Dhimgjini, R.
(2025).
Some iconographic features of the mural paintings in the churches of Vithkuq.
Architectural Studies,
11(1),
71-83.
https://doi.org/10.56318/as/1.2025.71
Стаття
Деякі іконографічні особливості настінних розписів у церквах Віткука
Анотація
У цьому дослідженні розглянуто іконографічні особливості настінних розписів у церквах Віткука в Албанії з метою дослідити походження, еволюцію та значення іконографічних особливостей фресок. Дослідження зосередилося на виявленні гібридного стилю цих фресок, які поєднують візантійські, поствізантійські та місцеві традиції, а також проаналізувало конкретні іконографічні теми, такі як «Трійця Христова» та «Причастя апостолів». Дослідження також показало, як місцеві традиції та зовнішні впливи вплітаються у візуальну мову цих релігійних творів мистецтва. Аналіз показав, що ці фрески були не просто репродукціями усталених іконографічних типів, а радше адаптаціями, які відображали місцевий богословський і культурний контекст. Дослідження також підкреслило високу художню чутливість фресок, особливо з точки зору використання кольору, композиції та символіки. Дослідження виявило вплив мандрівних художників, які принесли в регіон нові стилістичні елементи, сприяючи динамічному обміну мистецькими традиціями на Балканах. Результати дослідження висвітлили проблеми збереження цих фресок, пов’язані з екологічними факторами та недостатніми реставраційними зусиллями. Дослідження запропонувало цінну інформацію про те, як місцеві та зовнішні мистецькі традиції перетиналися у створенні цих розписів, і сприяє глибшому розумінню соціальної, релігійної та мистецької динаміки поствізантійського періоду на Балканах. Зроблено висновок, що фрески у церквах Віткука є не лише важливими релігійними творами мистецтва, але й ключовими культурними артефактами, які відображають складність історичного та богословського розвитку регіону в поствізантійську епоху
Ключові слова
фрески; візантійський вплив; балканське релігійне мистецтво; художня еволюція; культурна спадщина
Отримано 10.10.2024, Доопрацьовано 14.01.2025, Прийнято 25.02.2025
Взято з Том 11, № 1, 2025
ЦИТУВАТИ
https://doi.org/10.56318/as/1.2025.71
Сторінки 71-83
Використані джерела
[1] Bardik, М. (2023). Variations in the Byzantine artistic tradition in Kyiv-Pechersk Lavra churches’ painting in 1890s-1910s. Notes on Art Criticism, 23(1), 26-32. doi: 10.32461/2226-2180.43.2023.286831.
[2] Belba, A. (2019). Geopolitical assessment of cultural diffusion in the moscopole (Voskopoja) of the 18th century. Balkans, 6(1), 396-405. doi: 10.54664/KBXX5973.
[3] Bernet, C. (2024). Fresco from the Athos Monastery of Dyonisiou (1537-1547). Retrieved from https://himmlischesjerusalem.de/2024/11/08/fresko-aus-dem-athos-kloster-dionysiou-1537-1547/?utm_source=chatgpt.com.
[4] Costanzo, A., Falcone, S., La Piana, C., Lapenta, V., Musacchio, M., Sgamellotti, A., & Buongiorno, M.F. (2022). Laser scanning investigation and geophysical monitoring to characterise cultural heritage current state and threat by traffic-induce vibrations: The Villa Farnesina in Rome. Remote Sensing, 14(22), article number 5818. doi: 10.3390/rs14225818.
[5] Çota, H., Peri, L., Shumka, L., & Lato, E. (2020). Decay mechanisms and control methods for conservation of art works in museum conditions and surrounding postbyzantin church. International Journal of Engineering and Technology, 12(2), 183-188. doi: 10.21817/ijet/2020/v12i2/201202044.
[6] David, M.E., Ion, R.-M., Grigorescu, R.M., Iancu, L., & Andrei, E.R. (2020). Nanomaterials used in conservation and restoration of cultural heritage: An up-to-date overview. Materials, 13(9), article number 2064. doi: 10.3390/ma13092064.
[7] Del Mar Doval Trueba, M. (2024). Devotional images of the Virgin Mary in Spain. In Oxford research encyclopedia of religion. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/acrefore/9780199340378.013.1108.
[8] Fabbiano, L., De Marco, A., Vacca, G., & Morello, R. (2022). Considerations on the preservation of ancient wall paintings by using the infrared thermography. In Proceedings of the international conference on metrology for archaeology and cultural heritage (pp. 459-464). Consenca: IMEKO. doi: 10.21014/tc4-ARC-2022.087.
[9] Fundić, L. (2022). Art, power, and patronage in the principality of Epirus, 1204-1318. London: Routledge. doi: 10.4324/9780367814519.
[10] Gagu, C. (2023). The canonical representation of the holy trinity in orthodox iconography. Icoana Credintei, 9(17), 5-30. doi: 10.26520/icoana.2023.17.9.5-30.
[11] Ivashko, Yu., Kuzmenko, T., Shuan, L., & Peng, C. (2020). The influence of the natural environment on the transformation of architectural style. Scientific Journal of Latvia University of Life Sciences and Technologies: Landscape Architecture and Art, 15(15), 98-105. doi: 10.22616/J.LANDARCHART.2019.15.11.
[12] Jiménez-Desmond, D., Pozo-Antonio, J.S., & Arizzi, A. (2024). The fresco wall painting techniques in the Mediterranean area from Antiquity to the present: A review. Journal of Cultural Heritage, 66, 166-186. doi: 10.1016/j.culher.2023.11.018.
[13] Kirchhainer, K. (2007). The paintings in the vaulted zones of the domed basilicas of Voskopoje (Moschopolis). Studia Albanica, 41(1), 60-96.
[14] Kontopanagou, K. (2013). Provincial art in Epirus and Macedonia in the 16th century: Influences, interactions, origins, models: The undocumented church of Theriakisi. Byzantinische Zeitschrift, 106(2), 745-760. doi: 10.1515/bz-2013-0025.
[15] Kristaq Balli: The symbolic universe of the icon. (2024). Retrieved from https://alb-spirit.com/2024/10/15/kristaq-balli-universi-simbolik-i-ikones/.
[16] Mihaljević, M. (2021). Religious architecture. In E.C. Schwartz (Ed.), The Oxford handbook of byzantine art and architecture (pp. 309-330). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oxfordhb/9780190277352.013.48.
[17] Montusiewicz, J., Barszcz, M., & Korga, S. (2022). Preparation of 3D models of cultural heritage objects to be recognised by touch by the blind – case studies. Applied Sciences, 12(23), article number 11910. doi: 10.3390/app122311910.
[18] Nesterenko, A. (2024). Wall painting of the 17th-18th centuries in the Church of Saint Archistrag Michael in the village of Kraynykovo in Transcarpatia: A synthesis of post-Byzantine and Ukrainian folk traditions. Art and Design, 7(2), 137-151. doi: 10.30857/2617-0272.2024.2.13.
[19] Ogden, A. (2002). Revelations of Byzantium: The monasteries and painted churches of Northern Moldavia. Bucharest: The Center for Romanian Studies.
[20] Ranesi, A., Faria, P., & do Rosário Veiga, M. (2021). Traditional and modern plasters for built heritage: Suitability and contribution for passive relative humidity regulation. Heritage, 4(3), 2337-2355. doi: 10.3390/heritage4030132.
[21] Rosebrock, E. (2020). Is cleanliness close to godliness? The restoration of the Sistine Chapel ceiling frescoes. Y Ddraig Goch: An Interdisciplinary Honors Journal, 1(2), 22-39.
[22] Rossi, M.A., & Sullivan, A.I. (2023). Rethinking the medieval visual culture of Eastern Europe: Two case studies in dialogue (Serbia and Wallachia). Arts, 12(6), article number 233. doi: 10.3390/arts12060233.
[23] Rousseva, R. (2011). Iconographic characteristics of the churches in Moschopolis and Vithkuqi (Albania). Makedonika, 35, 163-191. doi: 10.12681/makedonika.8.
[24] Saraçi, A. (2024). The merchants of Voskopoja (Moscopoli) in the port of Durazzo and the trade relations with Venice in the first two decades of the 18th century. Historical Studies, 1, 83-103. doi: 10.61773/krb81r74.
[25] Shkira, T. (2022a). Religious coexistence through the cult of Saints in Albania: Saints George and Blaise. Theology & Culture, 4, 27-41. doi: 10.13140/RG.2.2.11923.96807.
[26] Shkira, T. (2022b). The Orthodox community in the Albanian territory (15th-19th centuries). Theology & Culture, 5, 27-46. doi: 10.13140/RG.2.2.14577.15204.
[27] Shumka, L. (2019). Comparison of indoor climate features following different climate guidelines in conservation examples of selected churches in Albania. International Journal of Conservation Science, 10(4), 623-630.
[28] Skakandi, Yu. (2023). Goryan Rotunda in the context of traditions of monumental painting of the 13th and 14th centuries. Culture and Contemporaneity, 25(2), 118-123. doi: 10.32461/2226-0285.2.2023.293880.
[29] Studer-Karlen, M. (2023). Image and liturgy: The Church of the Archangels in Tanghili. In M. Studer-Karlen, M. Bacci & N. Chitishvili (Eds.), Medieval Svaneti: Objects, images, and bodies in dialogue with built and natural spaces (pp. 140-159). Lausanne: University of Lausanne. doi: 10.1484/M.CONVISUP-EB.5.136735.
[30] The New Martyr Nicodemus of Korytsa was honoured in his place of origin and in the place of his martyrdom. (2022). Retrieved from https://www.ekklisiaonline.gr/ekklisia-alvanias/o-neomartyras-nikodimos-ek-korytsas-timithike-ston-topo-katagogis-tou-ke-ston-topo-tou-martyriou-tou/.
[31] Traparić, D. (2023). Legal framework for management, protection and preservation of cultural heritage in the Republic of Serbia. In B. Sančanin (Ed.), Proceedings of the 4th international scientific conference the importance of media interpretation for the promotion of cultural heritage (pp. 155-179). Novi Sad: Center for Culture, Education and Media “Akademac”. doi: 10.18485/akademac_nsk.2023.4.ch7.
[32] Tzedopoulos, Y. (2023). Public reconversions to orthodox Christianity in the ottoman empire, 1730-1820. Studia Universitatis Babes-Bolyai-Theologia Orthodoxa, 68(1), 165-191. doi: 10.24193/subbto.2023.1.07.
[33] Vapheiades, K.M. (2021). A reassessment of middle Byzantine monumental painting on Mount Athos. Patronage, dating and style. Zograf, 45, 79-102. doi: 10.2298/ZOG2145079V.
[34] Vitaliotis, I. (2021). There are more questions than answers: The post-Byzantine painter’s signature in the Ottoman Balkans. Izkustvovedskie Chetenie, 1, 147-168.
[35] Vitaliotis, I., & Palushi, A. (2022). At the beginning stages of the “School of Gramos”. The frescoes of the church of transfiguration (Shen Sotiri) in Tremisht, South Albania (1560). Zograf, 46, 191-212. doi: 10.2298/ZOG2246191V.
[36] Zeneli, F. (2023). The development of Albanian visual art during 16th-18th centuries. Street Art and Urban Creativity, 9(2), 110-117. doi: 10.25765/sauc.v9i2.764.
[37] Zhangabay, N., Bonopera, M., Baidilla, I., Utelbayeva, A., & Tursunkululy, T. (2023). Research of heat tolerance and moisture conditions of new worked-out face structures with complete gap spacings. Buildings, 13(11), article number 2853. doi: 10.3390/buildings13112853.