Актуальність цього дослідження зумовлена зростаючою потребою у нових комеморативних практиках в умовах триваючої війни, спричиненої збройною агресією російської федерації проти України. Метою дослідження став аналіз сучасних методів створення меморіальних муралів, визначення їхньої ролі у формуванні публічної пам’яті та дослідження особливостей їх інтеграції в міський простір. У роботі застосовано методи візуального аналізу, польового дослідження, інтерв’ю та дискурсивного аналізу. У межах дослідження розглянуто феномен меморіальних муралів як специфічну форму публічного мистецтва, що функціонує в урбаністичному середовищі. Визначено, що мурали постали ефективним інструментом фіксації колективної пам’яті, конструювання ідентичності та формування символічного просторового ландшафту міста. Основну увагу зосереджено на муральних практиках в українських містах, із особливим акцентом на авторському досвіді реалізації проєктів меморіальних муралів. У результаті дослідження виявлено ключові трансформації дизайну таких творів за п’ятьма вимірами: соціокультурним, просторовим, комунікативним, технологічним і політичним. Встановлено, що в умовах воєнного часу (2022-2025) меморіальні мурали виходять за межі суто художньої форми та набувають значення носіїв смислів – виконуючи функції соціальних маркерів, емоційних реакцій і засобів критичної інтерпретації дійсності. Дослідження засвідчило, що ефективність реалізації таких проєктів залежить від якості взаємодії з локальними спільнотами, професійного діалогу з міським контекстом та наявності ґрунтовної методологічної основи. Також окреслено ризики, пов’язані з непрофесійним підходом, зокрема ретравматизацію, спотворення середовища та втрату символічної цінності. Практична значущість дослідження полягає у формуванні підходів до змістовного створення меморіальних муралів, які можуть бути масштабовані на національному рівні та інтегровані в міжнародний культурний дискурс
візуальна пам’ять; публічний простір; урбаністична ідентичність; колективна пам’ять; просторове вшанування
Отримано 15.08.2025, Доопрацьовано 18.11.2025, Прийнято 19.12.2025
Взято з Том 11, № 4, 2025
https://doi.org/10.56318/as/4.2025.09
Сторінки 9-20