en

Стаття

Оборонне житло у XVIII ст. та його генеза в культурному ландшафті українського села

Надія Соснова
Анотація

В Україні реєстр пам’яток, що характеризують культурний ландшафт передмістя, включає лише кілька об’єктів. Однак залишки стін або валів оборонних споруд та їх території офіційно не реєструються, і в більшості випадків їх історичні межі не враховуються при розподілі сільських земель. Метою цього дослідження було охарактеризувати планування та просторове рішення, а також генезис оборонних споруд XVIII століття в культурному ландшафті українського села. Дослідження проводилося у Львівській області. Дослідження базувалося на порівняльному аналізі функціонування оборонних споруд на трьох етапах їхнього існування. Було проаналізовано близько 40 об’єктів за їхнім розташуванням у структурі села. Детально вивчено планування та походження трьох оборонних споруд. Станом на 2025 рік у Львівській області не існує невеликих сільських оборонних дворів. Однак земля в межах оборонних стін і на місці колишніх садів, створених під час перетворення оборонного двору на житловий маєток, часто залишається незабудованою. Оборонні двори, які пройшли довгий еволюційний шлях, є особливим типом житла в ландшафтній архітектурі, яке еволюціонувало в повну протилежність – від обнесеного стіною житла до житла з садом і парком. Дослідження оборонного житла підтвердило інтенсивний розвиток міст Східної Галичини. Закріплення пам’яті про культуру та архітектуру регіону шляхом позначення територій колишніх оборонних споруд є доцільним при створенні туристичних та освітніх маршрутів в історичних центрах населених пунктів

Ключові слова

оборонні споруди; укріплення; сільська місцевість; територіальне планування; замок

Завантажити статтю

Отримано 02.12.2024, Доопрацьовано 03.05.2025, Прийнято 01.07.2025

Взято з Том 11, № 2, 2025

ЦИТУВАТИ

Sosnova, N. (2025). Defence housing in the 18th century and its genesis in the cultural landscape of the Ukrainian village. Architectural Studies, 11(2), 72-83. https://doi.org/10.56318/as/2.2025.72

https://doi.org/10.56318/as/2.2025.72

Сторінки 72-83

Використані джерела

  1. Barazzetti, L., Previtali, M., Cantini, L., & Oteri, A.M. (2023). Digital recording of historical defensive structures in mountainous areas using drones: Considerations and comparisons. Drones, 7(8), article number 512. doi: 10.3390/drones7080512.
  2. Bevz, M. (2020). Fortifications of western Ukrainian cities on the base of analisys of 1772 Rudolf D’otto’s map. Fortifications, 12, 10-35.
  3. Bevz, M., & Pinyazhko, T. (2022). Fortification architecture of Galicia in the middle of the 19th century: General European context, objectives of preservation, and museum. Fortifications, 16, 122-134. doi: 10.23939/fortifications2022.16.122.
  4. Boguszewska, K., & Drobek, K. (2023). Courtyards of castles partially reconstructed in historic towns. Protection of Cultural Heritage, 16, 87-109. doi: 10.35784/odk.5616.
  5. Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv. (1845). Fund No. 186. Description 6. Folder 1355. Cadastral map of Firliyivka village, Zolochiv district. Lviv: Central State Historical Archives of Ukraine.
  6. Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv. (1854a). Fund No. 186. Description 6. Folder 985. Cadastral map of the village of Ponikva. Lviv: Central State Historical Archives of Ukraine.
  7. Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv. (1854b). Fund No. 186. Description 4. Folder 409. Cadastral map of the village of Romaniv. Lviv: Central State Historical Archives of Ukraine.
  8. Cholovsky, A. (1892). Ancient castles and fortresses in Galicia Rus’. Lviv.
  9. Fylypchuk, A., Fylypchuk, G., & Telishchevskyi, V. (2014). The results of surveys of archaeological sites on the territory and in the vicinity of the villages of Romaniv and Pidhorodyshche (Peremyshlyany district, Lviv region) in 2014. Proceeding of the Institute of Archaelogy Lviv University, 9, 251-265.
  10. Google Maps. (n.d.). Retrieved from https://www.google.com/maps.
  11. Lisovska, E. (2000). Cadastral maps as a source for the history of 19th-century Galicia. In Cartography and history of Ukraine: Collection of scientific papers (pp. 245-251). Lviv, Kyiv, New York: M.P. Kotz Publishing House.
  12. Lukomska, Z. (2015). Objects of urban heritage of the 17th-18th centuries on the territory of Ivano-Frankivsk region. In Problems of research, preservation and restoration of historical fortifications (Vol. 7; pp. 189-202). Lviv: Rastr.
  13. Marynych, O. (1989-1993). Geographical encyclopedia of Ukraine (Vol. 1-3). Kyiv: Ukrainian Encyclopaedia named after M.P. Bazhana.
  14. Matsiuk, O. (1997). Castles and fortresses of western Ukraine. Historical travels. Lviv: Centre of Europe.
  15. Mykhailyshyn, O. (2000). Palace and park ensembles of Volyn in the 2nd half of the 18th-19th centuries. Kyiv: National State Institute of Theory and History of Architecture and Urban Planning.
  16. Okonchenko, O., & Okonchenko, І. (2022). Issues on differentiation of military architecture monuments of the 15th-17th century by type (turret, tower, round bastion). Humanities Science Current Issues, 2(55), 103-110. doi: 10.24919/2308-4863/55-2-16.
  17. Okonchenko, O., Kramarchuk, K., & Milchevych, S. (2020). Architecture of defensive gates of western Ukraine castles in the 16th-17th centuries. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 960, article number 022104. doi: 10.1088/1757-899X/960/2/022104.
  18. Petryshyn, H. (2006). F. Von Mieg’s map (1779-1782) as a source for the study of Galicia. Lviv: Lviv Polytechnic National University.
  19. Petryshyn, Н. (1990). Natural and landscape foundations of the urban development process (on the example of the western Ukrainian region). (PhD thesis, Moscow Architectural Institute, Moscow, Russia).
  20. Pshyk, V. (2008). Fortified towns, castles, defensive courtyards and incastellated sacred buildings of the Lviv region in the 13th-18th centuries. Lviv: Gerdan Graphics Design Studio.
  21. Remeshylo-Rybchynska, O. (1994). On the need for a holistic analysis of historical architectural and artistic complexes. In Problems of urban planning in western Ukraine. Lviv: Lviv Polytechnic National University.
  22. Remya, S.K. (2024). Fortifications through time: Exploring Kerala’s defensive heritage. Heritage: Journal of Multidisciplinary Studies in Archaeology, 11(1), 957-964.
  23. Riazanova, N., Lytvynchuk, L., & Rybchynskyy, O. (2021). Studies of the fortifications of the town of Kamianka (Dnistrova) according to the lesser-known map of the Podilis province of 1844 by A. Fitingoff. Fortifications, 15, 85-94. doi: 10.23939/fortifications2021.15.085.
  24. Rocha, M., Faria, P., & Gago, A.S. (2024). Conservation of defensive military structures built with rammed earth. Buildings, 14(1), article number 238. doi: 10.3390/buildings14010238.
  25. Slobodian, V. (1998). Churches of Ukraine. Peremyshi eparchy. Lviv.
  26. Sosnova, N. (1998). The temporal development of the planning structure of the defensive courtyard of the village of Zamok, Zhovkva district. In Historical, artistic and architectural heritage of Zhovkva: Problems of protection, restoration and use (pp. 92-96). Zhovkva-Lviv: Prostir M.
  27. Stupnicki, H. (1864). Geographical and statistical description Kingdoms of Galicia and Lodomeria. Lviv: Piller.
  28. Sulimierski, F., Chlebowski, B., & Walewski, W. (1880-1902). Geographical dictionary of the Kingdom of Poland and other Slavic countries. Warsaw: Wieku.
  29. Zarebska, T. (1971). Theory of Italian urbanism in the 15th and 16th centuries. Warsaw: PWN.
ISSN 2411-801X e-ISSN 2786-7374  УДК 71;72
DOI: 10.56318/as