Метою дослідження була теоретична оцінка використання перероблених будівельних і промислових відходів у сухих реноваційних сумішах. Методологія охоплювала комплексний підхід до утилізації відходів у контексті сталого розвитку та визначенні перспектив для України. Встановлено, що часткова заміна цементу гранульованим доменним шлаком (25-50 %) знижує вуглецевий слід на 30-40 % без втрати міцності та довговічності, додавання перероблених заповнювачів (20-30 % від природного піску) забезпечує міцність ≥10 МПа при належному контролі гранулометрії та чистоти. Поєднання скла та шлаку підвищує щільність матриці й зменшує водопоглинання, але потребує контролю лужної реактивності. Виявлено, що аналіз життєвого циклу підтверджує зниження CO2-викидів на 20-40 % при використанні переробленої сировини, водночас значна економія первинних ресурсів зменшує тиск на довкілля та обсяги відходів. Використання методів математичного планування експерименту дозволяє швидше підбирати оптимальні рецептури, зменшуючи кількість експериментів у 8-10 разів. Натурні випробування у Португалії, Індії та Південно-Африканській Республіці підтвердили можливість практичного використання сумішей із вторинними матеріалами у штукатурних і мурувальних роботах. В Україні потенціал застосування таких технологій став значним з огляду на потреби післявоєнної відбудови та наявність великих обсягів будівельних і демонтажних відходів. Найперспективнішими рішеннями для реноваційних сумішей стали гранульований доменний шлак, класифіковані дрібні фракції (після очищення можуть заміщати 20-30 % піску без втрати властивостей), комбінації гранульованого доменного шлаку та скляного порошку, склади, оптимізовані за допомогою машинного навчання. В Україні головними бар’єрами стали недостатній рівень контролю якості та слабка лабораторна база, однак регіональні виробництва сумішей здатні забезпечити ефективне використання відходів будівництва у відбудові. Практична значимість полягає у використанні результатів будівельними компаніями, виробниками матеріалів для екологічних сумішей і стандартів відновлення
утилізація відходів; альтернативні в’яжучі матеріали; довговічність розчинів; лабораторні випробовування; польові випробування; стійкість до агресивного середовища; ресурсоефективність
Отримано 09.07.2025, Доопрацьовано 31.10.2025, Прийнято 19.12.2025
Взято з Том 11, № 4, 2025
https://doi.org/10.56318/as/4.2025.21
Сторінки 21-32