en

Стаття

Архітектоніка першоджерела як основа стилізації в дизайні інтер’єру

Ірина Дида Віолетта Радомська Олександра Дида
Анотація

Пошук стилю в предметно-просторовому дизайні складає найбільш вагому частку концептуального проєктування, тому проблема розробки науково обґрунтованих принципів стилізації історичного стилю як першоджерела в сучасному інтер’єрі є актуальною. Мета статті – провести аналіз та виокремити значення збереження архітектоніки, що формує особливості стилю першоджерела. В процесі стилізації автеничних аналогів для дизайну інтер’єру та предметного середовища було створено алгоритм передачі та ретрансляції стилю чи стилістики для коректного сприйняття його реципієнтами. Для з’ясування сучасного стану дослідженості теми, концептуально-стилістичних тенденцій та визначення аргументацій було застосовано історіографічний та порівняльний аналіз. Зокрема, для виявлення та підтвердження архітектонічної структури першоджерел стилю і їх впливу на цілісність сучасних стильових експериментів використано спеціальну методику морфологічного аналізу. В процесі дослідження вдалось з’ясувати, що колір, матеріал, текстура важливі, проте не головні в питанні визначення певного стилістичного ідентифікату. Щоб упізнати орнамент чи декор, який характеризує стилістичну приналежність, достатньо відтворити основний його лінійний рисунок, зберегти спосіб формування і характерні кути, пропорції. Додаткові деталі збагачують візуальний образ, проте не змінюють результат ідентифікації. Подібна ситуація з ідентифікацією стилю в архітектурному середовищі. На відміну від декоративних елементів, як і від мистецьких творів у «чистому» вигляді, архітектурно-просторове середовище мало багато важливих функцій, і естетика серед них не була основною. Тому досвід використання аналізу морфологічної структури – архітектоніки першоджерела за допомогою формотворення дозволило створити функціонально-естетичне середовище у просторі. Філософсько-концептуальний підхід переосмислення першоджерела, а не лише «аналогів» дизайн-пропозицій, розширило інтерпретаційне поле сучасного проєктанта, який в коректній синергії з сучасними технологіями має можливість створити асоціативний образ своєї авторської інспірації. Практична цінність дослідження полягає в розробці методичних підходів до аналізу та інтерпретації архітектоніки першоджерел, як основи для стилізації в сучасному дизайні інтер’єру. Запропоновані концептуальні принципи стилізації можуть бути впроваджені в професійну практику дизайнерів інтер’єрів, архітекторів і митців декоративного мистецтва, а також у навчальних програмах дизайнерських і мистецьких спеціальностей

Ключові слова

форма; візуальний код; морфологічна структура; трансформація; асоціативний образ

Завантажити статтю

Отримано 31.03.2025, Доопрацьовано 31.07.2025, Прийнято 05.09.2025

Взято з Том 11, № 3, 2025

ЦИТУВАТИ

Dyda, I., Radomska, V., & Dyda, O. (2025). Architectonics of primary source as the basis for stylisation in the interior design. Architectural Studies, 11(3), 20-34. https://doi.org/10.56318/as/3.2025.20

https://doi.org/10.56318/as/3.2025.20

Сторінки 20-34

Використані джерела

  1. Abizov, V., & Syomkin, S. (2023). Ethno design of restaurants: Modern experience and main characteristics. Art and Design, 6(4), 80-90. doi: 10.30857/2617-0272.2023.4.7.
  2. Arnheim, R. (2004). Art and visual perception: The psychology of the creative eye. Gdańsk: Słowo/Obraz Terytoria Publishing House.
  3. Bodnar, O. (2012). Features of the creative and research process in design and architecture in the 1960s-1980s. Essays on the History of Ukrainian Design in the 20th century, 181-204.
  4. Boichuk, A. (2019). The factor of consistency in innovation design. Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts, 1, 5-11. doi: 10.33625/2409-2347-2019-1-5-11.
  5. Bondar, I. (2020). Ethno-design as a conservation form for folk art images in the age of globalization. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 3(2), 192-201. doi: 10.31866/2617-7951.3.2.2020.220078.
  6. Burchak, I., & Shmelov, V. (2022). Modern trends in residential interior design. Theory and Practice of Design, 26, 133-139. doi: 10.32782/2415-8151.2022.26.16.
  7. Chepelyk, V., & Moisieienko-Chepelyk, Z. (2000). Ukrainian architectural modernism. Kyiv: KNUCA.
  8. Cherkes, B. (2008). National identity in city architecture. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House.
  9. Clemons, S.A., & Ekman, M.J. (2011). Exploring theories identified in the Journal of Interior Design. Journal of Interior Design, 36(4), 31-50. doi: 10.1111/j.1939-1668.2011.01065.x.
  10. Danylenko, V. (2005). Ukrainian design in the global context of artistic and design culture. Kharkiv: Kharkiv State Academy of Design and Arts; Koloryt.
  11. Dyachenko, A. (2024). Design of interiors with products of folk art as the basis of the development of fine art in Ukraine in the XX century. Current Issues of the Humanities, 1(75), 63-70. doi: 10.24919/2308-4863/75-1-9.
  12. Dyda, I. (2025). The social role of changeable theme decor in interior and spatial design. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series of Architecture, 7(2), 163-170. doi: 10.23939/sa2025.02.163.
  13. Dyda, O. (2022). The Disneyland effect: Modern functions of the architectural environment. In Collection of theses of the International scientific and technical conference. "Design and architecture: History and modernity" (pp. 41-42). Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House.
  14. Gutorov, O. (2023). Features of modern stylistic trends in interior design. Young Scientist, 1, 51-55. doi: 10.32839/2304-5809/2023-1-113-11.
  15. Hanotska, O., & Maslak, V. (2022). Prerequisites for the development of ethnic style in modern Ukrainian design. In IV International scientific and practical conference “Current issues of contemporary design” (pp. 16-19). Kyiv: KNUTD.
  16. Hnidets, R. (2024). The traditional forms of the domical completion to churchs of Ukrainian architecture modern style and their innovative expression to the contemporary temple building. The Ethnology Notebooks, 5, 1085-1095. doi: 10.15407/nz2024.05.1085.
  17. Interior of a Ukrainian houses from different regions. (2019). Spadok.org.ua. Retrieved from https://spadok.org.ua/narodna-arkhitektura/inter-yer-ukrayinskoyi-khaty-riznykh-oblastey?.
  18. Karmazyn-Kakovsky, V. (1972). Ukrainian folk architecture: Houses and wooden churches of the 18th century. Rome: Bohoslovie.
  19. Khodak, O., & Savchuk, O. (Eds.). (2016). Vasyl Hryhorovych Krychevsky (Vol. 10). Kharkiv: Publisher O.O. Savchuk.
  20. Kiuntsli, R., Stepaniuk, A., & Besaha, I. (2024). Heterochrony of Gaudi’s architecture. Bulletin of Lviv National Environmental University. Series “Architecture and Construction”, 25, 110-118. doi: 10.31734/architecture2024.25.110.
  21. Linda, S. (2013). Historicism in architecture as a form of artistic representation of the past. Current Problems of Architecture and Urban Planning, 34, 69-82.
  22. Loos, A. (1908). Ornament and crime. Retrieved from https://www.scribd.com/document/340262046/Toa-Ornament-and-Crime-pdf.
  23. Modern classic design elements: An in-depth guide. (n.d.). Latitude Bespoke. Retrieved from https://latitudebespoke.com/interior-insights/modern-classic-design-elements-an-in-depth-guide/.
  24. Not only Falu red – the colours of Scandinavian house facades and their meanings. (n.d.). FoveoTech. Retrieved from https://www.foveotech.com.ua/kolory/svitovi-trjendi/nje-liczje-falunskiji-cjervoniji-kolori-fasadiv-skandinavskix-budinkiv-ta-jixn-znacjennja.
  25. Official website of Clementii Sheptytskyi Museum of Folk Architecture and Rural Life (Shevchenkivskyi Hai). (n.d.). Retrieved from https://lviv.travel/en/places/museums/muzei-narodnoyi-arkhitekturi-ta-pobutu-imeni-klimentiia-sheptitskogo.
  26. Pastoureau, M. (2000). Blue: The history of a color. (Translated by M.I. Cruse). Princeton: Princeton University Press.
  27. Pile, J.F. (2005). A history of interior design. London: Laurence King Publishing.
  28. Pylypchuk, O., Polubok, A., & Krivenko, O. (2021). Determination of colored surface properties art object as a means of creating a harmonious architectural environment. Architectural Bulletin of KNUCA, 22-23, 78-85. doi: 10.32347/2519-8661.2021.22-23.78-85.
  29. Radomska, V. (2020). Fractal geometry in the structure of murals located in interior spaces (as based on the example of polychrome paintings by Modest Sosenko). Current Issues of the Humanities, 1(30), 212-217. doi: 10.24919/2308-4863.1/30.212246.
  30. Radomska, V., & Tyrpych, I. (2012). On the question of the genealogy of ornament in architecture and interior space. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series of Architecture, 728, 219-224.
  31. Rita Chraibi. (2025). Retrieved from https://intdesigners.com/.
  32. Selivachov, M., Puchkov, A., & Savchuk, O. (Eds.). (2023). Vasyl Krychevskyi: Ornament compositions. Kharkiv: Oleksandr Savchuk Publisher.
  33. Shmagalo, R. (2020). Ideological and philosophical origins of the art and design education of Ukraine in the age of modern and postmodern. In International scientific and practical conference “Current issues of modern design” (pp. 103-106). Kyiv: KNUDT.
  34. Sukhytskyi, V. (2020). Product design: Understanding definitions and formats. DesignSVStudio. Retrieved from https://svdesign.com.ua/predmetnij-dizajn-rozbiraiemosja-v-viznachennjah-i-formatah.
  35. Syomka, S. (2013). The mechanism of proportioning in modern architectural composition. Construction of Ukraine, 5, 30-36.
  36. Tretyak, Y., Kuznetsova, I., Us, V., & Ilyk, I. (2017). Features of use of the folk textiles for the modern ethnic interior design in Ukraine. Theory and Practice of Design, 11, 204-214. doi: 10.18372/2415‑8151.11.11897.
  37. Yurchenko, I. (2024). The method of implementation of ethno-art traditions in the design of modern subject forms. Current Issues in Research, Conservation and Restoration of Historic Fortifications, 20, 141-148. doi: 10.23939/fortifications2024.20.141. 
  38. Yurchenko, I., & Bida, R. (2011). Hutsul carving. Visual and morphological patterns of ornament: Theory and practice. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House.
ISSN 2411-801X e-ISSN 2786-7374  УДК 71;72
DOI: 10.56318/as