Rubai, R., & Нnat, H.
(2025).
Classification of agricultural elements used in buildings.
Architectural Studies,
11(1),
106-117.
https://doi.org/10.56318/as/1.2025.106
Стаття
Класифікація аграрного елемента в структурі будівлі
Анотація
Дослідження було присвячене проблемі використання елементів агровиробництва та прикладного озеленення в структурі будівлі, оскільки сучасні науково-практичні роботи в галузі архітектури або відсутні, або лише дотичні до теми дослідження. Метою даного дослідження було здійснити класифікацію аграрного елемента в структурі споруди для створення бази подальших досліджень в даній тематиці, а також визначити основні характеристики аграрних елементів та встановити їх взаємодії з будівлями. У досліджені використовувалися такі методи, як аналіз літературних та наукових джерел, логічний та декомпозиційний методи, порівняльний аналіз, графоаналітичний метод, формалізація, узагальнення та абстрагування, індукція. В результаті вивчення міждисциплінарних досліджень було виділено три основних можливих способів розрізнення аграрних елементів і/або прикладного озеленення. Це є: «за призначенням», «за моделлю використання», «за розташуванням». Згідно цих характеристик було проведено класифікацію досліджених споруд. Перший клас «за призначенням» позначає основну функцію аграрного елементу в структурі споруди і містить підтипи: комерційний, соціальний та рекреаційний елементи. Другий – «за моделлю використання» – відображає можливості аграрного елемента забезпечувати певну кількість населення своїми зазначеними функціями: для комерції – це потужність виробництва продовольства, для рекреації – її візуальна доступність та кількість людей, що може вона обслужити, у випадку прикладного типу відпочинку. Містить підкласи: загальноміські, районного використання та внутрішньо-будинкові. Третій – «за розташуванням» – вказує на місцезнаходження елементів агровиробництва або озеленення в структурі споруди і містить підкласи «в структурі ділянки» «в структурі будинку» та «в структурі квартири (поверху)». Практична цінність даного дослідження полягає в тому, що отримані результати доповнюють понятійно-термінологічний апарат, та можуть бути використані для створення рекомендацій та методичних вказівок щодо проектування аграрних елементів в споруді
Ключові слова
житло; квартира; планування; озеленення; аграрне виробництво
Отримано 27.10.2024, Доопрацьовано 25.01.2025, Прийнято 25.02.2025
Взято з Том 11, № 1, 2025
ЦИТУВАТИ
https://doi.org/10.56318/as/1.2025.106
Сторінки 106-117
Використані джерела
[1] Addas, A. (2024). Optimizing urban green infrastructure using a highly detailed surface modeling approach. Discover Sustainability, 5(1), article number 75. doi: 10.1007/s43621-024-00266-7.
[2] ArchDaily. (n.d.). Retrieved from https://www.archdaily.com.
[3] Avdieieva, N., & Zakharov, Yu. (2021). Problems of classification and use of “green structures” in architectural design. International Scientific Journal “Internauka”, 5. doi: 10.25313/2520-2057-2021-5.
[4] Avling Kitchen and Brewery, Toronto. (n.d.). Retrieved from https://zinco-greenroof.com/references/avling-kitchen-and-brewery-toronto.
[5] Barron, S., & Rugel, E.J. (2023). Tolerant greenspaces: Designing urban nature-based solutions that foster social ties and support mental health among young adults. Environmental Science & Policy, 139, 1-10. doi: 10.1016/j.envsci.2022.10.005.
[6] Basso, S., Bisiani, T., Martorana, P., & Venudo, A. (2023). Vertical farm: New architectures and cities from the forms of agriculture. AGATHÓN – International Journal of Architecture, Art and Design, 13, 141-152. doi: 10.19229/2464-9309/13122023.
[7] Buravchenko, S., Pyvovarov, O., & Bezpala, L. (2021). Features of integration of plants into architecture in world examples of housing design. Theory and Practice of Design, 24, 124-132. doi: 10.18372/2415-8151.24.16299.
[8] Chen, D., Wang, Y., & Bao, H. (2024). Sharing or sparing? The trade-offs among urban services, food production and ecosystem services. Habitat International, 147, article number 103037. doi: 10.1016/j.habitatint.2024.103037.
[9] Cheung, T., Fong, K.H., & Xiang, Y.-T. (2024). The impact of urbanization on youth mental health in Hong Kong. Current Opinion in Psychiatry, 37(3), 172-176. doi: 10.1097/yco.0000000000000930.
[10] Google Docs. (n.d.). Examples of buildings used in the study. Retrieved from https://docs.google.com/spreadsheets/d/1fgUHB7ZCZp6AJWOHQ5CDxVy3rPjghngr69obcqdplr8/edit?usp=sharing.
[11] Gotham Greens. (n.d.). Our farms. Retrieved from https://www.gothamgreens.com/our-farms/.
[12] Herrmann, M.M. (2015). The modern day “Victory Garden”. Procedia Engineering, 118, 647-653. doi: 10.1016/j.proeng.2015.08.498.
[13] Hnes, I., & Ivanochko, U. (2019). Spatial and social aspects of creating the housing environment in big cities. Rocznik Lubuski, 45(2), 51-68. doi: 10.34768/rl.2019.v452.04.
[14] Kocsis, J.B., & Tomay, K. (2024). Suburban sustainability in Budapest agglomeration – the case of Törökbálint. Sustainability, 16(8), article number 3449. doi: 10.3390/su16083449.
[15] Komar, B. (2023). Aspern Seestadt in Vienna in the assessment of the urban audit. Housing Environment, 44(3) 25-34. doi: 10.4467/25438700sm.23.019.18480.
[16] Mensah, J.K. (2023). Stimulating and developing sustainable urban local economies: The role of urban agriculture. Development Southern Africa, 40(5), 1086-1099. doi: 10.1080/0376835x.2023.2177259.
[17] Miroshnyk, N. (2023). Green infrastructure, urbanization and ecosystem services – relationships in a megalopolis. Factors of Experimental Evolution of Organisms, 33, 135-140. doi: 10.7124/feeo.v33.1581.
[18] Mougeot, L.J.A. (2005). Agropolis: The social, political, and environmental dimensions of urban agriculture. London: Routledge.
[19] Panțiru, I., Ronaldson, A., Sima, N., Dregan, A., & Sima, R. (2024). The impact of gardening on well-being, mental health, and quality of life: An umbrella review and meta-analysis. Systematic Reviews, 13, article number 45. doi: 10.1186/s13643-024-02457-9.
[20] Reed, P. (2021). Physical activity is good for the mind and the body. Retrieved from https://odphp.health.gov/news/202112/physical-activity-good-mind-and-body.
[21] Rosenfield, K. (2014). SPARK proposes vertical farming hybrid to house Singapore’s aging population. ArchDaily. Retrieved from https://www.archdaily.com/573783/spark-proposes-vertical-farming-hybrid-to-house-singapore-s-aging-population-2.
[22] Sarzynski, A., & Vicino, T.J. (2019). Shrinking suburbs: Analyzing the decline of American suburban spaces. Sustainability, 11(19), article number 5230. doi: 10.3390/su11195230.
[23] Scott, T.L., Masser, B.M., & Pachana, N.A. (2020). Positive aging benefits of home and community gardening activities: Older adults report enhanced self-esteem, productive endeavors, social engagement and exercise. SAGE Open Medicine, 8. doi: 10.1177/2050312120901732.
[24] SPARK – HOME FARM. (n.d.). Retrieved from https://sparkarchitects.com/work/home-farm.
[25] Srinivasan, K., & Yadav, V.K. (2024). Fresh bell peppers consumed in cities: Unveiling the environmental impact of urban and rural food supply systems. Science of the Total Environment, 927, article number 172359. doi: 10.1016/j.scitotenv.2024.172359.
[26] Starr, D. (2021). The air investigator. Science, 373(6555), 612-615. doi: 10.1126/science.373.6555.612.
[27] Sun, C., Wang, Y., & Zhu, Z. (2023). Urbanization and residents’ health: From the perspective of environmental pollution. Environmental Science and Pollution Research, 30, 67820-67838. doi: 10.1007/s11356-023-26979-2.
[28] Tan, T.H., & Lee, W.C. (2023). Life satisfaction and perceived and objective neighborhood environments in a green-accredited township: Quantile regression approach. Cities, 134, article number 104196. doi: 10.1016/j.cities.2023.104196.
[29] Waldinger, R., & Schulz, M. (2023). The Good life: Lessons from the world’s longest scientific study of happiness. New York: Simon & Schuster.
[30] Wen, C.P., et al. (2011). Minimum amount of physical activity for reduced mortality and extended life expectancy: A prospective cohort study. Lancet, 378(9798), 1244-1253. doi: 10.1016/S0140-6736(11)60749-6.
[31] Whole Foods goes ultra-local with Gotham Greens greenhouse in Brooklyn. (2013). Retrieved from https://www.greenbiz.com/article/whole-foods-goes-ultra-local-gotham-greens-greenhouse-brooklyn.
[32] Wood Housing Seestadt Aspern / Querkraft + Berger+Parkkinen Architekten. (2020). ArchDaily. Retrieved from https://www.archdaily.com/950123/wood-housing-seestadt-aspern-berger-plus-parkkinen-architekten-plus-querkraft-architects?ad_source=search&ad_medium=projects_tab.