Мета цього дослідження – розробка архітектурної моделі точкової модульної реконструкції, орієнтованої на стійке оновлення житлових кварталів з урахуванням міжнародних стандартів екологічної та соціальної ефективності, а також специфіки щільної міської забудови південних регіонів Казахстану. На основі архітектурно-планувального аналізу, містобудівної експертизи, оцінювання нормативної застосовності, а також контент-аналізу і SWOT-аналізу в статті було здійснено комплексне оцінювання потенціалу модульного домобудівництва та інтеграції екоагроархітектурних рішень у житлове середовище південних регіонів Казахстану. Було сформовано інтегративну модель точкової трансформації застарілих мікрорайонів з використанням модульного будівництва, реалізація якої можлива без відселення мешканців і з мінімальними часовими, фінансовими та соціальними витратами. Структура моделі включає надбудовні блоки, що зводяться на міцних будівлях для розширення житлового фонду; вставні модульні секції, що розміщуються в міжкорпусних просторах для ущільнення та функціонального урізноманітнення забудови; а також громадські ядра, адаптовані до локальних потреб. Рішення базуються на результатах обстеження районів Алмати і враховують кліматичні, демографічні та нормативні особливості регіону. У дослідженні особливу увагу було приділено інтеграції елементів екоагроархітектури – тепличних модулів, агроплатформ, вертикального озеленення і дворикових компостних станцій – у структуру житлової забудови. Проведені розрахунки та аналіз показали, що застосування цих рішень дає змогу знизити теплове навантаження на будівлі до 25 %, збільшити коефіцієнт озеленення території до 25 %, а також скоротити умовний вуглецевий слід на 18 % у розрахунку на один квартал. Крім того, такі елементи сприяють розвитку мікроспільнот, що самозабезпечуються, активізуючи локальне міське землеробство і залучаючи мешканців до формування середовища. Це зміцнює соціальну згуртованість і розширює функціональне використання внутрішньоквартальних просторів. Представлена модель відповідає нормативам Республіки Казахстан і міжнародним орієнтирам сталого розвитку, переосмислюючи прибудинковий простір як багаторівневу екосистему з рекреаційними, громадськими та аграрними функціями
каркасно-модульне будівництво; екоагроархітектура; енергоефективність; сталий розвиток; точкова реконструкція
Отримано 15.01.2025, Доопрацьовано 16.05.2025, Прийнято 01.07.2025
Взято з Том 11, № 2, 2025
https://doi.org/10.56318/as/2.2025.21
Сторінки 21-35