en

Стаття

Типові проєкти для нетипових містобудівних утворень: наукоград П’ятихатки

Катерина Діденко Ольга Вигдорович
Анотація

Наукогради як спеціалізовані науково-виробничі комплекси були унікальним явищем радянського містобудування, сформованим у 1950-1980-х роках. Ці поселення проєктувалися з метою створення оптимальних умов для діяльності наукових установ і комфортного проживання їхніх працівників. Одним із яскравих прикладів такого утворення був наукоград П’ятихатки у Харкові, створений для забезпечення функціонування Харківського фізико-технічного інституту. Метою цієї статті стало дослідження архітектурної та містобудівної еволюції наукограда П’ятихатки у Харкові шляхом визначення етапів його розвитку та аналізу унікальних і стандартизованих рис на містобудівному рівні та на рівні окремих будівель. Результати дослідження показали, що територія П’ятихаток продемонструвала ключові характеристики класичного наукограда: супутникове розташування, закриту структуру, індивідуальне генеральне планування, високий рівень озеленення, а також збалансоване поєднання житлової, виробничої та рекреаційної інфраструктури. Ці риси підкреслили наукові й державні пріоритети, закладені в основу його формування. Водночас архітектурна складова району відображала характерні риси масового будівництва відповідної епохи, що проявлялися у використанні типових проєктів житлових і громадських будівель. Таке поєднання унікального містобудівного статусу та типової забудови сформувало контраст і продемонструвало прагматичний підхід до архітектурних рішень в умовах обмежених ресурсів. Особливий інтерес становило дослідження функціонально-просторового комплексу П’ятихаток, який охоплював соціальні, освітні, спортивні та транспортні елементи, а також аналіз його потенціалу як об’єкта культурної спадщини. Проведене дослідження підкреслило необхідність модернізації застарілої інфраструктури з одночасним збереженням цінних просторових і композиційних рішень, що й надалі формують елементи міського середовища

Ключові слова

науково орієнтоване поселення; моноіндустріальне місто; пострадянська забудована спадщина; унікальна містобудівна структура; типовий проєкт

Завантажити статтю

Отримано 31.07.2025, Доопрацьовано 03.11.2025, Прийнято 19.12.2025

Взято з Том 11, № 4, 2025

ЦИТУВАТИ

Didenko, K., & Vigdorovich, O. (2025). Typical projects for atypical urban formations: The science city Piatykhatky. Architectural Studies, 11(4), 64-75. https://doi.org/10.56318/as/4.2025.64

https://doi.org/10.56318/as/4.2025.64

Сторінки 64-75

Використані джерела

  1. Аntypenko, H., Antonenko, N., & Didenko, K. (2021). Urban transformations of Kharkiv’s large housing estates. Novi Budynky and Pavlovo Pole after 1991. Építés – Építészettudomány, 50(1-2), 45-63. doi: 10.1556/096.2021.00017.
  2. Antypenko, H., & Benkő, M. (2022). Architectural and urban transformations of large housing estate related to functional diversification: Case of Kelenföld in Budapest. Journal of Architecture & Urbanism, 46(2), 160-170. doi: 10.3846/jau.2022.17462.
  3. Archive of NSC KIPT. (1963). Development projects of Pjatykhatky settlement (1st stage of construction). Central State Scientific and Technical Archives of Ukraine. Retrieved from https://cdnta.archives.gov.ua/.
  4. Archive of NSC KIPT. (1987). Development projects of Pjatykhatky settlement (2nd stage of construction). Central State Scientific and Technical Archives of Ukraine. Retrieved from https://cdnta.archives.gov.ua/.
  5. Ashykhmin, V., & Stepina, V. (2008). Establishment of the scientific and production base of the Institute of Solid State Physics Materials Science and Technologies. Energy and Electrification, 12, 51-63.
  6. Berger, S. (Ed.). (2019). Constructing industrial pasts: Heritage, historical culture and identity in regions undergoing structural economic transformation. New York: Berghahn Books.
  7. Buryak, O., & Vigdorovich, O. (2023). Configuration of urban planning spaces as a subject of protection. Innovative approaches to monuments protection works on the mass industrial development of Kharkiv of the 1960s-1980s. AIP Conference Proceedings, 2490(1), article number 030014. doi: 10.1063/5.0123084.
  8. Communist Party of the Soviet Union. (1956). 20th Congress of the Communist Party of the Soviet Union. 14-25 of February, 1956. Verbatim Report. Volumes 1-2. M.: State Political Publishing House.
  9. Dijokienė, D., & Paškauskienė, A. (2022). Identity of historical areas of a city: Interaction between nature and man. Scientific Journal of Latvia University of Life Sciences and Technologies Landscape Architecture and Art, 20(20), 7-17. doi: 10.22616/j.landarchart.2022.20.01.
  10. Dotsiak, T. (2023). Kharkiv’s Piatykhatky are recovering from the unfortunate shelling. Fakty ICTV. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=nFYzzLo1JEY.
  11. Drėmaitė, M. (2022). Co-operative housing in Lithuania as a field of architectural experimentation (1960s-1980s). ABE Journal, 20. doi: 10.4000/abe.13188.
  12. Drėmaitė, M. (2023). The role of architects in fighting the monotony of the Lithuanian mass housing estates. In Urban planning during socialism (pp. 134-150). London: Routledge.
  13. Grinevich, E., Gaevoy, Y., Vyatkin, V., & Karzhinerova, T. (2021). The problems of reconstruction of residential buildings built in the 60s and 70s of the XX century in the city of Kharkiv. Scientific Bulletin of Construction, 104(2), 140-146. doi: 10.29295/2311-7257-2021-104-2-140-147.
  14. Hajduková, R., & Sopirová, A. (2022). Perspectives of post-industrial towns and landscape in Eastern Slovakia – case study Strážske. Land, 11(7), article number 1114. doi: 10.3390/land11071114.
  15. Harlov‑Csortán, M., & Tamáska, M. (2025). Dunaújváros and Paks: Socialist science and technology cities of Hungary? Studia Historiae Scientiarum, 24, 75-103. doi: 10.4467/2543702XSHS.25.004.21842.
  16. Jaczewska, J., Tarkowski, M., Puzdrakiewicz, K., & Połom, M. (2022). Urban densification and sustainable mobility in a post-socialist city. Reconstruction of the science and business district development in Gdańsk. Cities, 127, article number 103739. doi: 10.1016/j.cities.2022.103739.
  17. Kachemtseva, L., Khoroian, N., Didenko, K., & Antonenko, N. (2022). Urban planning features of naukogrady (science cities) – centers of innovative activity: The case of Pyatihatky. Architecture, Civil Engineering, Environment, 15(1), 19-28. doi: 10.21307/acee-2022-002.
  18. Kissfazekas, K., & Benkő, M. (2022). Dunaújváros. Transforming and re-branding the largest new town of Hungary’s state-socialist era. In Post-utopian spaces. London: Routledge.
  19. Kulić, V., Parker, T., Penick, M., & Steiner, F. (Eds.). (2014). Sanctioning modernism: Architecture and the making of postwar identities. Austin: University of Texas Press.
  20. Liubimau, S. (2019). Post-Soviet ‘nuclear’ towns as multi-scalar infrastructures. Relating sovereignty and urbanity through the perspective of Visaginas. In T. Tuvikene, W. Sgibnev & C.S. Neugebauer (Eds.), Post-socialist urban infrastructures (pp. 90-104). London: Routledge.
  21. Mažeikienė, N., & Gerulaitienė, E. (2022). Negotiating post-nuclear identities through tourism development in the ‘atomic town’ Visaginas. Journal of Baltic Studies, 53(3), 437-457. doi: 10.1080/01629778.2022.2092163.
  22. Mihaylov, V., & Ilchenko, M. (Eds.). (2022). Post utopian spaces: Transforming and re-evaluating urban icons of socialist modernism. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003260769.
  23. Pecherskyі, A. (2023). By shelling Kharkiv’s Piatykhatky, the russians deliberately ignored the danger of radioactive contamination. Army Inform. Retrieved from https://armyinform.com.ua/2023/06/14/obstrilyuyuchy-harkivski-pyatyhatky-rosiyany-svidomo-ignoruvaly-nebezpeku-radioaktyvnogo-zabrudnennya/.
  24. PhotoBuildings. (n.d.). Retrieved from https://photobuildings.com/cities/70/.
  25. Remizova, O., & Bozhko, K. (2025). Processes of ruinisation and revitalisation: Kharkiv industrial architecture in the modernist era. Docomomo Journal, 74, 59-68. doi: 10.52200/docomomo.74.06.
  26. Serhiiuk, I., & Kalakoski, I. (2023). Demolition or adaptation?: Post-industrial buildings in Ukraine. Buildings & Cities, 4(1), 352-368. doi: 10.5334/bc.307.
  27. Shevchenko, L. (2022). Mass housing in Ukraine in the second half of the 20th century. Docomomo Journal, 67, 72-79. doi: 10.52200/docomomo.67.08.
  28. Stanilov, K. (Ed.). (2007). The post‑socialist city. Urban form and transformations in Central and Eastern Europe after socialism. Dordrecht: Springer. doi: 10.1007/978-1-4020-6053-3.
  29. The Declaration of Helsinki. (2013). Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki/.
  30. Tolok, V. (2004). Physics and Kharkiv. Physical Surface Engineering, 2(4), 229-243.
  31. Wendland, A.V. (2020). Ukrainian memory spaces and nuclear technology: The musealization of Chornobyl’s disaster. Technology and Culture, 61(4), 1162-1177. doi: 10.1353/tech.2020.0116.
ISSN 2411-801X e-ISSN 2786-7374  УДК 71;72
DOI: 10.56318/as