.3390/ijerph182111028.
  38. Oleshko, O., & Petrovska, Yu. (2020). Phytodesign as a mean of greening and a detailed of the subject-spatial environment. Problems of Theory and History of Architecture in Ukraine, 20, 249-258. doi: 10.31650/2519-4208-2020-20-249-258.
  39. Patseva, I., Alpatova, O., Rybak, O., Tsyganenko-Dziubenko, I., & Medvid, O. (2022). Rooftop gardening as an adaptation measure of the climate changes a case study of Zhytomyr. Problems of Chemistry and Sustainable Development, 3, 67-74. doi: 10.32782/pcsd-2022-3-9.
  40. Pintos, P. (2020). Taichung Green Corridor/Mecanoo. ArchDaily. Retrieved from https://www.archdaily.com/972400/taichung-green-corridor-mecanoo.
  41. Rajendran, S., Domalachenpa, T., Arora, H., Li, P., Sharma, A., & Rajauria, G. (2024). Hydroponics: Exploring innovative sustainable technologies and applications across crop production, with emphasis on potato mini-tuber cultivation. Heliyon, 10(5), article number e26823. doi: 10.1016/j.heliyon.2024.e26823.
  42. Ren, Q., Weng, Y., & Hu, Z. (2025). A study of space creation for healing landscape design in the post-epidemic era. Frontiers in Psychology, 16, article number 1618451. doi: 10.3389/fpsyg.2025.1618451.
  43. Rosso, F., Pioppi, B., & Pisello, A.L. (2024). Tactical urban pocket parks (TUPPs) for subjective and objective multi-domain comfort enhancement. Journal of Environmental Management, 349, article number 119447. doi: 10.1016/j.jenvman.2023.119447.
  44. Sang, Å.O., Thorpert, P., & Fransson, A.-M. (2022). Planning, designing, and managing green roofs and green walls for public health – an ecosystem services approach. Frontiers in Ecology and Evolution, 10, article number 804500. doi: 10.3389/fevo.2022.804500.
  45. Šćepanović, S., Joglekar, S., Law, S., Quercia, D., Zhou, K., Battiston, A., & Schifanella, R. (2025). Vitamin N: Benefits of different forms of public greenery for urban health. arXiv. doi: 10.48550/arXiv.2508.12998.
  46. Shwartz, A., Tzunz, M., Gafter, L., & Colléony, A. (2023). One size does not fit all: The complex relationship between biodiversity and psychological well-being. Urban Forestry & Urban Greening, 86, article number 128008. doi: 10.1016/j.ufug.2023.128008.
  47. Sitte, C. (1922). The urban planning according to its artistic principles: A contribution to the solution of modern questions of architecture and monumental sculpture with special reference to Vienna. Vienna: Carl Graeser.
  48. Staniszewski, R., Podawca, K., Sojka, M., Kacprzak, E., & Karsznia, K. (2025). Analysis of the impact of road noise on urban green spaces: A case study of the dendrological garden in Poznań, Poland. Miscellanea Geographica, 29(1), 11-20. doi: 10.2478/mgrsd-2025-0004.
  49. Ulrich, R.S. (1984). View through a window may influence recovery from surgery. Science, 224(4647), 420-421. doi: 10.1126/science.6143402.
  50. Wan, C., Shen, G.Q., & Choi, S. (2021). Underlying relationships between public urban green spaces and social cohesion: A systematic literature review. City, Culture and Society, 24, article number 100383. doi: 10.1016/j.ccs.2021.100383.
  51. Žuvela-Aloise, M., Koch, R., Buchholz, S., & Früh, B. (2016). Modelling the potential of green and blue infrastructure to reduce urban heat load in the city of Vienna. Climatic Change, 135, 425-438. doi: 10.1007/s10584-016-1596-2.
ISSN 2411-801X e-ISSN 2786-7374  УДК 71;72
DOI: 10.56318/as