Інтенсивні урбанізаційні процеси потребують рішень, які поєднують соціально-психологічні особливості формування міської тканини з сучасними технологіями, щоб зберегти зв’язок людини з природою навіть в умовах ущільненої забудови. Метою статті став аналіз традиційних та інноваційних підходів до озеленення й визначення принципів їхнього впровадження для створення безпечного та комфортного простору. Проведено історико-порівняльний аналіз, який показав еволюцію елементів озеленення. Виявлено, що до зростання ролі міст озеленення було невід’ємною частиною життя людини, своєрідним посередником між нею та навколишнім середовищем. Також, за допомогою положень психології та соціології у дослідженні було визначено основні механізми сприйняття простору, що дозволило комплексно оцінити вплив природи на якість життя людини. Проаналізовано сучасні приклади інтеграції елементів озеленення у щільну забудову міст країн Європи (Франція, Данія, Німеччина), Азії (КНР, Сінгапур) та США. Виокремлено та узагальнено дві групи підходів до озеленення – традиційний та інноваційний, кожен з яких представлено 3D-схемою основних структурних складових. Встановлено, що інноваційні технології – зелені покрівлі, тераси та стіни, вертикальні ферми з гідропонними, аквапонними та аеропонними системами, мобільне озеленення – не суперечать історично сформованим моделям, а трансформують і доповнюють їх відповідно до нових просторових обмежень і потреб міст. На основі цього було запропоновано три принципи впровадження міського озеленення: екстенсивний – орієнтований на використання великих площ із мінімальними ресурсами; інтенсивний – орієнтований на використання менше простору, але більше технологічних рішень і витрат; комбінований – поєднує переваги обох принципів. Для кожного з них визначено характерні форми озеленення та їхній вплив на різні рівні комфорту людини: фізичний, психологічний та соціальний. Наголошено, що ефективна інтеграція озеленення в щільну забудову можлива лише за умови балансу між технологічними інноваціями та базовими механізмами сприйняття простору. Отримані результати можуть стати основою для розроблення стратегій сталого розвитку українських міст, спрямованих на гармонізацію міського простору та підвищення відчуття безпеки мешканців
житло; щільність забудови; планування; ландшафтна архітектура; міське озеленення; міське агровиробництво
Отримано 26.06.2025, Доопрацьовано 12.11.2025, Прийнято 19.12.2025
Взято з Том 11, № 4, 2025
https://doi.org/10.56318/as/4.2025.53
Сторінки 53-63