Досліджено художньо-стильові, формотворчі і технологічні особливості творів скульпторів Львова ХІХ – поч. ХХ ст., проаналізовано їх взаємодію з архітектурою на основі синтезу просторових мистецтв. Висвітлено історичні етапи генезису і формування у львівській скульптурі різних стильових напрямів: класицизму, романтизму, реалізму, академізму, неоренесансу, необароко, імпресіонізму, символізму, сецесії, неокласицизму, експресіонізму, кубізму. Розкрито типологію та жанровий тематизм львівської пластики, як станкових та прикладних, так і монументальних творів. Показано, що монументально-декоративна скульптура вступала у функціональну, композиційну, тектонічну та змістову координацію з архітектурою. З’ясовано, що у ХІХ – на початку ХХ ст. Львів відіграв визначну роль у розвитку скульптури на західноукраїнських землях.
скульптура, стиль, каменярська майстерня, нагробний пам’ятник, барельєф, архітектурний декор, композиція, лінійний рисунок, форма.
Взято з Том 1, № 1, 2015
Сторінки 7-14